У Маріуполі на курганній групі «Дід» і стародавньому поселенні «Кальміус» будуть встановлені охоронні знаки.
Про це повідомляє PR.UA, посилаючись на «Архі-місто».
Крім того, охоронні таблички будуть також змонтовані на будівлі драмтеатру (на «драматичний театр» – як пам'ятку архітектури і на «скульптурну композицію на театральному фасаді» – як пам'ятку монументального мистецтва).
Як зазначили в департаменті культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради, археологічна спадщина Маріуполя - одне з найбагатших серед усіх міст України. У грудні 2020 року на території міста налічувалося 96 пам'яток археології. Однак після приєднання до Маріупольської ОТГ сіл Покровське та Бердянське їх кількість явно перевищить сотню об'єктів.
Курганна група «Могила Дід» і багатошарове поселення «Кальміус» - найвідоміші існуючі археологічні пам'ятки Маріуполя. «Могила Дід» знаходиться недалеко від перехрестя вулиці Пилипа Орлика і проспекту Будівельників. Вона датується III-II тис. до н. е. На початку 1990-х археолог В. Кульбака виявив в Кургані поховання ямної і катакомбної культур.
Поселення «Кальміус» знаходиться на високому мисі на правому березі Кальміуса (за будівлею ДТСААФ). Це єдине місце в місті, де люди постійно живуть вже сім тисяч років. Розкопки 2010-х років виявили залишки поселень V тис.років до н. е., часів Хазарського каганату та Кальміуської паланки (див. мапу «Археологічний Маріуполь» за посиланням).
Обидва пам'ятники регулярно піддаються руйнуванню. У 2020 році техніка підприємства «Вода Донбасу» серйозно пошкодила курган «Дід». До цього від незаконних земляних робіт постраждало поселення «Кальміус».
Як зазначив керівник археологічної експедиції В'ячеслав Забавін, досі жоден Маріупольський пам'ятник археології не мав охоронних табличок.
«Очевидно, що одна з ключових причин варварського руйнування цих пам'яток – це відсутність інформації про їх місцезнаходження як у бізнесу, так і у городян», вважає директор Андрій Марусов ГО «Архі-місто».
Установка охоронних табличок - це перший крок для вирішення цієї проблеми. Необхідно також створення повноцінної онлайнової карти археологічної спадщини міста і залучення городян до його захисту.
