Художник-монументаліст Михайло Бойчук - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь

Художник-монументаліст Михайло Бойчук

 

 

З іменем Михайла Бойчука пов'язане виникнення творчого об'єднання художників-монументалістів, відомих як «бойчукісти». Саме завдяки бойчукістам Україна у 20-30-х роках вийшла на широкий обшир світової культури, про що свідчать численні виставки, у яких брали участь послідовники й учні Михайла Бойчука. 30 жовтня виповниться 135 років зі дня народження видатного художника-монументаліста, графіка, фундатора потужної школи художників.

Михайло Львович Бойчук народився 30 жовтня 1882 р. в с. Романівка (нині Теребовлянський р-н Тернопільської обл.) в сім’ї незаможного селянина. У 1898 р. переїхав до Львова. Отримавши матеріальну допомогу від Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка та митрополита А. Шептицького, у 1899-1905 рр. навчався у Віденській академії. Згодом продовжив навчання в Краківській академії мистецтв у відомого польського живописця Леона Вичулковського, був активним учасником виставок у Кракові та Львові. Протягом 1906-1907 рр. навчався в Мюнхенській академії.

У 1907 р. М.Л. Бойчук переїхав до Парижа, де жив до 1910 р. Протягом цих років брав активну участь у художньому житті французької столиці, об’єднав навколо себе групу художників, які прагнули відродити традиції середньовічного мистецтва. М.Л. Бойчук заглиблювався у вивчення давнього українського народного мистецтва, демонстрував свої роботи на численних виставках, створив власну мистецьку школу (М. Касперович, С. Налепінська та ін.), прагнув відродження українського мистецтва, яке мало б спиратися на художню спадщину Київської Русі. Перебуваючи у Парижі, Бойчук мріє про заснування української школи церковного монументального малярства, яка, відштовхнувшись від візантійського мистецтва, творчо переосмислила б національні традиції іконопису й утворила б свій стиль монументального живопису в оздобленні храмів.

У 1910-1911 рр. М.Л. Бойчук подорожував по Італії, де найсильніше враження на нього справило мистецтво італійського проторенесансу. Після цієї поїздки повернувся на батьківщину, працював над монументальними розписами у Львові, провів разом зі своєю дружиною Софією Налепінською реставраційні роботи ікон та розписів старих церков (1912-1914 рр.).

У 1912 р. Російське археологічне товариство запросило художника зайнятися реставрацією старих церковних розписів. Наступні два роки працював у Росії. На початку Першої світової війни (1914 р.) його як австрійського підданого було вислано на Урал. У 1917 р. оселився в Києві, став одним із професорів-фундаторів Української академії мистецтв, на базі якої у 1924 р. було створено Київський державний художній інститут. Працював як реставратор Софійського собору, музею Свято-Успенського монастиря. Відіграв видатну роль у заснуванні й розбудові вищої мистецької освіти в Україні.

У 1925 р. став членом Академії революційного мистецтва України. М.Л. Бойчук – художник-новатор, піонер українського монументального мистецтва. Серед його учнів – Т.Л. Бойчук (рідний брат майстра), А.М. Іванова, С.Г. Колос, І.В. Липківський, О.Т. Павленко, І.І. Падалка, В.Ф. Седляр, М.А. Рокицький, О.В. Мизін та ін.

У 1930-1932 рр. викладав на кафедрі композиції в Ленінградській академії мистецтв. Останні розписи М.Л. Бойчука – це Харківський червонозаводський театр, де майстер працював разом з великою групою художників.

Творча програма Михайла Бойчука полягала у послідовному вивченні й використанні візантійського та давньоукраїнського церковного монументального малярства, мистецтва італійського Проторенесансу, української книжкової гравюри та народної картини.

У своїх лекціях студентам Київського художнього інституту 1922 року Бойчук так висловив свою орієнтацію й мистецьке кредо: «Хоча померли старі майстри, але живе їхнє вічно молоде мистецтво, і помиляється той художник, котрий розглядає творчість минулого як археологію. Довершений твір мистецтва – не археологія, а вічно жива правда».

Таким чином, концепція Михайла Бойчука йшла врозріз з утверджуваною тоді офіційною «пролеткультівщиною», яка заперечувала досягнення старих майстрів у будівництві так званої «пролетарської культури». Михайло Бойчук як професор і відомий вже у той час художник європейського рівня, який виставлявся в Парижі, утверджував необхідність для молодих художників вивчати усталені закони пластичного мистецтва, втілені у старовинних зразках, і непохитно дотримуватися їх у творчості, водночас наповнюючи свої твори новим змістом.

25 листопада 1936 р. заарештований за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі й керівництві терористичною організацією. 13 липня 1937 р. М.Л. Бойчук був розстріляний, а більшість його творів – знищено. Разом з ним загинули його учні й послідовники І.І. Падалка, В.Ф. Седляр, дружина С.О. Налепінська-Бойчук. Реабілітований у 1956 р.

Михайло Львович Бойчук був видатною людиною свого часу. Він був одним з найосвіченіших та, мабуть, найдосвідченішим фахівцем у багатьох галузях. Від сучасників Михайла Бойчука відрізняло те, що у пошуках нового напрямку у мистецтві, напрямку для розвитку українського стилю XX сторіччя він не вдався до «новаторства задля новаторства», а звернувся до глибинного коріння, до витоків. Це дивувало та викликало повагу в розуміючих людей.

 

Картина «Врожай».


 

 

11.10.2017 | За матеріалами Інтернету


Другие новости ПР № 114 от 11.10.2017

  • Раз в неделю общественная организация бесплатно кормит малоимущих, в числ... 11.10.2017     Вот уже три с половиной года благотворительный фонд «Пища жизни» раз в неделю кормит бесплатными обедами малоимущих горожан, среди которых большинство – люди пенсионного возраста. О своей благотворительности представители фонда не рассказыв...
  • Подача воды будет временно прекращена 11.10.2017     В связи с ремонтными работами на насосной станции «Сартанская» с 18.00 11 октября до 8.00 12 октября будет прекращена подача воды в центральную часть Кальмиусского района: от пос. Зирка до ул. Заозерной, от пр. Никопольского до 7-го проезда...
  • ММК ИМЕНИ ИЛЬИЧА БУДЕТ ВЫПУСКАТЬ КАЧЕСТВЕННЫЙ ПРОКАТ НА НОВОМ АВСТРИЙСКОМ... 11.10.2017   Меткомбинат имени Ильича Группы Метинвест продолжает реализацию масштабного стратегического проекта по реконструкции широкополосного стана горячей прокатки – ЛПЦ-1700. В минувший четверг руководители меткомбината и ведущего мирового производ...
  • ПОДПИШИСЬ НА ГЛАВПОЧТАМТЕ – ВЫИГРАЙ БЫТОВУЮ ТЕХНИКУ ОТ «ПРИАЗОВСКОГО РАБО... 11.10.2017     Дорогие друзья! Мы продолжаем нашу акцию пятничных розыгрышей ценных призов во время оформления подписки на газету «Приазовский рабочий» на главпочтамте. Вот и в эту пятницу, 13 октября, каждый подписчик на 12 месяцев 2018 года и на 6 меся...
  • Колонка новостей 11.10.2017 В Украине Президент Турции Реджеп Эрдоган посетил Украину Турция по-прежнему поддерживает суверенитет и территориальную целостность Украины, не признает захват Крыма Российской Федерацией. Об этом в понедельник 9 октября заявил президент Турции...
  • Ливневки чистит спецтехника 11.10.2017     Содержанием ливневой канализации в городе занимается «Мариупольавтодор», о чем рассказал для «ПР» начальник участка содержания искусственных сооружений, МАФ, ливневой канализации и дорожной разметки КП «Мариупольавтодор» Денис Федоров. Все...
  • По итогам 9 месяцев в Мариуполе на треть снизилось количество зарегистрир... 11.10.2017     Общая оперативная обстановка в городе и результаты работы полиции Мариуполя рассматривались в Центральном отделе полиции во время рабочего совещания под председательством начальника ГУНП в Донецкой области Николая Семенишина. Генерал засл...
  • А Музы не молчат… 11.10.2017   Монолог солдата На новеньких протезах из Канады Я снова по Крещатику иду. Кому, скажите, это было надо Начать войну в том проклятом году?   Смотрю, в неоне всё вокруг сияет, Везде торговля бойкая идёт… А мне протез мошонку раздирает И...
  • Конкурсы, премии, новые книги 11.10.2017     ? Во Львове на 24-м форуме издателей, прошедшем в сентябре, названы победители конкурса «Лучшая книга Форума-2017». В номинации «Классическая украинская литература» победила книга Ивана Франко «Моисей» (издательство Львовского национального...
  • Один на один с Лермонтовым  11.10.2017     Признаюсь, для меня художественная литература  началась со сверхгениального стихотворения Михаила Лермонтова «Выхожу один я на дорогу…» Это случилось в 1950 году. Однажды тогда я, десятилетний сельский школьник, услышал, как старшая сестра ...
Все новости 114 номера...
Подписка на газету online Вы можете выбрать издания, на которые хотите подписаться. ВНИМАНИЕ!
Подписка оформляется только для жителей Мариуполя и Донецкой области.

Архив газеты

Декабрь 2017
ПнВтСрЧтПтСбВс
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031


   

Где заказать тепловизор?

Как защитить авторские права?

Где купить авто аккумулятор?