Чи знаєте ви, що в Маріуполі є високі кургани, біля річки Кальміус стояв козацький форпост і саме тут, на думку археологів, можна знайти відповіді на багато історичних питань історії.
Директор громадської організації «Архі-Місто» Андрій Марусов розповів PR.UA: «Маріуполь має одне з найбагатших археологічних спадщин в Україні. До створення об'єднаної громади ми нараховували 96 курганів і поселень. З приєднанням низки селищ ми говоримо про більш ніж сотню об'єктів».
Від перших поселенців до козаків
Одна з найбільш значущих пам'яток на карті міста - багатошарове поселення «Кальміус». Воно знаходиться за будівлею колишнього ДТСААФу (ДОСААФ – Ред.). Там в різні часи відбувалося багато цікавого: будували свої житла стародавні люди, охороняли фортецю козаки. Як розповідає Андрій Марусов, в цьому місці люди живуть вже близько 7000 років! Можливо, саме могили їхніх перших мешканців тут знайшли в 30-х роках минулого століття українські вчені.
Директор організації говорить: «У світових підручниках є таке поняття, як маріупольська археологічна культура. Вона була відкрита в результаті досліджень в 30-і роки. Відомий київський археолог Микола Макаренко розкопав на цьому місці могильник. Він датується 5 тисячоліттям до нашої ери».
Ще й досі точаться суперечки, чиї це були поховання. Відомий київський археолог Леонід Залізняк призводить досить обгрунтовані аргументи на користь того, що це були люди з Балтії, які мігрували під впливом клімату.
«Поселенці, яких ми відносимо до маріупольської археологічної культури, могли бути одними з творців праіндоєвропейської мови! А це набагато цікавіше, ніж скіфи і Кальміуська паланка. Бо ця мова покладена в основу європейської цивілізації», - пояснює Андрій Марусов.
Загадка залишається не розкритою ще й через те, що поселення недостатньо вивчене. Його почали досліджувати лише в 2010 році, і попереду - великий пласт роботи.
«Швидше за все, люди, які мешкали в поселенні Кальміус, переправлялися через річку і ховали там своїх померлих, - вважає Андрій Марусов. - Ймовірно, що там був могильник».
Набагато пізніше, на початку 18 століття, біля берегів річки жили козаки. Про історію Кальміуської паланки ми знаємо більше.
«Тут стояла козацька фортеця - прикордонний пост, який виконував сторожову функцію. Навколо утворилося кілька десятків дворів, стояла невелика церква. Крім охорони, козаки займалися ловом риби», - розповідає Андрій Марусов.
Коли в цих місцях проводилися розкопки, археологи знайшли козацькі люльки, глиняний посуд. Всі знахідки зберігаються зараз в Краєзнавчому музеї. Але ще більше артефактів, ймовірно, ховається під землею.
«На розкопки потрібні ресурси, доведеться підключати волонтерів. За моїми оцінками, там непочатий край роботи - причому дослідження древнього поселення будуть складнішими, ніж вивчення Кальміуської паланки. Але проблема індоєвропейців цікавить весь світ, і така археологічна спадщина може стати цікавим магнітом Маріуполя», - вважає Андрій Марусов.
Курган, який може стати музеєм
Жителі 23 мікрорайону добре знають два кургани, об'єднані загальною назвою «Дід». Той, що вище, вважається одним з найбільших збережених курганів в Приазов'ї. Його висота - майже 6 метрів.
Андрій Марусов розповідає: «На початку 90-х, коли на цьому місці проходили господарські роботи, будівельники виявили артефакти. Розкопки почав проводити археолог Володимир Кульбака, він знайшов поховання 2-3 тисячоліття до нашої ери. Це були представники ямної культури».
Дослідивши курган, історики знайшли, крім іншого, так званий «модельований череп», глиняну маску, яка, на жаль, не збереглася. Сьогодні курган внесений до списку пам'яток археології і знаходиться під охороною держави. На початку цього року міська рада встановила поряд з курганом пам'ятну табличку.
Сьогодні у маріупольських істориків є незвичайна ідея створити на цьому місці сучасний музей. Він був би унікальним для усього світу.
«Поки що немає жодного музею «курганних культур». Щоб його відкрити, потрібно обстежити пам'ятку і відтворити курган. Відвідувачі змогли б опускатися у нього і бачити за склом всі верстви поховань. Поруч можна встановити екрани, на яких транслюватимуть відео про життя цих людей. Поки ми не подавали проєктних пропозицій, але є ідея залучити Київський інститут археології, європейських і американських вчених», - розповідає Андрій Марусов.
