Єдиний податок, який сплачують підприємці, вперше в історії Маріуполя наблизився до податку на землю, одного з основних джерел міського бюджету.
Специфіка економіки Маріуполя полягає в тому, що визначальне значення як для внутрішнього валового продукту, так і для ринку праці, платоспроможності населення та для доходів міського бюджету має робота підприємств металургійного комплексу. У цьому є переваги, коли кон'юнктура попиту на металопродукцію на світовому ринку на зльоті; та свої ризики у період світових фінансово-економічних криз.
Як сьогоднішня економічна ситуація впливає на бюджет Маріуполя? Згідно зі звітом департаменту фінансів, затвердженим рішенням виконкому міськради від 17 листопада, власні доходи міського бюджету за дев'ять місяців склали 3,059 млрд гривень, що на 371 млн гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У структурі власних доходів на першому місці – 33% – надходження від підприємств Групи Метінвест, що становили 1,009 млрд гривень. Зростання у порівнянні з минулим роком – майже на 78 млн гривень шляхом підвищення соціальних стандартів та збільшення заробітної плати працівників.
Коментуючи ці цифри, міський голова Вадим Бойченко розповів:
"Структура надходжень до міського бюджету не змінюється. Основним джерелом доходів залишається ПДФО, що надходить від тих маріупольців, хто отримує офіційну заробітну плату та сплачує податки. Ми бачимо, що ці податки трансформуються до бюджету розвитку міста та тих соціальних програм, які сьогодні захищають життя маріупольців".
Водночас мер зазначив, що за всієї позитивної динаміки частина працездатного населення міста, близько 30%, залишається в тіні:
"Це той обсяг фінансів, які ми могли б отримати до бюджету нашого міста та трансформувати на реконструкцію доріг, шкіл, лікарень, інші проєкти розвитку".
Міський голова також акцентував на зростанні надходжень від єдиного податку, що платять підприємці, і він становив 184 млн гривень, а це на 33 млн гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року:
"На сьогодні єдиний податок за рівнем надходжень наблизився до податку на землю. Такого ніколи не було у Маріуполі. Це говорить про те, що попри пандемію дух підприємництва та економічна активність у місті зростають".
Вадим Бойченко також додав:
"Внесок підприємств Групи Метінвест у загальній структурі власних доходів бюджету Маріуполя становить 33%. Це дозволяє говорити про те, що сьогодні місто не таке монозалежне, як це було п'ять років тому, коли ця частка становила понад 50%. Завдяки програмам розвитку міста з'являються нові ніші економічної активності та створюють ґрунт для боротьби за трудові ресурси. Чим борються? Рівнем заробітної плати, і ми бачимо, що за дев'ять місяців по відношенню до минулого періоду цей показник зріс на 15%".
Нагадаємо, раніше в коментарі для pr.ua заступник міського голови Сергій Орлов розповів, що запланований на 2021 рік бюджет Маріупольської міської територіальної громади має суттєво – на 12% у порівнянні з минулим роком – зрости. Власні надходження становитимуть 4,166 млрд гривень, і є впевненість у тому, що цього показника буде досягнуто, оскільки зараз щомісячне виконання бюджету становить до 99,5%.
Щодо економічної активності, то заступник мера навів статистичні дані. Так, минулого року в Маріуполі у зв'язку з локдауном змушені були закритися близько 250 суб'єктів підприємницької діяльності. Але цей процес був компенсований відкриттям нових СПД. Зрештою їхня загальна кількість у Маріуполі збільшилася на 5,5% і склала 30 065 СПД.
Сергій Орлов доповнив:
"Щодо сьогоднішньої ситуації, то на 1 листопада 2021 року в Маріуполі зареєстровано 31 454 суб'єкти підприємницької діяльності. Тобто за цей рік їхня кількість зросла на 1389 СПД. Попри пандемію економічна активність у Маріуполі зростає".
Значну роль для сталої економічної активності грає стратегія Маріуполя. Вадим Бойченко вважає:
"Супертенденція – інфраструктурні проєкти, які реалізує муніципалітет, стимулюють розвиток мікро-, малого та середнього бізнесу. Такі проєкти, як реконструйований центр міста, оновлені сквери та парки, відбудовані об'єкти культури та спорту, відремонтовані дороги – підвищують підприємницьку активність та загалом рівень розвитку економіки нашого міста".
Мер відзначив роботу створеного міською радою Центру розвитку МСБ, де підприємці можуть отримати активну підтримку, навчання, сформувати бізнес-ініціативи з урахуванням тих ніш, перспективи яких відкриває стратегія розвитку міста:
"Дуже важливо показати, які стратегічні ніші можна займати в майбутньому, які сфери активно підтримуватимуться міською радою. Маючи стратегію розвитку Маріуполя, підприємці міста отримали можливість виробити власні бізнес-плани та визначитись у найбільш потрібних напрямках".
Ще одна тенденція, цього разу вона пов'язана із ринком праці в Маріуполі: серйозним гравцем стали комунальні підприємства. Вони вийшли на друге місце після Групи Метінвест у структурі власних доходів міського бюджету.
У комунальному секторі, нагадав мер, за останні шість років створено чотири тисячі робочих місць: "Ми боремося, зокрема фінансово – рівнем заробітної плати – за наших маріупольців, чим стимулюємо економіку та ринок праці у місті до розвитку".
Один із найяскравіших прикладів – підприємство "Комунальник". Ще шість років тому воно було дотаційним і лежало тягарем на міському бюджеті, відволікаючи щороку на свою роботу близько 20 млн гривень. На сьогодні завдяки вкладеним інвестиціям, оновленню техніки та модернізації всієї діяльності – це повністю самоокупне підприємство, яке не потребує жодної копійки дотацій з бюджету. При найнижчому в Україні тарифі на вивезення твердих побутових відходів "Комунальник" забезпечує конкурентоспроможну зарплату працівників. А 20 млн гривень коштів платників податків, вивільнених завдяки реформуванню підприємства, спрямовуються з бюджету на інші інфраструктурні проєкти.
У Маріуполі продовжується розвиток інфраструктурних проєктів за участю коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Для міста це безоплатні інвестиції в рамках Надзвичайної кредитної програми оновлення України, що реалізується ЄІБ. Новий пул у складі 31 проєкту на загальну суму понад 3 млрд гривень представив на розгляд банку Вадим Бойченко під час нещодавнього візиту до Маріуполя делегації на чолі з Роєм Дрейкоттом, старшим експертом сектору регіонального розвитку ЄІБ в Україні.
Мер нагадав, що перша фаза програми розпочалася у 2019 році, коли банком було відібрано 15 проєктів на загальну суму понад 800 млн гривень. Більшість із них уже реалізовано: такі проєкти, як дитячі садки №106 та №132, кардіосудинний центр, центр розвитку стартапів 1991, Лівобережний центр соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю вже працюють. Інші проєкти, зокрема "Український дім", перебувають у стадії реалізації.
"Інфраструктурні проєкти, реалізовані за підтримки Європейського інвестиційного банку, допомагають "перезавантажити" економіку Маріуполя, якість життя населення та сформувати переваги трудових ресурсів. З відкриттям нових можливостей для молоді понад 70% випускників шкіл залишається у місті, тоді як ще п'ять років тому така сама кількість залишала Маріуполь", - розповів Вадим Бойченко.
Зараз формується друга фаза програми ЄІБ. Представлені мером проєкти розбито на дві черги. У першій черзі – 16 проєктів на суму 1,5 млрд гривень. У тому числі відкриття на місці Гіпромезу Центру інновацій М-IT та Мультицентру адміністративних послуг, який обслуговуватиме мешканців Центрального та Приморського районів; будівництво чотирьох амбулаторій у чотирьох районах міста; реконструкція міського та технологічного ліцеїв; створення культурного центру "Порт культур" на місці згорілої під час збройного конфлікту будівлі міськуправління міліції, а також басейн у Лівобережному районі та ряд інших проєктів.
Найголовнішим проєктом другої черги Вадим Бойченко назвав реконструкцію згорілої будівлі виконкому міської ради:
"Сьогодні ця будівля продовжує залишатися символом війни, а ми хотіли б, щоб вона стала символом миру".
Міський голова зазначив:
"Усі представлені проєкти мають яскраво виражене соціальне та економічне ядро, вони продовжують "перезавантаження" Маріуполя і, сподіваюся, будуть підтримані Європейським інвестиційним банком".
Зі свого боку Рой Дрейкотт наголосив на успіхах Маріуполя в реалізації спільних проєктів і висловив упевненість у перемозі нових ініціатив муніципалітету. Під час візиту до Маріуполя делегація ЄІБ побувала на низці об'єктів, у тому числі в дитячому садку №106, щодо якого старший експерт ЄІБ зауважив: "Мені хотілося б, щоб і моя дочка відвідувала такий чудовий заклад".
Маріуполь, як зазначалося під час візиту, є безперечним лідером серед усіх міст у рамках Надзвичайної кредитної програми оновлення України.
Світлина Аліни Комарової
14 липня 2022
25 березня 2022
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)