Новий закон покликаний прискорити та спростити процес декларування та реєстрації місця проживання.
Відмінні риси нововведень
Ухвалений парламентом закон набирає чинності з 1 грудня 2021 року. Відповідно до нього декларування місця проживання в Україні запроваджується вперше. Декларування – це повідомлення особи органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом подання декларації в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг («Дія»).
Якщо людина не є власником житла, декларування місця проживання відбувається за згодою власника.
За законом місце проживання декларується:
- у житлі, яке знаходиться у приватній власності;
- у житлі, призначеному для короткострокового проживання (гуртожитках, військових частинах, соціально-медичних установах тощо).
Реєстрація місця проживання – це внесення за заявою особи, поданої у паперовій формі, до Реєстру територіальної громади інформації про місце проживання. Для цього, як і зараз, людина має з'явитися до органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг та мати при собі необхідні документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо). У тому числі документи, що підтверджують його право на проживання за цією адресою. А якщо таких не виявиться, реєстрація можлива за згодою власника.
Місце проживання реєструється:
- у житлі комунальної власності, що підлягає приватизації;
- у службовому житлі.
Одна і та сама людина може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання. При цьому ні декларування, ні реєстрація не є підставою для набуття права на володіння, користування або розпорядження житлом.
Місце проживання особи, зареєстроване до набрання чинності цим законом, не підлягає повторній реєстрації.
Створюється електронний реєстр територіальної громади
Порядок створення, ведення та адміністрування електронного реєстру буде затверджено урядом.
Власники житла мають право безкоштовно отримувати від органу реєстрації інформацію про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання у житлі, що належить їм.
Дані реєстру можуть використовуватись для формування програм соціального та економічного розвитку, зі статистичною метою тощо. Вони мають щомісяця передаватись Державному реєстру виборців.
Крім цього, дані про чоловіків віком від 17 до 59 років, а також про військовозобов'язаних та резервістів передаються відповідним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (колишнім військкоматам) у порядку, який визначить Кабінет Міністрів України. Тобто в перспективі відпадає необхідність для військовозобов'язаних щоразу при зміні місця проживання зніматися з обліку та ставати на облік у військкоматі.
Реєстри функціонуватимуть виключно в електронній формі; паперовий документообіг скасовується.
Свої зауваження щодо цього висловило Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. У його висновках зазначається:
«Вважаємо такий підхід недостатньо обґрунтованим, адже йдеться про накопичення та використання правової інформації, раптова втрата якої може призвести до тяжких порушень у соціальній та правовій взаємодії суб’єктів суспільних відносин. Тому відповідні реєстри, на наш погляд, обов’язково повинні існувати у вигляді фрагментів фізичного світу, як юридичні документи, причому в актуальному стані».
У висновках також йдеться про те, що поза детальною регламентацією законопроєкту залишилися питання безпеки реєстру:
«Слід враховувати, що можливість спрощеного доступу до різних реєстрів, які містять вичерпну інформацію, містить ризик збільшення незаконної зацікавленості до неї сторонніх осіб. Будь-яка система захисту, як показує практика, виявляє з часом свої вади, а, отже, не може гарантувати повного захисту інформації від помилок, вірусів, зловживань».
Поступовий перехід
Наразі ухвалений Верховною Радою закон передано на підпис Президенту України. Більшість його статей, як йдеться у прикінцевих положеннях, набирають чинності з 1 грудня 2021 року.
З початку грудня, як заявив на своїй сторінці в соцмережах віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, всі регіони України поступово переходитимуть на електронні форми:
«Що це означає? Якщо ви прописуєтеся там, де мешкаєте зараз, достатньо вказати адресу, підписати КЕПом (кваліфікованим електронним підписом – pr.ua), отримати згоду власника – і все. Це всього 10-15 хвилин вашого часу в онлайні».
Михайло Федоров зазначив, що електронна послуга вже працює у семи містах України: Києві, Харкові, Вінниці, Луцьку, Рівному, Кривому Розі та Маріуполі. Цей проєкт став можливим завдяки Програмі EGAP (Швейцарсько-українська Програма «Електронне управління для підзвітності влади та участі суспільства»), яку фінансує уряд Швейцарії.
Набуття чинності законом, як вважають його ініціатори, дозволить підвищити доступність і зручність адміністративних послуг.
