У Верховній Раді зареєстровано підготовлений Кабінетом міністрів України проєкт закону, в якому під гаслом «збалансованості бюджетних надходжень» пропонується збільшити ставки цілого ряду податків, розширити базу для оподаткування і дати виключні повноваження фіскальним органам.
Якщо парламент підтримає ініціативу уряду і прийме закон, то дуже багатьом платникам в країні доведеться готуватися до «податкової бомби», передає PR.UA.
Все вище, і вище, і вище
Необхідність прийняття акта в пояснювальній записці до законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень» пояснюється просто. Ставки податків не переглядалися з 2019 року, а ставки акцизного податку на алкогольні напої – з 2017 року. З їх підвищенням в уряді хочуть мобілізувати фінансові ресурси до бюджетів різних рівнів.
Пропонується збільшити на 5% ставки екологічного податку, акцизного податку на алкогольні напої та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом.
При цьому ставки екологічного податку за викиди забруднювальних речовин у водні об'єкти хочуть збільшити в 1,6 раза та передбачити їх поступове підвищення в 8 разів до 2029 року. Екологічний податок за викиди двоокису вуглецю підвищується з 10 до 30 гривень за тонну. За нетоксичні відходи підприємств гірничої промисловості – з 0,49 до 1,5 гривні за тонну.
Пропонується також збільшити ставки, обмежити пільги й вперше впровадити ряд інших податків.
Боржників не пустять за кордон
Органам, що контролюють, надається право за власним рішенням, без звернення до суду, стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації, користуючись готівкою та коштами з рахунків у банках такого боржника.
Крім цього, фіскальні органи можуть встановлювати, але вже за рішенням суду, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника підприємства-боржника за кордон до повного погашення податкового боргу.
Розширять базу для плати за землю
Хочуть запровадити земельний податок за ділянки, право власності на які не оформлено, але вони фактично використовуються.
Для власників і користувачів земельними ділянками сільськогосподарського призначення вводиться мінімальне податкове зобов'язання з 1 гектара.
У разі нецільового використання скасовуються пільги з плати за землю для установ науки.
Скасовується мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь.
Не забуті урядом платники, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів і перепелів: вони виключаються з платників єдиного податку.
При продажу трьох і більше об'єктів нерухомості в рік, починаючи з третього, потрібно буде платити не 5%, як зараз, а податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.
Потребує серйозного доопрацювання
Народний депутат України Сергій Магера вважає, що законопроєкт неприйнятний для бізнесу, у разі прийняття закону він відстрочить відновлення зростання економіки.
«Проєкт закону має серйозні недоліки, оскільки суперечить цілям відновлення економічного зростання, ускладнює умови роботи бізнесу та економічні наслідки недостатньо прораховані», – зазначив народний депутат у коментарі для PR.UA.
Сергій Магера навів аргументи: законопроєкт зареєстрований 2 червня і передбачає набуття чинності з 1 липня, однак, згідно з ПКУ, податкові зміни можуть вноситися не раніше, ніж за 6 місяців до початку податкового періоду. Тобто законопроєкт може набрати чинності не раніше 1 січня 2022 року.
«Пропоновані зміни до Податкового кодексу України зосереджені тільки на фіскальній функції податків, а потрібно міняти податкову систему так, щоб вона стимулювала економічне зростання. Зміни в ПКУ повинні бути спрямовані на максимальне залучення потенціалу економіки, на підтримку ключових галузей, що дають найбільший внесок у ВВП і створюють велику кількість робочих місць», – підкреслив народний депутат.
Крім цього, пропоновані зміни обмежують права платників ПДВ. Зараз суму сплаченого ПДВ можна включати до податкового кредиту протягом 3-х років після складання податкової накладної. Законопроєкт скорочує цей термін у 6 разів – до 180 днів. Податківці не вкладуться з перевіркою в 180 днів, а значить, у платників ПДВ буде дефіцит оборотних коштів.
Законопроєкт також обмежує права великих платників податків на перенесення збитків минулих років – до зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток можна буде віднести тільки 50% збитків минулих років.
«Через коронавірусні обмеження кількість збиткових підприємств – 30% від загального числа. Негативний фінансовий результат збиткових підприємств у 2020 році склав 338 мільярдів гривень, що на 94% більше, ніж роком раніше, а в першому кварталі 2021 року – 53 мільярди гривень. Пропонована норма різко звузить інвестиційні можливості підприємств, що буде додатково стримувати зростання економіки. А застосування цієї норми тільки до великих підприємств – це не що інше, як виборчий підхід і дискримінація за розміром бізнесу. Великі підприємства є локомотивом зростання економіки, але саме їм ця норма істотно ускладнює роботу», – зазначив Сергій Магера.
Окрема історія – непродуманий підхід до розрахунку вартості логістики у формулі ренти на видобуток залізної руди.
«Як базис вказана ціна Platt's в Китаї, але є абсолютно не обґрунтований облік транспортних витрат саме до Китаю, в той час, як 40% видобутої руди споживається в Україні, 20% поставляється в Східну Європу, частина в Туреччину. І до всієї цієї руді в розрахунку ренти пропонується застосовувати вартість доставлення в Китай, тобто навіть при постачанні руди на меткомбінат з розташованих за 20-30 кілометрів від нього гірничо-збагачувальних комбінатів, розмір ренти на видобуток руди буде розраховуватися, виходячи із залізничного тарифу до українського порту, вартості перевалки руди та фрахту суден до Китаю», – розповів Сергій Магера.
Народний депутат відзначив ще один факт дискримінації стосовно гірничо-металургійного комплексу України: «Ставка екоподатку на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості підвищується на 200%. А ставки екоподатку на небезпечні відходи, у тому числі токсичні речовини, пропонується підвищити лише на 5%. Це призведе до погіршення екологічної ситуації в Україні. Витрати підприємств ГМК істотно зростуть, що призведе до скорочення інвестицій у виробництво, модернізацію, екологію. Законопроєкт про зміни до ПКУ приймати не можна, він потребує серйозного доопрацювання», – підкреслив Сергій Магера.
Новели законопроєкту належить спочатку розглянути в комітетах Верховної Ради, включити до порядку денного, а потім в першому і другому читаннях прийняти парламенту. Прийме чи ні, і з якими поправками – цілком і повністю – залежить від монобільшості.
Світлина з відкритих джерел