На 81-му році життя закінчився земний шлях відомого Маріупольського живописця, заслуженого художника України Віктора Кофанова.
«Майстер відійшов у вічність, але з нами назавжди залишиться пам'ять про творця і його значну творчу спадщину», – написав голова маріупольської організації Національної спілки художників України Сергій Баранник.
«Маестро був доброю, щедрою та хлібосольною людиною, – з теплотою згадував маріупольський мистецтвознавець і друг художника Олександр Чернов. – Близько 100 своїх робіт він подарував нашому художньому музею імені Архипа Куїнджі».
6 березня нинішнього року Віктору Кофанову виповнилося 80 років. Майстер пейзажу, натюрморту, жанрових сцен і портретів – Віктор Іванович володів різними художніми техніками, від малюнка та олійного живопису до офорта, гравюр та інших рідкісних нині технік друкованої графіки. Віктор Кофанов мріяв стати художником з раннього дитинства. Хлопчиськом після уроків поспішав на заняття в ізостудію при Палаці культури імені Карла Маркса, в якій викладав живописець Микола Ктиторов.
Батьки були не в захваті від такої захопленості сина мистецтвом. Після закінчення школи Віктор влаштувався працювати на завод важкого машинобудування слюсарем, потім була строкова служба в армії. А після він вступив до Саратовського художнього училища, яке закінчив з відзнакою. Вже у 1972 році робота Кофанова експонувалася на всесоюзній художній виставці молодих художників у Москві. А через рік його гравюра на картоні «Вулиця Архипа Куїнджі» демонструвалася на першій республіканській художній виставці «Меморіал Архипа Куїнджі» в його рідному Маріуполі.
У 70-ті роки художник брав участь у багатьох республіканських виставках, де представляв індустріальні пейзажі. Брав участь у творчих поїздках, звідки привозив безліч начерків, етюдів, малюнків і акварелей, в тому числі з Прибалтики та Узбекистану. Також в той період Віктор Кофанов багато працював над ілюстраціями до творів класиків літератури Івана Тургенєва, Максима Горького та Михайла Шолохова.
У зрілі роки Віктор Кофанов став віддавати перевагу живопису, звертаючись до багатьох жанрів – пейзажу, натюрморту, портрету, жанровій сцені. Мало хто знає, що художник захоплювався і поезією, писав вірші. Офіційне визнання у вигляді присвоєння звання заслуженого художника прийшло до Віктора Івановича пізно, в 75 років.
Нині, на чинній міжнародній виставці «Меморіал Архипа Куїнджі», в художньому музеї знову експонується його робота – і займає гідне місце в зборах кращих пейзажів.
