Якщо парламент підтримає ініціативу уряду і прийме закон, то дуже багатьом платникам в країні доведеться готуватися до «податкової бомби», передає PR.UA.
Необхідність прийняття акта в пояснювальній записці до законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень» пояснюється просто. Ставки податків не переглядалися з 2019 року, а ставки акцизного податку на алкогольні напої – з 2017 року. З їх підвищенням в уряді хочуть мобілізувати фінансові ресурси до бюджетів різних рівнів.
Пропонується збільшити на 5% ставки екологічного податку, акцизного податку на алкогольні напої та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.
При цьому ставки екологічного податку за викиди забруднювальних речовин у водні об'єкти хочуть збільшити в 1,6 раза та передбачити їх поступове підвищення в 8 разів до 2029 року. Екологічний податок за викиди двоокису вуглецю підвищується з 10 до 30 гривень за тонну. За нетоксичні відходи підприємств гірничої промисловості – з 0,49 до 1,5 гривні за тонну.
Пропонується також збільшити ставки, обмежити пільги й вперше впровадити ряд інших податків.
Органам, що контролюють, надається право за власним рішенням, без звернення до суду, стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації, користуючись готівкою та коштами з рахунків у банках такого боржника.
Крім цього, фіскальні органи можуть встановлювати, але вже за рішенням суду, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника підприємства-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу.
Хочуть запровадити земельний податок за ділянки, право власності на які не оформлено, але вони фактично використовуються.
Для власників і користувачів земельними ділянками сільськогосподарського призначення вводиться мінімальне податкове зобов'язання з 1 гектара.
У разі нецільового використання скасовуються пільги з плати за землю для установ науки.
Скасовується мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь.
Не забуті урядом платники, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів і перепелів: вони виключаються з платників єдиного податку.
При продажу трьох і більше об'єктів нерухомості в рік, починаючи з третього, потрібно буде платити не 5%, як зараз, а податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.
Народний депутат України Сергій Магера вважає, що законопроєкт неприйнятний для бізнесу, у разі прийняття закону він відстрочить відновлення зростання економіки.
«Проєкт закону має серйозні недоліки, оскільки суперечить цілям відновлення економічного зростання, ускладнює умови роботи бізнесу та економічні наслідки недостатньо прораховані», – зазначив народний депутат у коментарі для PR.UA.
Сергій Магера навів аргументи: законопроєкт зареєстрований 2 червня і передбачає набуття чинності з 1 липня, однак, згідно з ПКУ, податкові зміни можуть вноситися не раніше, ніж за 6 місяців до початку податкового періоду. Тобто законопроєкт може набрати чинності не раніше 1 січня 2022 року.
«Пропоновані зміни до Податкового кодексу України зосереджені тільки на фіскальній функції податків, а потрібно міняти податкову систему так, щоб вона стимулювала економічне зростання. Зміни в ПКУ повинні бути спрямовані на максимальне залучення потенціалу економіки, на підтримку ключових галузей, що дають найбільший внесок у ВВП і створюють велику кількість робочих місць», – підкреслив народний депутат.
Крім цього, пропоновані зміни обмежують права платників ПДВ. Зараз суму сплаченого ПДВ можна включати до податкового кредиту протягом 3-х років після складання податкової накладної. Законопроєкт скорочує цей термін у 6 разів – до 180 днів. Податківці не вкладуться з перевіркою в 180 днів, а значить, у платників ПДВ буде дефіцит оборотних коштів.
Законопроєкт також обмежує права великих платників податків на перенесення збитків минулих років – до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток можна буде віднести тільки 50% збитків минулих років.
«Через коронавірусні обмеження кількість збиткових підприємств – 30% від загального числа. Негативний фінансовий результат збиткових підприємств у 2020 році склав 338 мільярдів гривень, що на 94% більше, ніж роком раніше, а в першому кварталі 2021 року – 53 мільярди гривень. Пропонована норма різко звузить інвестиційні можливості підприємств, що буде додатково стримувати зростання економіки. А застосування цієї норми тільки до великих підприємств – це не що інше, як виборчий підхід і дискримінація за розміром бізнесу. Великі підприємства є локомотивом зростання економіки, але саме їм ця норма істотно ускладнює роботу», – зазначив Сергій Магера.
Окрема історія – непродуманий підхід до розрахунку вартості логістики у формулі ренти на видобуток залізної руди.
«Як базис вказана ціна Platt's в Китаї, але є абсолютно не обґрунтований облік транспортних витрат саме до Китаю, в той час, як 40% видобутої руди споживається в Україні, 20% поставляється в Східну Європу, частина в Туреччину. І до всієї цієї руді в розрахунку ренти пропонується застосовувати вартість доставлення в Китай, тобто навіть при постачанні руди на меткомбінат з розташованих за 20-30 кілометрів від нього гірничо-збагачувальних комбінатів, розмір ренти на видобуток руди буде розраховуватися, виходячи із залізничного тарифу до українського порту, вартості перевалки руди та фрахту суден до Китаю», – розповів Сергій Магера.
Народний депутат відзначив ще один факт дискримінації стосовно гірничо-металургійного комплексу України: «Ставка екоподатку на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості підвищується на 200%. А ставки екоподатку на небезпечні відходи, у тому числі токсичні речовини, пропонується підвищити лише на 5%. Це призведе до погіршення екологічної ситуації в Україні. Витрати підприємств ГМК істотно зростуть, що призведе до скорочення інвестицій у виробництво, модернізацію, екологію. Законопроєкт про зміни до ПКУ приймати не можна, він потребує серйозного доопрацювання», – підкреслив Сергій Магера.
Новели законопроєкту належить спочатку розглянути в комітетах Верховної Ради, включити до порядку денного, а потім в першому і другому читаннях прийняти парламенту. Прийме чи ні, і з якими поправками – цілком і повністю – залежить від монобільшості.
Світлина з відкритих джерел
25 березня 2022
24 березня 2022
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)