Маріуполь 20 травня яскраво відзначив всесвітнє свято День вишиванки - городяни вбралися в національний одяг і насолоджувалися святковими заходами на Театральній площі, а також в міських парках.
Журналісти PR.UA поспілкувалися з городянами та дізналися, як вони ставляться до вишиванки, як часто її надягають і чи є у них сімейні реліквії з вишивкою, що передаються з покоління до покоління?
![]()
Денис – директор підприємства
До вишиванки ставлюся дуже позитивно. Я думаю, це річ, яка ніколи не вийде з моди. На жаль, немає ніяких сімейних реліквій, тому що ми родом з Радянського Союзу. Я не ходжу в вишиванці кожен день, надягаю її виключно на свята. У мене в гардеробі їх декілька, одну мені подарували - це був дарунок із Західної України, а іншу я придбав, коли був у відрядженні в Луцьку.
![]()
Ірина – працівник комбінату імені Ілліча
Чудово ставлюся до національного одягу, зокрема, до вишиванки, я думаю, що вона тільки підкреслює жіночу красу. У нас в країні дуже багато красивих дівчат і вишиті квіти, орнамент на одязі прекрасно доповнюють їх красу. Я вважаю, що потрібно якомога частіше одягати національне вбрання. Це дуже хороша традиція. У нашій родині є рушник, який нам з чоловіком подарували на весілля, є вишиванки, які вишивала моя бабуся. Вишивки були раніше дуже поширеними, бабуся жила в селі, тому дуже багато різних реліквій збереглося. Вдома зберігається не тільки вишитий одяг, а й рушники та вишиті подушечки. Я вдягаю вишиванку не дуже часто, в основному, на свята. Ту, яка на мені зараз, я вишивала сама чотири роки тому.
![]()
(у чорній футболці)
Олена – виконавчий директор маріупольського медичного професійного коледжу
Я дуже добре ставлюся до вишиванки, і не тільки я, але і мої колеги, а також студенти нашого коледжу. Сьогодні багато хто з них прийшли у вишиванках. Також студенти підготували матеріали про це свято і розповіли, як вони його святкують. У мене є реліквії, але вони моєї дуже близької подруги і її сім'ї. Її бабуся вишивала рушники, цим реліквіям дуже багато років і два таких рушника вони подарували мені. Я дуже бережу цей подарунок, коли наступають сумні моменти, я дістаю рушник, тримаю його в руках і мені стає легше.
![]()
Тетяна – завідувачка відділенням маріупольського медичного професійного коледжу
Взагалі, для мене вишиванка - це не тільки символ України. Для мене вишиванка асоціюється з дитинством, з моєю бабусею. Дуже добре, що люди почали надягати національний одяг не тільки у свята, а й у будні. Але саме в цей день вишиванка - це те, що нас об'єднує. Дуже добре, що є таке свято і українці беруть у ньому активну участь. У мене особисто бабуся вишивала, але речі десь загубилися. А недавно моїй доньці в школі дали дуже цікаве завдання - щось вишити своїми руками. І я вишила браслет собі та дочці. Я думаю, це буде наша нова традиція - робити браслети для жінок з нашої сім'ї.
![]()
Олена – хореограф
Абсолютно позитивно ставлюся до вишиванки, я вважаю, що це відображення української ідентичності. На мою думку, це хороша традиція і коли так багато людей на вулиці ходять у вишиванках - це показує, що наша нація єдина. У нас вдома зберігається рушник, він передається з покоління в покоління від моєї прабабусі. Ношу вишиванку часто, одягаю до всіх національних свят, іноді можу просто одягти в будь-який звичайний день.
![]()
Роман – пенсіонер
До вишиванки ставлюся дуже добре. Ми унікальна нація, тільки у нас є такий одяг і міжнародне свято. Дуже пишаюся. Сімейних реліквій з вишивкою поки що немає, але думаю, це треба виправити. Передавати з покоління в покоління реліквії, які пов'язані з вишивкою - дуже хороша традиція. Одягаю вишиванку не дуже часто, в основному, на свята. Цю вишиванку я купував в Одесі.
Світлини Альбіни Баркової
