Опять красивой сказкой приходит осень в город наш! - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь

Опять красивой сказкой приходит осень в город наш!

 

 

Ода Приморскому парку

Парк Приморский свои раскрывает объятья.

Осень. Вечер. И солнце ушло на закат.

И уже нам прохладно в струящихся платьях,

А из сумок зонты-разноцветки торчат.

 

Люди зрелого века гуляют здесь чинно,

Где-то пара влюбленных, обнявшись, идет.

Их приводит сюда непременно причина -

Потому, что наш парк обожает народ.

 

По тропинкам коляски везут с малышами,

И собачек ведут самых разных пород.

Летом клумбы манят, привлекают цветами,

А сейчас все пути осень золотом шьет.

 

На качелях звенит детский смех неустанно.

И пускай здесь подольше дожди не идут.

А Нептун вечно в шумной, веселой компании,

И ему никогда отдохнуть не дают.

 

На аллее стоит… Будто в вечности замер…

А ларек предлагает вам кофе и чай.

И мы видели здесь даже беглого зайца -

С неспокойных полей убежал в тихий рай.

 

И ковер золотистых октябрьских дорожек,

Шепот листьев осенних, когда ты идешь.

Мимо нас пробегает хозяйственный ежик,

Мы мешаем ему. Даже фыркает еж.

 

Скрип качелей затихнет. И скрип тренажеров.

Детвору уведут по дорожкам домой.

И сосновой смолою наполнится воздух.

Ну, а летней порою – фиалкой ночной.

 

Фонари зажигаются медленным блюзом.

А в кафе «На диване» поют о любви.

На скамейку садится волшебница-Муза,

Направляя к раздумьям мысли мои.

С наступлением осени замерло море,

И уже не спешим мы из парка на пляж.

Темной шалью аллеи покроются скоро…

И уснет до утра мир гармонии наш.

Елена БОГИНЯ

 

Осенняя мелодия

Разгулялась проказница-осень,

Мысли с чувствами переплела,

То дожди, то туманы приносит –

До чего же меня извела.

 

То танцует вовсю до упаду,

Пеленой расстилаясь вдали,

То багряной игрой листопада

Проявляет все краски земли.

 

И румянцем рябины зардели

Её щеки, сводя всех с ума,

И под звуки пастушьей свирели

Отступает, смутившись, зима.

 

А она напоследок надела

Украшений янтарную вязь,

От такого красивого тела

Не могу оторвать своих глаз.

 

Пожелтевшие листья убора,

С голых плеч соскользнувшая шаль…

И прощальным загадочным взором

Смотрит в небо земная печаль.

Анатолий РЫЧАГОВ

 

 

Осінні візерунки

(Оповідання)

Осінь цього року видалася напрочуд теплою і сухою. Золотисте листя, кружляючи у чарівному вальсі, злітало і легенько, ледь шумлячи, лягало на ще таку теплу, зігріту сонцем, землю. Воно намагалося зберегти літнє тепло чи, може, замінити золотавим листям золотаві колоски хліба, даровані людям, що так щедро виростила земля?..

Яка розкішно-багата природа?! Як красиво вона поділяється на пори року?! Всі пори року по-своєму красиві. Вони чарують, приваблюють і чимось захоплюють. Нічого зайвого. Все чітко вимальовано рукою небесного митця. Білосніжна зима зі срібними пухнастими зірочками-сніжинками, які вкривають оголені гілки дерев і поважно лягають на зелені розкішні віти ялинок, готуючи людей до новорічних свят. Дзвінкоголоса весна спішить їй на зміну, прагне якомога швидше сповістити всім-усім про нове життя, яке враз-ураз народжується. Тепле сонячне літо із запахом трав, щедрістю полів і невгамовністю пташиних хорів. Золота осінь – заспокійниця людського життя.

Ось і зараз наступила осінь. Вона здається найбільш барвистою порою року. Розсипані жовті листочки нагадують зорі, а можливо, вони перекликаються з ними і чимось єднаються…

Якийсь спокій разом з ними опустився на землю. Бадьорий вітер кудись сховався, немов не хотів поспішати оголювати гілки дерев. Він намагався якомога довше продовжити життя золотої осені.

Як чудово навкруги!..

Сергій поволі ступав по пожовклому листю і пробував порівняти листя дерев парку районного центру, де йому зараз довелося жити, з тим листям, яке колись восени проводжало його у далекі мандри. Він сам не помітив, як пригадав, що саме восени залишав своє рідне місто…

«Осінь ніби всюди однакова. Але ні… Вона навіть у часі розходиться», - подумав він.

Сергій вдивлявся у кожний листочок, намагаючись знайти в ньому щось близьке і рідне. Піднімаючи ще ніким не притоптані листочки, він уважно розглядав їх, прагнучи прочитати в них щось нікому незрозуміле, навіть самому собі, гладив їх прожилки, роздумуючи над життям. Йому здавалося, що у кожного дерева свій характер і своє життя, і це обов’язково карбується на листочках, тому вони так відрізняються один від одного не тільки за формою але і за тією невідомою історією свого існування. Він хотів пізнати їхнє «життя»… Ось в одного листочка прожилки товстіші з яскраво вираженим червоним кольором, а в іншого – зовсім тоненькі і жовтасті, а ось цей відразу чомусь скрутився, мабуть, його щось боліло і примусило перетворитися в тоненьку трубочку. Але всі вони однаково шершаві і шепітно-таємничі і створюють барвистий килим з багатьма отворами для товстих і тоненьких стовбурів дерев, який так чудово-ніжно прикрашає землю. «Це наша українська вишиванка, - радісно подумав Сергій, - її мама мені колись на щастя вишила і вона мене завжди супроводжує…»

Звичайно, тут і там різні дерева. Тут немає таких крислатих каштанів, як там.

Немає і величавих дубів, які виростають не із землі, а ніби з її душі. «Оберігаючи спокій, вони гордівливо вдивляються на маленькі вічнозелені ялинки і ввічливо кивають їм своїми привітливими вітами», - роздумував Сергій, оглядаючи парк. Парк був мовчазним, тільки де-не-де пролітали птахи, людей не було видко. Він пригадав, як до нього у парку в його ріднім місті підбігали руденькі пухнасті білки, а він роздавав їм горішки, а тут їх немає… Але раптом Сергій побачив маленьку чорняву білочку. Вона, пильно стежачи за ним, стрибала з гілки на гілку, перелітала з дерева на дерево, керуючи у польоті своїм довжезним хвостиком. «От диво, - подумав Сергій, - білочка така ж сама пухнаста, прутка, але зовсім іншого кольору. Цікаво, від чого це залежить? Невже зима так впливає на колір? Напевне, все-таки впливає, бо на фоні білого снігу вона виділяється, а може, це моя фантазія, бо я зовсім, виявляється, не знаю життя лісових істот, хоча так полюбляю ліс». Він довго вдивлявся на неї, думаючи знову про свій край…

Як нас завжди тягне саме до своєї малої батьківщини, і ніщо ніколи не зможе бути кращим за неї. Лише тепло батьківської домівки, тепло рідної землі, подих рідного вітру, спів рідних птахів може зігріти людину у будь-яку природну хуртовину…

Крізь залишені вітром на гіллях поодинокі листочки пробивалося сонце. Сергію видалося, що його восени більше, ніж навесні, воно всюди-всюди розсипається своїм промінням, але воно не таке гаряче, як навесні чи особливо влітку. Ні, у цьому краї воно ніколи не буває дуже гарячим, але все-таки восени воно, як кажуть, світить, та не гріє. «Літком, напевне, шлях, який долає сонячне проміння, тепліший, а восени він остигає», - подумав Сергій, від чого йому стало смішно.

Йдучи парком, Сергій прислухався до мелодії осені. Так, в осені своя музика, вона відмінна від інших пір року. Весна під легенький подмух вітру щебече різнобарвними голосами, зима – виводить довгі протяжні мелодії, здебільшого плачевного характеру. Вона ніби сумує за молодістю весни та родючістю літа, а можливо, вона скаржиться і просить, щоб її пожаліли. Літо перекликається багатоголосними мелодіями птахів, які намагаються сповістити всім, як їм хороше на рідних просторах, а от осінь звучить шепітно-казково. Вона співає спокійні тихенькі мелодії, які ніби заколисують, заспокоюють і кажуть: ось і все, суєта пробігла, проблеми зникли, сприймай життя розмірено; я найбільш щедра, бо весна сіє, літо родить, а я годую всіх-усіх.

Всміхаючись і насолоджуючись природою і думками, які створювали одну-єдину гармонію його сьогоднішнього життя, він поступово наближався до шумливого райцентру, який знову поверне його до такого неспокійного життя, а жаль…

Богдан СЛЮЩИНСЬКИЙ

11.10.2017 |


Другие новости ПР № 114 от 11.10.2017

  • Раз в неделю общественная организация бесплатно кормит малоимущих, в числ... 11.10.2017     Вот уже три с половиной года благотворительный фонд «Пища жизни» раз в неделю кормит бесплатными обедами малоимущих горожан, среди которых большинство – люди пенсионного возраста. О своей благотворительности представители фонда не рассказыв...
  • Подача воды будет временно прекращена 11.10.2017     В связи с ремонтными работами на насосной станции «Сартанская» с 18.00 11 октября до 8.00 12 октября будет прекращена подача воды в центральную часть Кальмиусского района: от пос. Зирка до ул. Заозерной, от пр. Никопольского до 7-го проезда...
  • ММК ИМЕНИ ИЛЬИЧА БУДЕТ ВЫПУСКАТЬ КАЧЕСТВЕННЫЙ ПРОКАТ НА НОВОМ АВСТРИЙСКОМ... 11.10.2017   Меткомбинат имени Ильича Группы Метинвест продолжает реализацию масштабного стратегического проекта по реконструкции широкополосного стана горячей прокатки – ЛПЦ-1700. В минувший четверг руководители меткомбината и ведущего мирового производ...
  • ПОДПИШИСЬ НА ГЛАВПОЧТАМТЕ – ВЫИГРАЙ БЫТОВУЮ ТЕХНИКУ ОТ «ПРИАЗОВСКОГО РАБО... 11.10.2017     Дорогие друзья! Мы продолжаем нашу акцию пятничных розыгрышей ценных призов во время оформления подписки на газету «Приазовский рабочий» на главпочтамте. Вот и в эту пятницу, 13 октября, каждый подписчик на 12 месяцев 2018 года и на 6 меся...
  • Колонка новостей 11.10.2017 В Украине Президент Турции Реджеп Эрдоган посетил Украину Турция по-прежнему поддерживает суверенитет и территориальную целостность Украины, не признает захват Крыма Российской Федерацией. Об этом в понедельник 9 октября заявил президент Турции...
  • Ливневки чистит спецтехника 11.10.2017     Содержанием ливневой канализации в городе занимается «Мариупольавтодор», о чем рассказал для «ПР» начальник участка содержания искусственных сооружений, МАФ, ливневой канализации и дорожной разметки КП «Мариупольавтодор» Денис Федоров. Все...
  • По итогам 9 месяцев в Мариуполе на треть снизилось количество зарегистрир... 11.10.2017     Общая оперативная обстановка в городе и результаты работы полиции Мариуполя рассматривались в Центральном отделе полиции во время рабочего совещания под председательством начальника ГУНП в Донецкой области Николая Семенишина. Генерал засл...
  • А Музы не молчат… 11.10.2017   Монолог солдата На новеньких протезах из Канады Я снова по Крещатику иду. Кому, скажите, это было надо Начать войну в том проклятом году?   Смотрю, в неоне всё вокруг сияет, Везде торговля бойкая идёт… А мне протез мошонку раздирает И...
  • Конкурсы, премии, новые книги 11.10.2017     ? Во Львове на 24-м форуме издателей, прошедшем в сентябре, названы победители конкурса «Лучшая книга Форума-2017». В номинации «Классическая украинская литература» победила книга Ивана Франко «Моисей» (издательство Львовского национального...
  • Один на один с Лермонтовым  11.10.2017     Признаюсь, для меня художественная литература  началась со сверхгениального стихотворения Михаила Лермонтова «Выхожу один я на дорогу…» Это случилось в 1950 году. Однажды тогда я, десятилетний сельский школьник, услышал, как старшая сестра ...
Все новости 114 номера...
Подписка на газету online Вы можете выбрать издания, на которые хотите подписаться. ВНИМАНИЕ!
Подписка оформляется только для жителей Мариуполя и Донецкой области.

Архив газеты

Октябрь 2017
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031


   

Мобільна версія сайту під ключ

Где прочитать свежие новости о Луцке

Как сейчас осуществляют защиту для животных?

В Тернополе создали карту с адресами детских кружков

Где читать новости Львова?