У Маріуполі мешканці старої частини міста зберігають старовинні каміни, які опинилися у їхніх будинках волею долі.
Яскраві, ажурні, фігурні та лаконічні різновиди камінів збереглися до наших днів. На жаль, один із унікальних по виконанню камінів сьогодні переживає нелегку долю та дії вандалів. Відобразити їхню красу та розповісти про ці об'єкти історії міста вдалося телеведучій Маріупольського телебачення Алевтині Швецовій.
Вона присвятила темі старовинних камінів випуск програми «Місце сили». Слідами цього випуску pr.ua підготував ТОП маріупольських камінів та пропонує читачеві помилуватися старовиною.
«Асоціація з камінами у мене виникла з початком опалювального сезону. Сьогодні дуже багато розмов про котли, газ, тарифи, печі. Історія старого міста наштовхує на думку: як саме опалювали свої будинки маріупольці наприкінці 19-початку 20 століття? Ми приходимо до висновку, що у будинках звичайних людей були буржуйки. Також я виявила у соцмережах групу «Історичні кахляні печі та каміни», де мене проконсультували щодо каміна на вул. Земській, а також надсилали знімки городяни. Зняти вдалося не всі каміни, які б хотілося — не всі були готові впустити знімальну групу», — розповіла Алевтина Швецова.
Каміни на вул. Донецькій
Так, в одному з будинків на вул. Донецькій камін став вирішальним фактором при покупці нерухомості. Власник Андрій розповідає, що робить все, щоб зберегти частину історії Маріуполя і більше, має намір зробити камін діючим.
«Ми купили цей будинок три роки тому, він 1906 року побудови. За сто років на ньому зібралося біля сантиметрового шару побілки. Ми її знімаємо, хочемо, щоб була видна цегла, може, сам архітектор Нільсен її проєктував. До нас тут були люди похилого віку, а будинок не доглянутий. Камін у робочому стані, система димарів дуже складна. Люди, які це створювали, були на ті часи грамотними», — ділиться маріуполець в ефірі програми.
Знімальній групі вдалося дізнатися, що у сусідів Андрія також зберігся старовинний камін.
У магазині на вул. Миколаївській
Мабуть, найдоступнішим для огляду городян став камін у магазині на вулиці Миколаївській. Серед стелажів із товаром камін регулярно спостерігають відвідувачі. Про його існування Алевтина Швецова дізналася завдяки фотографії маріупольця Євгена Сокирко.
Вул. Фонтанна
В одному з будинків на вул. Фонтанній також зберігся старовинний камін. Його утримує маріупольчанка, яка проживає з народження в історичній частині міста.
«Мені дуже сподобався цей камін. Власниця Альона наполягла на збереженні каміна, коли 1974 року його планував знести ЖЕК. Він максимально вписується в інтер'єр кімнати, гарна люстра, ліпнина на стелі, старі фотографії – це частина сім'ї, будинку. Власники намагаються берегти та підтримувати красу історії. Низький уклін їм за це», — наголосила Алевтина Швецова.
Дівчина з довгим волоссям
В одній із кімнат будь-хто, хто потрапить до порожньої будівлі по вул. Земській, може побачити дивовижний за красою камін із жіночими обличчями. Цей камін сьогодні у напівзанедбаному стані та помальований вандалами. За непідтвердженою інформацією, в особняку колись проживав відомий у Маріуполі дерматолог Олександр Єгоров.
Як вдалося з'ясувати Алевтині Швецовій, про подібні каміни відомо багатьом любителям історії далеко за межами міста. Цікаві факти у програмі «Місце сили» розповів кандидат економічних наук, науковий редактор журналу «Архітектурна кераміка світу», консультант музею архітектурної мистецької креаміки «Керамарх» Андрій Роденков.
«Ця камінна піч, на жаль, дійшла до нас із великими втратами. Відсутня корона/наверша в стилі модерн. Головною особливістю оформлення цієї камінної печі виступають рельєфні жіночі головки з довгим волоссям. Скажімо, у Фінляндії цю піч називають «Дівчина з довгим волоссям». Автором проєкту є німецький архітектор, діяч художньо-кустарної промисловості, професор школи мистецтв і ремесел у Берліні Ернст Пут, який жив наприкінці позаминулого - початку ХХ століття. Ця піч була настільки популярна, що у Німеччині її форми закуповували кілька заводів. Камінна піч у Маріуполі, судячи з малюнку кахлів на центральному дзеркалі печі, зроблена, швидше за все, на заводі Песельника Могилевської губернії», — прокоментував Андрій Роденков.
За допомогою відеомонтажу знімальна група МТВ також спробувала оживити цей гарний камін і уявити, як би було, коли б у ньому горіло вогнище.
Редакційний камін газети «Приазовський робочий».
Про нього знають багато городян і його люблять фотографувати маріупольці, якщо потрапляють до прес-клубу «Приазовського робочого». Старовинний будинок, в якому розташована редакція, зберігає артефакти історії та відомий краєзнавцям не лише гарним каміном із кахлями.
«Цей камін – визначна пам'ятка нашої старовинної купецької будівлі. Він датований 1902 роком. Пам'ять про створення будинку також є на нашому знаменитому кованому балкончику. При реконструкції будинку ми, звичайно, враховували моменти історії. Хотілося, щоб камін був діючим, але, як з'ясувалося, при ремонті ще в 1970-х груба була завалена, а інший бік каміну з усіма комунікаціями просто демонтований. Живий вогонь, звичайно, ніщо не замінить, але ми спробуємо його відтворити за допомогою сучасних електронних технологій і я впевнена, що він зіграє свою роль у житті «Приазовського робочого». У наших планах проводити інтерв'ю біль цього каміну», — розповіла в інтерв'ю МТВ головний редактор видання Олена Калайтан.
Камін свого часу був доповнений художніми зображеннями та стан його декоративної частини підтримується протягом багатьох років працівниками редакції.
Пічка з кахлями
В одному з будинків на вул. 1-а Слободка також прихована краса минулого. Будинок поділений на три власника і кожен має каміни або печі. Одна з власниць продемонструвала Алевтині Швецовій яскраву та гарну піч, що у її частині будинку. Господиня стверджує, що кахлі цієї печі виготовлені у 1896 році.
Марафон камінів
Алевтина Швецова впевнена, що тема камінів є важливою. Незважаючи на те, що програма вже вийшла, вона дізнається про ці унікальні частинки історії Маріуполя дедалі більше. Так, за її словами, продовжується марафон камінів.
«Лише одні з маріупольців хочуть користуватися старовинним каміном. У той час, як інші спікери розглядають їх лише як частину інтер'єру. Але все це цінно, це ті самі родзинки та крихти історії, які варто зберігати. Тема камінів не закінчується програмою: маріупольці продовжують мені надсилати фото камінів, що збереглися. Тому сподіваюся, що буде якийсь резонанс за допомогою цього випуску проєкту «Місце сили»», – резюмувала Алевтина Швецова.