Гід старими дверима Маріуполя, які стали романтичними місцями міста

У Маріуполі стало традицією організовувати фотозони біля історичних дверей у старому місті.

Так, до Дня Валентина прихильники збереження архітектурної спадщини відкривають нову фотозону. Головною локацією цього разу стануть відреставровані двері на вул. Семенішина, 27. Так за допомогою такої ідеї маріупольці створюють нові туристичні родзинки.

З початку появи проєкту "Життя дверей має значення" пройшло кілька місяців. Були відреставровані дві історичні двері в Маріуполі, ще одні незабаром повернуть із майстерні реставратора Валерія Капінуса та завершено збір ще на четверті.

Ці об'єкти минулого вже привертають увагу та включені не лише до туристичних маршрутів міста, а й рекомендуються для відвідування мандрівникам східною Україною. Старовинні двері, про долю яких журилися історики, не тільки отримали друге життя, а й внесли нові нотки у життя Маріуполя. Що ж це за двері і чому їх варто побачити хоча б один раз, pr.ua розповів ініціатор проєкту Ярослав Федоровський.

Фонтанна, 44

Двері червоного кольору двоповерхового купецького будинку побудованого в 1911 році стали першим магнітом для туристів. Їх вдалося відреставрувати та презентувати у вересні 2021 року. З того часу тут організовували кілька фотозон та навіть свят.

---

Фотосесії біля цих дверей та біля будинку зі старим козирком та воротами періодично проводять для мешканців як фотограф Світлана Чернухіна, так й інші прихильники цього мистецтва.

"Ми організували тут наше перше свято і на нього прийшли 50-70 осіб, отримали відмінний настрій. Ця реставрація старих дверей за, наголошую, громадські кошти, стала першою в історії Маріуполя. Після цього і з'явилася ідея створювати такі безкоштовні фотозони. Інших подібних ідей прикрашати старі двері у світі я не знаю.
Для мене ця адреса найближча, бо там живуть дуже добрі люди. Саме в них можна повчитися відношенню до кожної цеглини свого будинку. Нагадаю, що у цьому будинку живе нащадок купця», — ділиться Ярослав Федоровський.

За його словами, після свят дверей та першої презентації проєкт отримав великий відгук і його учасники зрозуміли, що людям не вистачає того справжнього та непідробного, до чого вони можуть доторкнутися, на що можуть вплинути та зберегти.

Так, організація фотозон стала регулярною діяльністю проєкту. Завдяки їй одержують шанс на відновлення інші об'єкти історії.

Семенішина, 27

Ці двері маріупольці знають, як двері світло-синього кольору в старому місті, над яким довгий час висіла табличка радянського періоду з написом "Продукти". Старий кований навіс дозволив дещо зберегти їхній первісний вигляд.

Після реставрації табличку замінили вітражами з датою будівництва будинку, а самі двері з'явилися в глибокому синьому кольорі. Фиркаючий кінь, дореволюційний двірник, гімназистки та навіть трон Снігової королеви були родзинкою презентації других дверей проєкту. Але їхня реставрація сталася не відразу.

"Було багато переговорів і я навіть написав розписку, що поверну двері до 18 грудня. Складнощі на шляху до реставрації дверей трапляються саме тому, що немає практики в місті робити історичні об'єкти точкою тяжіння. У результаті в нас із власником з'явилися нові ідеї щодо цієї старої оселі. І сьогодні тут монтують чергову фотозону до дня закоханих. Вона працюватиме з 12 до 17 лютого для всіх бажаючих. Так з'явилася нова туристична точка на карті міста", — розповідає Ярослав Федоровський.

За його словами, нерідко власники старих будинків ставляться із недовірою до проєкту "Життя дверей має значення". Але, на щастя, старовинні двері все ж таки отримують шанс на відновлення, а місто набуває нової цікавої локації.

Миколаївська, 38

Це треті двері, які опинилися в полі зору проєкту зі збереження малих архітектурних форм Маріуполя. Відомо, що цей будинок у центрі міста служив громадською приймальнею для купця Мелекова Б.Ф. Тут збереглися первісні елементи, а двері після повернення на місце доповнять вітражами. Їхня презентація запланована на 5 березня о 15:00.

---

Будинок примітний і тим, що після реставрації дверей власниця вирішила оновити фасад будівлі та зберегти архітектурні прикраси будинку.

"Спочатку діалог з власниками не вдавався, як і в історії з будинком по Семенішина. Але потім власниця погодилася на реставрацію за умовою, що це буде за витрати проєкту. Звичайно, можна було б обуритися, але ж можна взяти відповідальність і зберігати історію. Наш проєкт став приводом для рішення власниці зберегти також будинок і привести його до ладу. Тим більше там жив відомий купець другої гільдії Мелеков, це його будинок-офіс. Про його життя продовжуємо знаходити цікаві факти", — зазначив автор проєкту.

Куїнджі, 23

Цей старий будинок став новорічною локацією проєкту – тут маріупольці організували ялинку з ілюмінацією. У день відкриття фотозони для дітей подарунки роздавали Дід Мороз та Снігуронька. Протягом зимових свят городяни приходили робити фото та милувалися старовиною.

"Це був найскладніший об'єкт проєкту. У нас на прикметі є 10-12 дверей ранньорадянського періоду і двері по Куїнджі одни з них. Тут живуть такі ж чудові люди, як і на Фонтанній. Але багато хто не готовий був на них жертвувати кошти, тому що для багатьох вони не мають цінності. Ми зіткнулися з хейтом, але саме завдяки святам за рекордні 49 днів ми зібрали 24 тисячі гривень. Чому ці двері важливі? Тому що тут живе один із найстаріших жителів Маріуполя і він може розповісти шалено багато цікавих історій, пов'язаних із містом, вулицею та будинком", - додав Ярослав Федоровський.

За його словами, зберегти ці двері важливо також і тому, що на початку ХХ століття тут мешкав відомий доктор Паскаль. Крім того, маріупольці неодноразово милувалися дореволюційними дверима, які відновили сусіди будинку за свої кошти.

Кожна реставрація – це нова історія

Сьогодні учасники проєкту мають намір відреставрувати двері на вул. Каффайській, 21. Вони від початку стали логотипом проєкту, але не були відновлені першими через віддаленість будинку від центру Маріуполя.

"На жаль, якщо ми й говоримо про нашу архітектуру, то зазвичай в негативному ключі, водночас захоплюючись львівською чи закордонною. За 30 років у нас було дуже мало випадків, коли історичним будинкам у Маріуполі надавали охоронний статус. Ми ж спробували зберегти проєктом, якщо не цілі будинки, то хоча б малі частини. Виявилося, що у людей є попит. Помилково ми вважали, що його підтримають лише любителі історії. Насправді до нас долучається молодь 18 - 30 років. Вони розуміють, що таке не прогулятися старою романтичною вулицею і, що для цього треба їхати в інше місто", – додає Ярослав Федоровський.

Він зазначає, що саме пожертвування молодого покоління стало прикладом нормального залучення суспільства, задля збереження історії.

Кожна нова реставрація обертається новими цікавими знахідками на старовинних дверях — чи це стара деталь, ручка або тавро. Вони є підтвердженням унікальності об'єктів історії та значущості для всього міста.