В усьому світі 30 серпня затверджено Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. До цієї дати Міжнародний Комітет Червоного Хреста підготував фотопроєкт «Коли тебе немає поруч». Його мета - привернути увагу суспільства до сімей, які втратили найголовніше, та досі сподіваються на краще.
Як розповідає для PR.UA співробітник Міжнародного Комітету Червоного Хреста Євген Носенко, проблема зниклих безвісти в Україні стоїть гостро, на сьогодні в нашій країні Міжнародний Комітет Червоного Хреста зареєстрував понад 1800 випадків зникнення людей у зв'язку зі збройним конфліктом. З них 800 сімей досі не знають, де знаходяться їхні близькі.
«Фотографія все ще є однією з найвиразніших форм мистецтва. Усвідомлюючи цей факт, наша команда запропонувала десятьом маріупольським фотографам привернути увагу суспільства до проблеми зниклих безвісти на Донбасі, - розповідає Євген. - Головна ідея фотопроєкту полягає в тому, щоб показати глядачеві, що емоції, які переживають сім'ї зниклих безвісти, є універсальними, і кожен з нас хоча б раз у своєму житті відчував їх».
Він також додає: людям легше зрозуміти страждання людини, яка отримала поранення в ході бойових дій або втратила будинок через конфлікт, однак мало хто замислюється про біль, який день за днем відчувають сім'ї зниклих безвісти.
Автори намагалися відобразити цю біль у своїх роботах. Фотограф Андрій Болотнов представив три фотографії. На першій дівчина обіймає хлопця, який потроху щезає. Вона тягнеться до спогаду. На другий дві руки намагаються доторкнутися, а не третій - порожнє сіре місто.
«Для того, щоб їх зробити, ми спеціально почали знімання рано вранці, коли ще немає людей і машин. - розповідає Андрій. - Цими знімками я хотів привернути увагу людей до проблеми, а також показати сім'ям зниклих безвісти, що вони не одні зі своїм горем».
Крім цього, він вважає - важливо вірити в краще і не опускати руки:
«На фото, де дівчина обіймає спогад, вона не сумує, а навпаки посміхається. Тому що вірить, що все налагодиться, і не втрачає надії».
Також в проєкті взяла участь маріупольчанка Єлизавета Дмитракова. Вона ділиться:
«Це була не тільки унікальна можливість, але й велика відповідальність. Тому що наша найголовніша задача полягала в тому, щоб передати почуття людей, які шукають своїх зниклих близьких. Мені цей проєкт допоміг подивитися на проблему під іншим кутом і спробувати зрозуміти людей, які опинилися в такій непростій ситуації».
Раніше повідомлялось, що жителям Широкиного під Маріуполем виплатять компенсацію за зруйноване житло.
