Що об’єднає українців і допоможе збудувати рідну хату? - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь

Що об’єднає українців і допоможе збудувати рідну хату?

 

 

(До 100-річчя УНР і 99-річчя Акту Злуки УНР і ЗУНР)

Процес еволюції суспільних відносин підштовхнув людство до створення організації, яка здатна захищати інтереси життєдіяльності окремої людини. Такою організацією стала держава. Саме вона, спираючись на волю нації, здійснює політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством, захищає право на володіння відповідною територією.

У кожного народу своя історія і свій шлях побудови власної держави. Віковічна історія українського народу переповнена безліччю різноманітних подій: поразки і героїчні перемоги, чвари і примирення між сусідніми племенами, а згодом – країнами. Починаючи з кінця ІХ до середини
ХІІІ століття на території від Балтійського до Чорного морів і від верхів’їв Вісли до Таманського півострова утворилася могутня держава – Київська Русь. Тоді під владою династії Рюриковичів вдалось об’єднати руські князівства. У ті часи український народ отримав могутній стимул для свого подальшого розвитку. Історичним ядром Русі стало Середнє Подніпров’я, де традиції політичного упорядкування сягали ще скіфських часів. Видатний український історик Михайло Грушевський стверджував: «Київська Русь є першою формою української державності». Тож відповідь на питання, що об’єднує українців і допомагає їм будувати свою Хату-Батьківщину, ми будемо шукати у нашому історичному минулому.

Зазирнувши в історію України, ми опинимось в театрі дій, де брали участь відомі нам історичні постаті, які ціною власного життя здобували для свого народу омріяну свободу. Це Ярослав Мудрий, княгиня Ольга, Володимир Великий і багато інших (на жаль, ми мало знаємо імена тих, хто зрадив свій народ – історія більш замовчує, ніж розкриває цю таємницю). Як ми бачимо, державотворчими чинниками в усі часи були люди, які об’єднувалися на спільних етнічно-соціальних і духовно-культурних засадах. Хто б вони не були – монархи, аристократи, шляхта, буржуазія, інтелігенція, церква і, безумовно, сам народ, – усі мали спільну мову, культурні традиції, національну ідею.

На кожному етапі історичного розвитку державності в Україні відбувались драматичні події, весь тягар яких завжди лягав на плечі простого люду. Після смерті князя Мстислава (1132 р.) настав період політичної роздробленості і розпаду Київської Русі, і це призвело до поглиблення соціально-економічної кризи всередині країни і до майже повної втрати державності.

1 липня 1569 року між королівствами Польським і Литовським була укладена Люблінська унія, яка об’єднала ці країни в одну державу – Річ Посполиту. Відбувся перерозподіл українських земель між Польщею і Литвою: Волинь, Брацлавщина, Поділля, Київщина відій-
шли до Польщі, а Білорусь з Берестейщиною залишились у складі Литви.

Як виявилось, Люблінська унія для українців мала фатальні наслідки: різко посилився національний, релігійний і культурний гніт. Під сумнів було поставлено взагалі існування самого українства як окремої етнічної спільноти. Та як не дивно, незважаючи на тривалий утиск місцевих феодалів і польської шляхти, дух свободи, властивий українцям, не був викоренений, а навпаки – зміцнився, загартувався. Спалахнула Визвольна війна (1648-1654 рр.) під проводом Богдана Хмельницького, і відтоді ніколи не вщухали народні повстання.

Глибокий емоційний світ українця-бунтівника, захисника рідної землі і власної домівки закарбувався в усній творчості, кобзарських билинах, народних звичаях і традиціях, у мовній скарбниці. Попри нищівні буревії природа все ж таки зберегла в душі українців любов до всього того, що віками формувало їхню сутність. Ми відчуваємо не тільки безпорадний сум, а й надію на кращу долю, нестерпне бажання мати власну демократичну державу, де кожному живеться вільно й щасливо. Як свого часу згадував Нестор Літописець, високий рівень самоорганізації, притаманний українцям, красномовно проявився в його ставленні до своїх близьких. Український народ породив унікальний фонд тонких і шляхетних моральних почуттів, таких як совість, сором, душевна і етична делікатність. Українці завжди захищали й відстоювали свою самобутність. Від рук народних месників, таких як Олекса Довбуш і Устим Кармелюк, по всій Україні – від Заходу до Сходу – горіли маєтки народних гнобителів, місцевих феодалів, польської шляхти і російського дворянства, а люди складали пісні – і про народних бунтарів розносилася слава Україною.

З кінця ХVІІ і на початку ХХ століть території України знаходилися під окупацією Австро-Угорської, Османської і Російської імперій. Українці і тоді сподівалися на розбудову своєї держави. Пригадайте національних бунтарів, що звали народ до волі через непокору і смертельну боротьбу із своїми внутрішніми і зовнішніми ворогами, – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку та інших. Як напише Олексій Губко у своїй книзі «Психологія українського народу», «там, де українці протягом тривалого часу продовжували залишатися господарями своєї долі, вони, по суті, так і не зрадили демократичним принципам».

Надзвичайно бурхливо розпочалося ХХ століття. Майже в усіх країнах Західної Європи піднялася хвиля народних революцій, яка в 1917 році докотилась і до берегів Петрограду. Восени 1918-го, після перемоги революції в Австро-Угорській імперії, на уламках монархії створилися незалежні держави: Чехословацька республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців, Польська Республіка, Австрійська Республіка, Угорщина, а також (як наслідок збройного повстання 1 листопада 1918 р. у Львові та інших містах цього краю) Західно-українська Народна Республіка.

Уряд ЗНР під тиском народних мас та Української Галицької армії на перше місце поставив питання державного об’єднання з Наддніпрянською Україною. Досягнення державної злуки розглядалося, по-перше, як втілення в життя віковічного прагнення українського народу до державної єдності, а по-друге, як засіб консолідувати сили у боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі. Під впливом цих подій у жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій утворили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року проголосили створення Західноукраїнської Народної Республіки. Незважаючи на складність політичної ситуації, яка існувала на той час, між урядами УНР і ЗУНР розпочалися перемовини про створення єдиної держави у найкоротший термін.

22 січня 1919 р. у Києві при вході з вулиці Володимирської на Софійську площу ще зранку височіла прикрашена старовинними гербами Тріумфальна арка – свідчення визначної події. Рівно о 12 годині на масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передає грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії: «…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка».

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім – військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

Так об’єднання УНР та ЗУНР в один державний організм стало найвищим піднесенням державотворчих змагань в період Української національної революції 1917-1921 рр. Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до етнічної і територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення як політичної нації. Уперше за 600 років це стало реальним кроком до об’єднання українських земель, який у подальшому міг позитивно вплинути на національно-політичні процеси в Україні.

Та й цього разу українська влада не змогла скористатися наданою історичною можливістю, і суверенна, незалежна українська держава не змогла надалі повнокровно функціонувати – більшовики на чолі з Леніним заснували УРСР, і на десятиріччя розвиток української державності здійснювався за їхнім сценарієм.

Минав час, але в Радянському Союзі ще довго була під забороною тема єднання українського народу. Люди не повинні були знати справжню історію визвольної боротьби 1917-1921 рр.

Але з розпадом Радянського Союзу у 1991 році в українців знову з’явилась можливість розбудови власної суверенної, незалежної, демократичної держави.

Згідно з Указом Президента України Л. Кучми від 21 січня 1999 року за № 42/99 «Про День соборності України» 22 січня – це всенародне свято, яке в нашій державі відзначають щороку у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західної Народної Республіки, коли прийнято також згадувати й іншу подію, яка відбулася рівно на рік раніше – 22 січня 1918 року – прийняття ІV Універсалу УЦР, яким проголошувалась повна незалежність УНР.

Що ж до самого Указу про святкування Дня соборності, то й тут знову ж таки не обійшлося без пригод. 30 грудня 2011 року на той час Президент України Віктор Янукович видав Указ, яким скасував Указ Президента Віктора Ющенка 2005 року про святкування 22 листопада Дня свободи, присвяченого подіям Помаранчевої революції, та указ Президента Леоніда Кучми 1999 року про встановлення Дня соборності України 22 січня, водночас з оголошенням 22 січня Днем соборності та свободи України. Однак 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко своїм Указом за № 871/2014 закарбував: «Щорічно 22 січня у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки відзначати День соборності України».

Якась незрозуміла метушня спричинилась у діях українських «гетьманів». Складається таке враження, що знову хтось хоче сказати: «Я перший, я кращий!..»

Але ж згадаймо, адже ще за дев’ять років до видання Президентом України Л.Д. Кучмою Указу «Про День соборності України» патріотичні сили країни 21 січня 1990 року самостійно організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності українців зі східних і західних земель. Це свідчить, що народ України прагнув бути єдиним завжди, незалежно від того, буде чи не буде видано президентський указ.

Свято – це день, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати. Наближається 22 січня 2018 року – якраз 100 років від дня утворення Української Народної Республіки і 99 років від дня проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР. Чи можемо ми зараз відповісти на питання: що здатне об’єднати українців і допомогти збудувати рідну хату, тобто державу, в якій ми живемо? Усе залежить від того, наскільки і як ми усвідомлюємо загальнонаціональну ідею.

В Україні наразі війна. Крим безсоромно відібрали, користуючись правом сильнішого і порушуючи всі міжнародні домовленості. На Донбасі гинуть кращі, невинні, юні хлопці зі Львівщини, Хмельниччини, Полтавщини, Донеччини, Криму. Рахунок пішов на тисячі загиблих, є зниклі безвісті; без даху над головою опинились тисячі сімей, по країні ходять каліки без рук і ніг, але з вірою в серці, що врешті решт буде справедливість – Бог не залишить нас, настане мир і відбудеться довгоочікувана й така жадана перемога добра над злом. А дехто сором’язливо все ще продовжує називати те, що відбувається на Донбасі, словом «АТО», бо не вистачає духу все це назвати Великою Вітчизняною війною українського народу із загарбницькою Росією за свободу і незалежність.

Як би не було боляче, але ми повинні визнати, що наше суспільство хворе. Хвороба роздирає тіло ззовні і з середини. Але разом з тим ми отримали імунітет і маємо надії на наше видужання. Ми, витривала й нескорена нація, маємо велику історію, і на цих підставах можемо сказати: Україна була, є і буде завжди! Попри всі випробування ми збудуємо наш Український Дім – нашу славну Батьківщину! І він буде саме таким, як ми мріяли, бо в ньому пануватиме повага до всіх – від Заходу до Сходу, від Півночі й аж до Криму. Сьогодні ми, як ніколи раніше, – разом!

В Україні було і зараз є багато людей, до яких потрібно ставитись із великою пошаною і встановлювати пам’ятники нашим героям, перед якими мусимо низько схилити голову. Сьогодні ми обов’язково згадаємо всіх, хто ціною свого життя захищав нашу Свободу і Незалежність, відстоював Гідність і Честь.

Палкий патріот України митрополит Андрій Шептицький вважав, що ідеалом національного життя є наша рідна загальнонаціональна «Хата-Батьківщина». У його статті «Як будувати рідну хату?» ми знаходимо такі зворушливі слова: «Завдання українського народу полягає в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і стале щастя та мали досить внутрішньої сили, щоб поборювати відцентрові тенденції внутрішнього розладу й успішно захищати межі від зовнішніх ворогів. Такою могутньою та такою, що забезпечує щастя всім громадянам, організацією може бути Батьківщина тільки тоді, коли не буде цілістю, зложеною штучно з різних і різнорідних частин, а подібним до моноліту організмом, себто тілом, оживленим одним духом, що з внутрішньої життєвої сили розвивається, доповнює внутрішні браки і природи, є здоровим, сильним, свідомим своїх цілей, не тільки матеріальним, але й моральним тілом».

Тож нехай до кожного з нас прийде глибоке філософське розуміння власної незалежності і потреба у єднанні заради нашої могутньої Хати-Батьківщини.

Зі святом нас усіх – Днем соборності і злуки, дорогі українці!

19.01.2018 | Анатолій БУТЕНКО, голова ГО «ЦТІ «Єдність»


Другие новости ПР № 6 от 19.01.2018

  • Що об’єднає українців і допоможе збудувати рідну хату? 19.01.2018     (До 100-річчя УНР і 99-річчя Акту Злуки УНР і ЗУНР) Процес еволюції суспільних відносин підштовхнув людство до створення організації, яка здатна захищати інтереси життєдіяльності окремої людини. Такою організацією стала держава. Саме вон...
  • Письма 19.01.2018 Спасибо за поздравление Добрый день, дорогая редакция «Приазовочки»! Поздравляю весь коллектив редакции с наступившим Новым, 2018 годом и Рождеством Христовым, с предстоящим 100-летним юбилеем газеты. Желаю всем вам и вашим семьям крепкого здоровья...
  • В Украине будут снимать более 120 фильмов в год 19.01.2018     Президент Украины Петр Порошенко заявил, что благодаря государственной поддержке в Украине будут снимать более 120 фильмов в год, сообщает «Корреспондент». Деньги на съемки будут выделять из бюджета страны. «Увеличив государственное фина...
  • Борцы Мариуполя – первые в области 19.01.2018   В Славянске прошел чемпионат Донецкой области по вольной борьбе среди юношей до 23 лет. За победу боролись 115 спортсменов, 15 команд. Как сообщили в управлении по физической культуре и спорту Мариупольского горсовета, на соревновании достой...
  • Коротко 19.01.2018   Знаменитый филиппинский боксер Мэнни Пакьяо заявил, что ведет переговоры о проведении боя с чемпионом WBO во втором полулегком весе украинцем Василием Ломаченко. Напомним, что 2 июля прошлого года Пакьяо проиграл Джеффу Хорну.   Ломаченко же ...
  • Назван самый популярный автомобиль Украины-2017 19.01.2018   С начала 2017 года в Украине было продано более 82000 новых автомобилей. По подсчетам ассоциации «Укравтопром», это примерно на четверть больше, чем в 2016-м. В прошлом году украинцы традиционно отдавали предпочтение кроссоверам. Высоким спросом ...
  • Украина и Мариуполь в декабре и за весь 2017 год 19.01.2018     Экономика Реальный ВВП (внутренний валовой продукт) Украины в минувшем году вырос, по предварительным данным, всего на 2,1% – очень мало для экономики, которая в 2014-2015 годах потеряла 15% ВВП. В планах Кабмина – рост ВВП в нынешнем году...
  • Уик-энд 19.01.2018   Во Дворцах культуры Во Дворце культуры «Молодежный» (ул. Харлампиевская, 17/25): 20 января - открытие выставки «Видимый образ спектакля» и форум-дискуссия на тему современной сценографии. Вход свободный - в 17.00. 21 января - ретродискотека «...
  • Палитра Приазовья 19.01.2018     Владимир Харакоз. «Розовый город».      
  • «Донецкий куркуль» открыл сыроварню 19.01.2018     Программа поддержки малого бизнеса «Украинский донецкий куркуль» начинает давать свои плоды и в Мариуполе. Позавчера в этом смогли убедиться журналисты региональных и городских СМИ, а также председатель Донецкой облгосадминистрации Павел Же...
Все новости 6 номера...
Подписка на газету online Вы можете выбрать издания, на которые хотите подписаться. ВНИМАНИЕ!
Подписка оформляется только для жителей Мариуполя и Донецкой области.

Архив газеты

Апрель 2018
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

 

Обзор женской зимней одежды сезона 2017/2018

С рулонными шторами уютно и практично

Кто поможет избежать проблем при таможенной очистке товара? Как выбрать надежного специалиста?

Выбираем игрушки для мальчиков

Выбираем день рождение на теплоходе