Не більше 10% націнки: з 12 січня в Україні ця норма поширюється на цілу низку продовольчих товарів зі списку соціально значущих.
Чи з'явилися на прилавках маріупольських магазинів дешеві хліб, гречка та макарони? Чи, навпаки, зникли, як попереджали представники бізнесу? Як оцінюють експерти рішення уряду впливати таким чином на ціни, що постійно зростають?
Скасували та знову повернули
Все нове – забуте старе: так можна сказати і про державне регулювання цін на соціально значущі продукти.
Коли у 2017 році цю норму Кабмін України скасував, у коментарі до урядової ухвали рішення обґрунтовувалося тим, що це необхідно для "зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвитку конкуренції та дебюрократизації у сфері ціноутворення".
З 12 січня 2022 року, згідно з новою постановою Кабінету міністрів, держрегулювання повернулося – причому якщо у попередньому варіанті націнка не повинна була перевищувати 15%, то зараз – не більше 10%. До переліку соціально значущих продуктів входять пшенично-житній хліб, пшеничне борошно вищого ґатунку, гречка, цукор, макарони вітчизняного виробництва, вершкове та соняшникова олія, пакетоване молоко 2,5%, курячі яйця та куряча тушка.
Негативна реакція бізнесу вже була. Так, генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков на своїй сторінці у Facebook написав, що дії уряду вважає дискримінаційними:
"Постанова, яка не має під собою серйозного обґрунтування, ні тим більше перспектив ефективної реалізації. Встановлена планка націнки не більше 10% документу не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. Отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення".
Він пояснив, що причиною зростання цін на соціальні продути харчування стало зростання відпускних цін виробників – собівартість у свою чергу підвищується через зростання тарифів на енергоносії.
Асоціація рітейлерів України звернулася до уряду з проханням провести нараду з представниками роздрібного ринку харчових продуктів, щоб обговорити ефективність такого регулювання.
Врожай – неврожай, а ціна зростає
Невдоволення бізнесу цілком зрозуміле. Але якщо подивитися на проблему з іншого боку, стає очевидним і те, що з цінами на харчові продукти потрібно щось робити – для захисту соціально вразливих верств населення.
За даними громадської організації «Економічний дискусійний клуб», вартість мінімального продовольчого кошика на грудень 2021 року для працюючих українців становила 2122 грн., або 86% від прожиткового мінімуму. За рік ця цифра зросла на 236 грн., або 12,5%.
Безперечним лідером за темпами подорожчання стала олія – за даними управління статистики України, на 39% протягом 2021 року. На другому місці – цукор, що подорожчав на 28%, замикають трійку лідерів яйця – плюс 19% до ціни. Виробники змушені піднімати ціни з низки причин, на які вказують експерти-економісти: це не тільки подорожчання газу, а й підвищення рівня мінімальної заробітної плати, постійне зростання цін на світовому ринку – через це зростають ціни і на внутрішньому.
Минулого року українські аграрії зібрали рекордний урожай – 46 млн. тонн ранніх зернових. І цей факт особливо обурює деяких покупців - з огляду на те, що ціна буханця хліба перевалила за 20 грн, а за колишньою ціною можна купити або «усічений» варіант зменшеної ваги або продукт, який не порадує смаковими якостями.
Ціни на хліб у торгових точках Маріуполя коливаються у межах від 12-22 грн. У пекарнях великих торгових центрів, а також невеликих приватних є дорожче, залежно від складу.
Ні хліб, ні макарони, ні мука, ні курятина з прилавків магазинів не зникли. Але різницю в ціні нинішньої та колишньої, до періоду держрегулювання, покупці не помітили – принаймні ті, які взяли участь у невеликому опитуванні pr.ua.
Новину про запровадження держрегулювання цін багато маріупольців сприйняли з часткою недовіри:
"А хто перевірятиме? Щось непомітно, що хліб подешевшав. Хай би краще пенсії додали. Ну добре: обмежили націнку тим, хто продає. Але ті, хто виробляє, все одно підніматимуть ціни на свій товар. То що зміниться? А хіба підприємці не знайдуть, на якому товарі «накрутити» ціну?" – вважає пенсіонер Володимир Гаврильченко.
Обурення з приводу дорожнечі найчастіше висловлювали щодо соняшникової олії – від 40 до 60 грн за 0,85 літри, цукру – 25 грн і більше, гречки – 60-80 грн.
"Що ж це діється – вирощуємо рекордні врожаї пшениці та соняшнику чника, а ціни на олію зашкалюють? Коли таке було, що звичайна олія за ціною стала майже як оливкова з Греції?" – обурювалася маріупольчанка Валентина Васютіна.
Соціальна справедливість: захищати всіх чи нужденних?
Експерт «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзін спеціально для pr.ua прокоментував:
"У всьому світі зі зростанням цін на продовольчу групу товарів намагаються боротися, щоб підтримати соціально вразливі категорії населення. Адже ситий громадянин – запорука стабільності. Лише у світі це робиться за рахунок бюджету, а в Україні – за рахунок бізнесу. У, наприклад, ряд категорій забезпечують безкоштовними продуктовими наборами, виділяючи цієї програми колосальні кошти. У країнах Євросоюзу з весни цього року податок на додану вартість (ПДВ) знизили з 23% до нуля – у сусідній Польщі та інших країнах. Тоді як в Україні він лишився на рівні 20%. Проблема в тому, що ПДВ є основною статтею наповнення державного бюджету. Питання складне - як вишукувати в бюджеті необхідні кошти, щоб підтримувати одних не на шкоду іншим. Як інструмент соціального захисту держрегулювання цін, як на мене, неефективне. Потрібна альтернатива, потрібна активна позиція громадянського суспільства для подальшого діалогу із владою".
В українському уряді з недавніх часів заговорили про плани ввести "талони на їжу" за аналогією з американськими Food stamp для малозабезпечених.
"Можливо, «продовольча субсидія» - вихід, але це лише розмови, які залишаться такими, доки не будуть підкріплені відповідною статтею державного бюджету", - вважає Олег Пендзін.
Напевно, може йтися про значні для бюджету суми, адже лише одержувачів субсидії в Україні офіційно понад 2,5 мільйона. Що ж до держрегулювання цін товарів зі списку соціально значущих, то поки що можна сказати, що для споживачів цей крок залишився непоміченим, на відміну від представників бізнесу.
Раніше pr.ua писав про те, що в Україні "ковидну" тисячу на ліки зможуть витратити не лише пенсіонери.