У Маріуполі Центр для осіб без певного місця проживання перебрався з аварійної будівлі по провулку Банний до двоповерхової на вулиці Гугеля, 9.
Тут створили та продовжують створювати не лише комфортні умови проживання, але й запроваджують нововведення, які допоможуть їм повернутися до нормального життя. Детально про постояльців, про нове місце, зимівлю бездомних та їх реабілітацію pr.ua розповів керівник Центру для осіб без певного місця проживання Сергій Кравченко.
Нагадаємо, що рішення про переміщення установи було ухвалено, оскільки старий будинок потребував капітального дорогого ремонту, проводити який було недоцільно.
Важливо ізолювати від спокус
У новій будівлі – два поверхи.
"Вона світліше, тепліше і більше, - пояснив Сергій Кравченко. - На першому поверсі три кімнати зі звичайними та двоярусними ліжками. У санвузлі є душ і туалет навіть із сигнальною кнопкою".
Ця кнопка призначена для тих людей, кому важко пересуватися самостійно. Якщо постоялець не має сил покинути туалет, він тисне на неї. На допомогу приходять підопічні центру. Зараз всі розташовані на першому поверсі. Наразі готується підлога для встановлення пральної машини.
На другому поверсі проводиться невеликий ремонт. Там уже встановлено бойлер, душ та туалет. Тут – дві кімнати та хол.
Кімнати саме на другому поверсі призначені для тих безхатченків, які вирішили змінити спосіб життя – повернутися до суспільства. І тому їх контакти з іншими постояльцями, які страждають на алкоголізм і наркоманію, адміністрація намагатиметься максимально зменшити.
Але реальність така, що повертаються в суспільство лише одиниці.
Скільки бездомних зібралися зимувати в центрі
Як зазначив директор центру, місткість установи розрахована приблизно на 60 осіб.
"Але ми в зимовий час працюємо ще і як пункт обігріву – приймаємо всіх. Крім ліжок, у нас є ще й канапки", - додав він.
Сьогодні в центрі живуть трохи більше ніж п'ятдесят бездомних, з них – вісім жінок. А щорічно зимує близько 60 людей. З настанням весни майже чверть із них йдуть.
Хто ці люди
Часом у нас розповідають про чоловіків і жінок без місця проживання, трохи прикрашаючи дійсність. Насправді багато хто з них – це люди без принципів та моралі. Вони можуть сходити до туалету прямо в житловому приміщенні. Їм незнайомі почуття співчуття та порядності.
Причина руйнування особистостей – алкоголізм та наркоманія. Через ці хвороби вони втратили все – житло, сім'ї, роботу. З усіх – понад 90% страждають на алкоголізм, з яких близько десятої частини – наркомани. Також серед безпритульних 70% схильні до психічних відхилень, 20% - розумової деменції.
Сюди потрапляють найрізноманітніші люди, зокрема й раніше засуджені.
Вік тих, хто опиняється в центрі, – від 19 до 80 років. Середній вік – 50-60 років, тобто працездатний. Проте якраз за станом здоров'я багато хто вже не може працювати.
Їх привозять та приводять, вони приходять самі з вулиці. Брудні, голодні та замерзлі, іноді з педикульозом, тобто вошами. Тут нещасних рятують.
Як живуть, чим харчуються та як рятують
При прийомі нового постояльця його оглядають співробітники установи, відправляють у душ і піддають санобробці. Старий одяг спалюють і видають із власних запасів інший.
Спасибі чуйним маріупольцям та громадським організаціям, які допомагають центру – привозять і продукти, і одяг.
У самому центрі безхатченків також забезпечують харчуванням – з продуктів тимчасово гаряче харчування каші, макарони (тобто друге) готує громадська релігійна організація. Крім того, їм видають вранці та ввечері чай та печиво. З бюджету міста на все – за комунальні послуги, на харчування, на зарплату співробітникам виділяється 1,4 млн грн.
Додатково серед людей без певного місця проживання розподіляються пожертвування продуктів від благодійників.
Їм відновлюють документи та навіть допомагають знайти роботу, а пенсіонерам відновлюють пенсії.
Пенсіонерів, які повернулися в суспільство, оформляють в інтернат для літніх людей. Ті, хто знайшли роботу після отримання однієї-двох зарплат, самостійно знаходять орендоване житло.
На жаль, близько 40% тих, хто знайшов роботу, знову потрапляють у центр для безпритульних. За словами Сергія Кравченка, вони не витримують спокуси – знову починають вживати спиртне та знову скочуються на дно. Втрачають роботу, документи та опиняються на вулиці.
Проблема безпритульних існує не лише в нас, а й в інших країнах світу. Причому в розвиненій Європі попри те, що цим людям допомагають дуже суттєво, вони все одно йдуть на вулицю. Наприклад, у Німеччині їм виділяють житло, платять допомогу, проводять медогляди, але вони повертаються до колишнього способу життя.
"Нам залишається тільки вірити, що ми можемо допомогти таким людям і докладаємо максимум зусиль, щоби повернути їх", - сказав на завершення розмови Сергій Кравченко.
