120 років «поету робітничої рані» Володимиру Сосюрі - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь

120 років «поету робітничої рані» Володимиру Сосюрі

 

 

6 січня виповнилося 120 років зі дня народження відомого українського поета, нашого земляка, уродженця Донбасу Володимира Сосюри, чиї вірші-візитівки «Любіть Україну» та «Так ніхто не кохав» ми пам`ятаємо зі шкільної програми.

Нагадаємо, народився Володимир Сосюра в місті Дебальцевому Донецької області. Дитинство і юність минули на рудниках і селах Донбасу, зокрема в селі Верхньому (нині входить у межі м. Лисичанська Луганської області). Його батько був українцем, мати – сербкою. Поет згадував, що батько походить з роду солдатів-французів, що залишились в Україні як полонені після війни 1812 року.

На початку 1918 року Сосюра брав участь у збройних виступах проти кайзерівських окупантів, щасливий випадок вберіг його від розстрілу. З грудня 1918 року певний час перебував в армії Петлюри. Восени 1919 року під час боїв на підступах до Проскурова потрапив у полон до деніківців, де його ледь не розстріляли… З лютого 1920 року Сосюра став червоноармійцем. У 1921 році «обірваний і босий, після тифу і фронтів» потрапив у Харків, де почав писати.

Під час війни, в 1943 році, Сосюра був військовим кореспондентом фронтової газети на Воронезькому фронті. Починав рядовим, але скоро йому присвоїли звання підполковника. Сосюра двічі нагороджений орденом Червоного Прапора.

Рання поема Сосюри «Махно» пропала без сліду – час був такий. Український письменник Юрій Смолич сказав про неї: «…Поетична сила поеми була величезна. Можливо, ця втрачена поема була одним з найдужчих Сосюриних творів».

У 1921 р. побачила світ збірка Сосюри «Поезії», що досі вважалася його першою книжкою (проте віднайдений документ корегує цю думку: рукою Сосюри в нім записано, що в 1918 р. було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові...», але її поки не знайдено). Цього ж 1921 p. виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим.

З-під пера митця вийшла низка ліро-епічних поем: «Оксана» (1922), «Робітфаківка» (1923), «Воно», «Шахтар», «Сількор», «Хлоня». До цих творів, треба гадати, належала й поема «Махно» (близько 1924 р.), текст якої не зберігся. Найбільше ліро-епічне полотно Сосюри – роман у віршах «Червоногвардієць», який увібрав усе те, що становить автобіографічну основу його творчості. Це спогади про дитинство, передреволюційна Донеччина, громадянська війна, боротьба й кохання в якомусь своєму магічному поєднанні. Останні передвоєнні книжки («Журавлі прилетіли», «Крізь вітри і роки» (1940) сповнені мотивів любові до жінки («Марії»), природи («Я квітку не можу зірвати»), до Вітчизни.

У 1941 р. поет був евакуйований до Башкирії, 1942 р. працював в Українському радіокомітеті в Москві, 1943 р. входив до редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». Лірику Сосюри років Вітчизняної війни (збірки «В годину гніву» 1942 р.,
«Під гул кривавий» 1942 р., численні публікації в періодиці) проймають два мотиви. Це віра в перемогу й водночас неретушований показ людської біди. У 1960 р.
Сосюра завершує поему «Розстріляне безсмертя», розпочату в довоєнний час і опубліковану тільки 1988 р. в журналі «Віт-чизна» (№ 1). Є підстави вважати, що «заспівна» частина цього твору, присвяченого жертвам сталінського терору, є поновленим з пам'яті шматком втраченої поеми «Махно».      

Сосюру звинувачували в «українському буржуазному націоналізмі». Знайшли «буржуя», який ріс у багатодітній сім’ї з 10 душ у злиднях в маленькій хаті-хворостянці, навіть чоботи дітям доводилося взувати по черзі, бо були одні на всіх.

Особливо жорстоко критикували Сосюру за патріотичний вірш «Любіть Україну», написаний ще 1944 року. Цей вірш ввійшов в українську радянську антологію поезії, ним відкривалася збірка поезій Сосюри «Щоб сади шуміли», за яку поета в 1948 році нагородили орденом Леніна і сталінською премією І ступеня (найвищого, 50 тисяч рублів. На ці гроші тоді можна було купити три автомобілі «Победа» чи шість автомобілів «Москвич-400»).

Жодних проблем з віршем «Любіть Україну» не мало бути, бо премію підписав сам Сталін. Але потім неждано-негадано у вірші побачили «націоналізм». І полетіли в Сосюру критичні стріли з Москви: «Оспівує якусь одвічну Україну… поза часом, поза епохою… без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу…». Зробили висновок: «…Під такою творчістю підпишеться будь-який недруг українського народу з націоналістичного табору, скажімо, Петлюра, Бандера…»

Заборону на публікацію вірша «Любіть Україну» зняли 1958 року. А у сучасній Україні цей поетичний гімн Україні знають на пам`ять всі учні середніх класів:

…Любіть Україну, у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Трагедія Сосюри подібна до трагедії М. Хвильового, котрий не витримав внутрішнього конфлікту й закінчив життя самогубством. Різниця тільки в тому, що Сосюра-українець не дійшов до заперечення Сосюри-комуніста й лишився жити далі з тягарем своєї двоїстості. Два Сосюри — українець і комуніст — живуть в одному Сосюрі-поеті поруч, але зовсім окремим життям. До певного часу вони між собою боролись, змагаючись за першість, але потім знайшли компроміс. Цей компроміс знайдено на базі своєрідного поділу між ними сфер їхнього вияву і взаємного невтручання в ці сфери. Сосюра-комуніст має в своєму володінні виключно сферу свідомості, розумового сприйняття дійсності, у той час коли Сосюра-українець неподільно панує в сфері почуття.

Поет помер від гіпертонії 8 січня 1965 року.

 

17.01.2018 | За матеріалами ЗМІ


Другие новости ПР № 5 от 17.01.2018

  • На вопросы пенсионного обеспечения ответит Людмила ЧЕГРАХЧИ 17.01.2018     В пятницу 19 января с 10.00 до 12.00 на «горячем» телефоне «Приазовского рабочего» (33-25-36) будет дежурить начальник Центрального объединенного управления Пенсионного фонда Украины г. Мариуполя Донецкой области Людмила ЧЕГРАХЧИ. Людмила ...
  • Новый год и Рождество – Любви и Веры торжество! 17.01.2018     Зимняя феерия Самодержавною царицей, Сводя всех подданных с ума, Чтоб отдавать долги сторицей, Пришла волшебница-зима.   Пришла негаданно-нежданно, На троне белом возлегла, Своею волею державной Дарила белые снега.   Горстями щед...
  • Коротко 17.01.2018   В Сартане в спортивном зале школы № 8 состоялся мастер-класс по греко-римской борьбе для учащихся СДЮШОР им. Г. Узуна. Урок провел мастер спорта Украины, чемпион Украины, участник чемпионатов Европы и мира Евгений Савета.  
  • ПОДПИСКА НА «ПРИАЗОВСКИЙ РАБОЧИЙ» ПРОДОЛЖАЕТСЯ! 17.01.2018     Дорогие друзья! Подписка на «Приазовский рабочий» продолжается! Все, кто не успел вовремя оформить подписку на «ПР» на 2018 год, могут это сделать сейчас и получать газету с февраля. Подписка принимается до 20 января во всех отделениях поч...
  • Новые тарифы на горячую воду и услуги теплоснабжения 17.01.2018     С начала нынешней недели в Мариуполе поднялись тарифы на услуги по теплоснабжению и горячему водоснабжению, оказываемые ККП «Мариупольтеплосеть». Как анонсировал еще в начале минувшего ноября директор «Мариупольтеплосети» Дмитрий Мирошнич...
  • С помощью читателей «Приазовского рабочего» были собраны деньги на операц... 17.01.2018     Страшная беда пришла в семью жителей Мангушского района, нашей постоянной подписчицы Александры Ивановны Федоренко – в июне 2015 года тяжело заболел ее внук Никита Федоренко. С 3 ноября 2017 года и по нынешнее время он вместе с мамой находи...
  • Колонка новостей 17.01.2018 В Украине Рада работала над законом о временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях Вчера, открывая утреннее пленарное заседание Верховной Рады, спикер Андрей Парубий отметил, что свою работу парламент начнет с рассмотрени...
  • Ожидается штормовой ветер 17.01.2018   Не прекращавшиеся до вчерашнего утра снегопад и мороз от -8,5...-70С до -5…-30С не привели к серьезным последствиям для городской инфраструктуры (к счастью, вчера Мариуполь миновал шторм), однако создали определенные трудности для рядовых ма...
  • К крещенским купаниям – готовы 17.01.2018     В ночь с 18 на 19 января и весь день праздника Богоявления (Крещения Господнего) в Мариуполе и его окрестностях состоятся традиционные купания. Согласно распоряжению городского головы «О проведении мероприятий во время празднования Крещен...
  • Десять пожаров, четверо погибших 17.01.2018     В Мариуполе в этом только начавшемся году сложилась тревожная ситуация с пожарами, о чем на пресс-конференции рассказал начальник третьего государственного пожарно-спасательного отряда Главного управления госслужбы по ЧС Украины в Донецкой ...
Все новости 5 номера...
Подписка на газету online Вы можете выбрать издания, на которые хотите подписаться. ВНИМАНИЕ!
Подписка оформляется только для жителей Мариуполя и Донецкой области.

Архив газеты

Октябрь 2018
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

 

Обзор женской зимней одежды сезона 2017/2018

Используем перфорацию в одежде

Где лучше купить квартиру?

Кто пользуется услугами психолога?

Вас интересует тепловой насос?