Українське кіно розправляє крила - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь

Українське кіно розправляє крила

 

В ексклюзивному інтерв’ю «Приазовському робочому» голова Держкіно Пилип Іллєнко розповів, як відбувається відродження національного продукту та з якими викликами стикається вітчизняне кіномистецтво

 

 

Нам вдалося розпочати виробництво українських фільмів, які знаходять свого глядача, зацікавити велику аудиторію в країні та за кордоном. На наших очах фактично відбувається відродження кіно в Україні, і я пишаюся цим

Пилип Іллєнко,
голова Держкіно

Від повного занепаду до рекордних прокатів – останні декілька років національне кіновиробництво переживає справжній ренесанс. Фільми українських режисерів отримують кінопремії та визнання на міжнародних фестивалях, а головне – нарешті знаходять відгук вітчизняного глядача. Лише у 2018 році план по надходженням від прокату українських фільмів був перевиконаний на 6 млн гривень! У роки пожвавлення процесу, з 2014 до сьогодення головою Державного агентства України з питань кіно є український актор та продюсер Пилип Іллєнко. Він розказав, як кіновиробництво, яке, здавалося б, поховали ще двадцять років тому, знайшло сили та зробило упевнений крок вперед.


Наші фільми конкурують з американськими стрічками

– Ви стали головою Держкіно у 2014 році. Що з «передвиборчої» програми вже встигли запровадити?

– Головне – нам вдалося розпочати виробництво українських фільмів, які знаходять свого глядача, зацікавити велику аудиторію в Україні та за кордоном. На наших очах фактично відбувається відродження кіно в Україні. Також я пишаюся тим, що ми очистили український телевізійний і кінотеатральний простір від засилля російського контенту.  Зараз ми фактично на фінішній прямій законодавчої реформи, це надзвичайно великий крок вперед.

– Вважаєте відродження національного кіно власним успіхом?

– Нам вдалося об’єднати навколо цих ідей дуже різних людей та установи: дистриб’юторів, виробників і авторів фільмів, кінотеатри, телебачення, різноманітні структури. Вся кіноспільнота доклалася до цього. Це не є моєю особистою заслугою, але без зайвої скромності вважаю, що в цьому процесі є мій суттєвий особистий внесок.

– Держкіно частково фінансує створення фільмів. Якому кіно зараз надається перевага? Багато фільмів стосується історичних подій, чому обираються саме такі теми?

– Насправді більшість фільмів, які ми підтримуємо, історії не стосуються. Можливо, створюється таке враження, через те що цим фільмам засоби масової інформації приділяють більше уваги. Кінематограф має бути розмаїтим як за жанрами, так і за темами. Цього принципу ми, власне, і дотримуємося. Якщо подивитися на стрічки, що виходили у прокат восени минулого року, то більшість з них – це фільми про наше сьогодення, в різних жанрах: комедії, драми. У грудні, наприклад, вийшла різдвяна казка, у листопаді – істерн.

– Наскільки успішне українське кіно у прокаті? Чи багато коштів повертається державі?

– Увага глядачів до українських фільмів зростає, на це вказують цифри. Останнім часом все частіше встановлюються рекорди українських фільмів у прокаті, деякі з них вже успішно конкурують з американськими стрічками. Раніше годі було про таке й мріяти. За рік наша частка на ринку зросла вже вдвічі, цього року – це  8%, у минулому було 4%. Помітно зростають і суми коштів, які збирають українські фільми. Але, звичайно, український ринок настільки малий, що власне виробництво не може окупитися. Це вдається лише поодиноким фільмам, в основному це недорогі у створенні комедії. Тому й потрібна система державної підтримки, це загальний підхід, який існує в усіх європейських країнах. Саме завдяки цьому українське кіно взагалі з’явилося в останні роки.

– Скільки грошей виділило Держкіно в цьому році і куди вони підуть?

– В цьому році бюджет Державного агентства України з питань кіно трохи більший за півмільярда гривень. Левова частина цих коштів піде на створення фільмів. Зараз ціла низка стрічок вже у виробництві, також ми будемо проводити ще один конкурсний відбір і тоді зможемо сказати, які конкретно фільми переможуть і що побачить глядач.


Навчатися без матеріальної бази – все одно що грати у футбол без м’яча

– Які законодавчі зміни необхідні нашій країні, щоб зробити кіноіндустрію ­успішнішою?

– Вже ухвалена низка важливих законів. Ключовий – Закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», прий­нятий у 2017 році, на додачу внесені відповідні зміни до Податкового і Митного кодексів. Але щоб все це остаточно запрацювало, необхідно ввести зміни до Бюджетного кодексу України. Якщо конкретно, необхідно внести зміни, які дозволять форми підтримки, передбачені законом, їх необхідно дзеркально відобразити у Бюджетному кодексі. Також у Верховній Раді на розгляді є закон про приєднання до «Єврімажу», це Європейський фонд підтримки кінематографа, який надає кошти на виробництво копродукційних фільмів. Тоді ми зможемо говорити про майже довершену ­реформу.

– А чи багато фільмів створюється без державної підтримки?

– Ні, їх не так вже й багато. Знімають, звісно, але в основному це або малобюджетні стрічки, або ті, що не виходять в широкий прокат. Є й винятки, але загалом найпопулярніші – це ті, що зняті за державної підтримки. Що стосується серіалів, то тут, звичайно, абсолютна їх більшість знімається за приватні гроші телеканалів.

– Чи здатні наші виші якісно готувати спеціалістів, необхідних зараз кіноіндустрії?

– Україна – земля, яка щедро народжує таланти, але, звичайно, їм бракує досвіду та якісної освіти. У нас немає освіти, яка була б інтегрована в сучасні світові кінопроцеси. На жаль, далеко не всі українські кінематографісти вільно володіють англійською мовою. Цього року ми будемо приділяти увагу співпраці з міжнародними тренінговими компаніями, які допомагають розвиватися кінопрофесіоналам.

Проблема в тому, що в Україні не вчать кіноакторів – в Україні вчать акторів театру. Актору дуже важко переналаштовуватися для гри у кіно, і, на жаль, ми часто бачимо, що вони приносять у кіно театральність, яка шкодить фільму. Їм просто не пояснювали, як працює кіно. В університеті Карпенка-Карого цьому не навчають. Треба щось робити з матеріальною базою кіноосвіти. Кіношколи на Заході - це фактично невеличкі кіностудії, де є весь цикл виробництва. А у нас – це все одно що вчитися грати в футбол без м’яча.


Розвивається власний контент

– Який ефект ви вбачаєте у забороні російського кіно? Адже при бажанні його все одно можна переглянути в інтернеті.

– До речі, ми почали цей процес ще до того, як були ухвалені відповідні закони. Справа в тому, що інтернет надає вибір, що дивитися, а телебачення нав’язує. А всі канали показували одне й теж – російський продукт. Зараз по ТБ ви бачите зовсім інший контент. Сьогодні українські канали мають на порядок більше власного контенту, ніж до 2014 року. Провідні медіа-групи знімають сотні і сотні годин власних серіалів на рік – до 600. Раніше українська кіноіндустрія працювала в основному як сервісна, власне кажучи, всі ключові творчі ідеї генерувалися у Москві. Сьогодні картина змінилася, і творче керівництво проектів  є українським. Ми знімаємо стільки, що потрібні все нові й нові фахівці кіно. Іноді через їх брак чи зайнятість зростають гонорари. З одного боку, це добре, тому що люди отримують непоганий дохід, а з іншого – збільшується собівартість виробництва українського продукту, що значно ускладнює його потенційну окупність.

– Яка в Україні ситуація з комунальними кінотеатрами?

– Це, як правило, старі кінотеатри, що були побудовані за радянської влади і розраховані на іншу систему кінопрокату. Вони є малозальними, якщо, звісно, не реконструювалися. Стара радянська система в основному передбачала два зали – великий та маленький, причому великий був на місць 600-700. Фільмів було мало, і вони між собою не конкурували.

Як бізнес-модель малозальні кінотеатри є неперспективними і збитковими. Сьогодні фільми конкурують між собою, і в один і той ж кінотеатр їх постачають різні дистриб’ютори. Тому для того, щоб мати хороший розклад сеансів і репертуар, який задовольняє потреби глядачів, треба, щоб кінотеатр мав як мінімум чотири зали і вони були невеличкими. ?

 

 

  У дружньому колі. Пилип Іллєнко позує разом з дружиною Євгенією і французьким актором Жаном Рено.


 

 

 

07.03.2019 | Еліна Прокопчук. Фото надані прес-службою Держкіно


Другие новости ПР № 17 от 07.03.2019

  • Чистая металлургия – это реальность 07.03.2019    На меткомбинате имени Ильича торжественно введен в строй современный экологичный комплекс машины непрерывного литья заготовок №4  Самый масштабный промышленный проект за годы независимости успешно завершен – на меткомбинате имени Ильича Группы М...
  • Радикалы отстояли в Раде закон в пользу металлургов 07.03.2019   Верховная Рада одобрила инициированный командой Олега Ляшко новый металлургический закон №9474, по которому в очередной раз повышается экспортная пошлина на металлолом, сообщает пресс-служба Радикальной партии. В этот раз – с 42 до 58 евро за тонн...
  • Поднять «Азовмаш» с колен можно – необходимы госзаказы 07.03.2019   Такое мнение высказал лидер Радикальной партии Олег Ляшко. Нардеп считает, что отсутствие государственных заказов на продукцию предприятий Группы «Азовмаш» стало одной из основных причин банкротства бывшего флагмана машиностроительной отрасли Укра...
  • Избирательная документация обойдется в 200,9 млн гривен 07.03.2019   Такая сумма предусмотрена в смете Центральной избирательной комиссии на расходы по изготовлению избирательных бюллетеней, информационных плакатов, бланков протоколов участковых избирательных комиссий и другой документации, предусмотренной законода...
  • На одного меньше 07.03.2019   Состав мариупольского окружкома №57 по выборам Президента Украины сократился   «У нас изначально была создана комиссия из 38 человек, на сегодня нас 37. Согласно постановлению №364 от 21 февраля, досрочно прекращены полномочия одного из членов к...
  • Центризбирком увеличил собственные расходы на выборы на 6 млн гривен 07.03.2019   Центральная избирательная комиссия сообщила о внесении изменений в смету расходов на подготовку и проведение выборов Президента Украины 31 марта 2019 года. В частности, сумма расходов ЦИК увеличилась на 6,074 млн гривен и составила более 282,053 м...
  • Весна в каждом лепестке 07.03.2019    Нежные тюльпаны, страстные розы или изящные лилии? Флорист расскажет, как правильно выбрать букет к весеннему празднику    Весна врывается в нашу жизнь  запахом первых тюльпанов. Сонный город оживает после долгой зимы. Перед праздником мужчины ...
  • Первый год второго столетия 07.03.2019       Завтра по прижившейся за союзные годы традиции мужчины поздравят дам с 8 Марта, а газета «Приазовский рабочий» в эти дни отметит свою знаменательную дату. 9 марта, как подметили креативные ребята Людмилы Балабан из Городского Центра внешкол...
  • Колонка новостей 07.03.2019 В Украине Государство определит граничный тариф на тепло Кабинет министров Украины планирует установить граничный тариф на централизованное отопление. Об этом на заседании селекторного совещания заявил министр социальной политики Андрей Рева. По сл...
  • Мариупольский городской совет информирует 07.03.2019   Согласно решениям исполнительного комитета Мариупольского городского совета №49, 50 от 22 февраля 2019 года, с 1 марта изменена стоимость проезда в автобусах, работающих в режиме маршрутного такси и КП «Мариупольское трамвайно-троллейбусное управл...
Все новости 17 номера...
Подписка на газету online Вы можете выбрать издания, на которые хотите подписаться. ВНИМАНИЕ!
Подписка оформляется только для жителей Мариуполя и Донецкой области.

Архив газеты

Октябрь 2019
ПнВтСрЧтПтСбВс
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Что означают детские рисунки