Представники пільгових категорій можуть залишити свої посвідчення вдома: вони припиняють служити підставою для безоплатного проїзду у всіх видах міського пасажирського транспорту.
Пільговикам на їх банківські рахунки виплатять грошові компенсації на проїзд. Кому і в якому розмірі, вирішать органи місцевого самоврядування коштом місцевих бюджетів, передає PR.UA.
Монетизація настає
Монетизація пільг на проїзд, про яку так багато говорили в Україні, набула обрисів. Уряд подав до Верховної Ради проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг».
Проєктом передбачається, що пільги «надаються на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та виплачуються у визначеному ними порядку та розмірах у формі грошової компенсації, що сприятиме адресності надання пільг, виходячи з можливості місцевих бюджетів», йдеться у пояснювальній записці до документа.
Таким чином уряд «умиває руки» і повністю перекладає відповідальність за компенсацію пільг на місцевий рівень. Причому ставить виплати пільговикам у пряму залежність від можливості місцевих бюджетів. Будуть гроші – виплатять, не будуть – ні.
Невипадково проєкт закону не підтриманий Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, Громадською радою при Міністерстві соціальної політики та низкою інших громадських організацій.
На кого поширюється
Законопроєктом пропонується грошова компенсація пільг, передбачених низкою законів України.
Зокрема, йдеться про пільги на проїзд для ветеранів війни; ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та інших; чорнобильців; жертв нацистських переслідувань; осіб з інвалідністю; батьків військовослужбовців, які загинули або пропали безвісти під час несення служби; реабілітованих осіб; дітей з багатодітних сімей та деяких інших категорій.
Монетизація в запропонованому вигляді зачіпає не тільки пільги на проїзд у міському пасажирському транспорті, а й деякі інші належні законодавством пільги.
Так, наприклад, чорнобильцям першої категорії (або дружинам/чоловікам померлих ліквідаторів) покладається безоплатний проїзд один раз на рік в який-небудь пункт України й назад автомобільним, повітряним, залізничним або водним транспортом.
Ветеранам війни з інвалідністю законодавство гарантує позачерговий капітальний і першочерговий поточний ремонт квартири або будинку. І так далі.
Пенсіонери за бортом
Найчисленніша категорія, яка користується безоплатним проїздом – це пенсіонери за віком. Але про них у проєкті закону не сказано ні слова.
При цьому документом пропонується внести зміни до Закону «Про транспорт» і викреслити з обов'язків транспортних підприємств дотримання прав на пільги громадян. А в Законі «Про автомобільний транспорт» повністю видаляється стаття про пільгове перевезення пасажирів.
Тобто ні в який транспорт пенсіонерів безкоштовно за посвідченням не пустять. Але і ніяка грошова компенсація їм не покладається. Розробляючи і затверджуючи свій проєкт, уряд «забув» про цю категорію. Не доводиться сумніватися, що «згадати» про неї доведеться місцевим радам.
Документ пропонує вступ закону в силу з 1 січня 2023 року. Верховна Рада отримала законопроєкт 11 червня і поки ще не включила його розгляд до порядку денного.
З проєкцією на Маріуполь
За даними департаменту соціального захисту населення Маріупольської міськради, в нашому місті понад 100 тисяч громадян пільгової категорії і близько 160 тисяч пенсіонерів.
З урахуванням того, що пенсіонери в той же час можуть належати до інших пільгових категорій, загальне число пільговиків, на яких пошириться дія нового закону в разі його прийняття, становить приблизно 200 тисяч осіб.
Космічні витрати міського бюджету на грошову компенсацію – ось, власне, до чого зводиться механізм монетизації від уряду.
«Монетизація повинна бути розумною! Це можливо тільки за фінансової підтримки держави. У Маріуполі живе близько 200 тисяч пільговиків. У рік це до півмільярда видатків з міського бюджету. Монетизація-це гарна ідея, але, крім цього, потрібно дати містам інструмент для її реалізації. Повне перекладання додаткових видатків на місцеві бюджети-перекреслить позитивний ефект від реформи децентралізації. Якщо держава не готова розділити фінансову відповідальність з містами, є інший варіант. Необхідно надати можливість громадам регулювати час пільгового проїзду, наприклад, для пенсіонерів. Таким чином, ми зможемо розвантажити транспорт в години пік і залучити більше платоспроможних пасажирів», - цитує заступника міського голови Маріуполя Сергія Захарова офіційний сайт міськради.
Так це Маріуполь – місто аж ніяк не бідне за мірками України. Що ж говорити про інші міста, куди менш фінансово забезпечених?
У коментарі для PR.UA народний депутат України Сергій Магера зазначив: «Законопроєкт, яким передаються повноваження на місця без підкріплення їх фінансуванням – це лінія на згортання реформи децентралізації – найуспішнішою, на мій погляд. Якщо законопроєкт буде прийнятий монобільшинством, в результаті істотно постраждають місцеві бюджети громад, у яких не залишиться коштів для розвитку».