На Донеччині за 10 місяців поточного року було зареєстровано 1056 звернень від громадян з приводу шахрайських дій, четверта частина з яких розкриті.
Про це pr.ua повідомили в пресслужбі ГУНП в Донецькій області.
Понад половина усіх звернень щодо шахрайських дій - 629 повідомлень - стосуються злочинів із застосуванням засобів телефонного зв’язку.
Серед телефонних шахрайств можна виділити кілька категорій злочинів:
- викрадення коштів з банківських карток - 318;
- купівля або продаж товарів за заниженими цінами через інтернет-сайти - 234;
- під приводом непритягнення до кримінальної відповідальності - 77.
В Маріуполі останнім часом все більше людей звертаються до поліції зі скаргами на телефонні дзвінки від невідомих осіб. Як правило, вони намагаються дізнатися персональні дані співрозмовника або когось із його родичів чи знайомих.
Телефонні дзвінки від "співробітників банків"
Так, у понеділок, 15 вересня, подібний випадок трапився з журналісткою pr.ua. На її номер телефону надійшов дзвінок – дівчина представилася співробітницею однієї з банківських установ та намагалася з'ясувати інформацію про одного з родичів співрозмовниці. На щастя, наша колега вчасно зорієнтувалася та сказала, що не знає особи, ім'я якої назвала "співробітниця банку".
Після надходження дзвінка журналістка зв’язалася зі співробітниками банку та з'ясувала, що ніхто з працівників з нею не спілкувався. Таким чином, її підозри щодо можливих шахрайських дій підтвердилися. Але питання про те, для чого дівчині, яка телефонувала, знадобилася інформація про родича нашої колеги, залишилося без відповіді.
Намагаючись з'ясувати, для чого дівчині на тому кінці слухавки знадобилися подробиці про її родича, журналістка вирішила сама зателефонувати за номером, з якого їй дзвонили. При цьому наша колега в глибині душі сподівалася, що цей номер виявиться недійсним. Але, на її подив, на тому кінці підняла трубку та сама дівчина та почала задавати колезі те саме запитання про її родича. При цьому "співробітниця банку" удала, що ініціатором телефонного дзвінка є саме вона, а не журналістка. Звичайно, подібні випадки можуть трапитися з кожним мешканцем в Україні в цілому і в Маріуполі зокрема.
Отже, попри попередження правоохоронців, однією з найпоширеніших шахрайських схем все ще залишаються телефонні дзвінки від "співробітників банків", які під різними приводами намагаються отримати інформацію про персональні дані своїх жертв. У разі відмови співрозмовника назвати реквізити своєї банківської картки вони можуть погрожувати її блокуванням. Але не треба піддаватися паніці - спочатку знайдіть на сайті банку контактні телефони, подзвоніть за вказаним номером і з'ясуйте, чи телефонували вам їх співробітники. Так ви точно зможете убезпечити себе від шахрайських дій.
Перш за все шахраїв цікавлять дві речі:
- так званий CVV-код, розташований на зворотному боці кожної банківської картки, який складається з трьох цифр;
- термін дії вашої банківської картки.
Тож якщо ви повідомили співрозмовникам на тому кінці слухавки термін дії своєї банківської картки та три цифри CVV-коду, можете не сумніватися в тому, що найближчим часом з вашої картки зникнуть гроші. Але й в цьому випадку ще не пізно запобігти злочинним намірам шахраїв – треба негайно зателефонувати до банківської установи та попросити заблокувати вашу картку. Лише таким чином ви зможете вберегти свої кошти.
Фейкові інтернет-магазини, покупці та продавці
Друга за популярністю шахрайська схема – купівля або продаж товарів на інтернет-сайтах. Перш за все це стосується фейкових інтернет-сайтів з продажу популярних товарів. Тому якщо ви шукаєте в інтернеті якийсь товар, обов’язково звертайте увагу на позначку в лівому верхньому кутку екрану браузера. Якщо там є позначка у вигляді навісного замка – це означає, що сайт працює цілком легально, а його сертифікат в інтернеті є дійсним. А ось якщо замість замка на цьому ж місці знаходиться трикутник – стережіться, такий інтернет-ресурс може виявитися фейковим і шахраї можуть скористатися вашими персональними даними, які ви довірили такому сайту.
Найчастіше це фейкові інтернет-магазини, які пропонують продаж товарів нібито за акційною ціною, а отримавши грошовий переказ за товар, невдовзі зникають. Саме така ситуація трапилася з одним з наших журналістів торік напередодні новорічних свят. Намагаючись купити товар за зниженою ціною, він натрапив на інтернет-магазин, який пропонував потрібний товар за "акційною ціною". При цьому псевдопродавці розмістили інформацію, що всі товари тимчасово продаються лише за умови повної передоплати, посилаючись на дію карантинних обмежень. Якраз це й врятувало нашого колегу від втрати коштів, адже він хотів отримати товар лише за умови післяплати. А через деякий час його підозри підтвердилися – намагаючись відкрити сторінку того самого сайту наш колега побачив повідомлення про виникнення помилки.
А ще буває й так – ви намагаєтеся продати якусь річ на сайті оголошень. І ось одного разу вам телефонує "покупець", який не торгується, а відразу заявляє про намір купити ваш товар. Зрадівши, ви поспішаєте розповісти співрозмовнику якомога більше подробиць про свій товар. Але людина по той бік слухавки пропонує вам переказати кошти на вашу банківську картку, після чого спочатку просить вас назвати номер рахунку. Ви думаєте, що все нормально і повідомляєте номер карти – адже без цього "покупець" не зможе перерахувати вам кошти. Але шахрай, відволікаючи вашу увагу якоюсь нісенітницею, намагається дізнатися про вашу картку більше – тепер його цікавить термін її дії та три цифри CVV-коду. Отже, якщо розмова зайшла про повідомлення цих даних, відразу припиняйте розмову. А якщо ви все ж таки встигли повідомити цю інформацію - негайно телефонуйте до банку та вимагайте заблокувати вашу картку.
"Ваш онук став винуватцем ДТП"
І, нарешті, третій найрозповсюдженіший спосіб шахрайства – це телефонні дзвінки родичам людей, які нібито скоїли якийсь злочин або ДТП зі смертельними наслідками. Цього разу вам зателефонує суворий чоловік, який представиться працівником поліції. Він повідомить, що ваш син (дочка, онук) скоїв якийсь злочин та запропонує вам допомогу. За непритягнення вашого улюбленого чада до кримінальної відповідальності псевдополіціянт вимагатиме передати йому певну суму коштів.
Як правило, за грошима до вас додому прийде не сам шахрай, а його спільник. І це цілком природно, адже у багатьох випадках такі злочини скоюються в’язнями виправних закладів, які, перебуваючи за ґратами, заробляють на цьому величезні кошти. Цей спосіб розрахований перш за все на людей похилого віку. Через неуважність та хвилювання вони часто погоджуються на пропозицію шахраїв та віддають їм останні кошти, аби "врятувати" своїх рідних.
Але є один дієвий спосіб дізнатися про шахрайство – спочатку зателефонуйте своєму синові чи онуку та спитайте у нього, чи справді він скоїв якийсь злочин і перебуває у поліційному відділку. Найчастіше виявляється, що такі "правопорушники" нічого не скоювали, а телефонний дзвінок про це надійшов від шахраїв. Таким чином, ви вб'єте одразу двох зайців: по-перше, переконаєтеся, що з вашими рідними все добре, а по-друге, позбавите зловмисників можливості нажитися вашим коштом.
