Еволюція кисневих постів

Кріобочки приходять на зміну балонів: система подачі кисню в лікарнях міста виходить на новий етап.

Підходи до забезпечення киснем лікарень Маріуполя змінювалися по мірі розвитку епідемічної ситуації – від швидких і простих до більш складних. Вже скоро лікувальні установи міста, у відділеннях яких лікують хворих на коронавірус пацієнтів, почнуть отримувати життєво необхідний кисень за більш ефективною схемою. Журналісти «Приазовського робочого» запитали у фахівців, як це буде відбуватися і навіщо це потрібно.

Більше, надійніше, безпечніше

Коли в квітні минулого року гостро постало питання про значне розширення точок подачі кисню, були потрібні швидкі рішення – ніхто не знав, як скоро в Маріуполі та Україні почнеться підйом захворюваності. Біля ковідних відділень за лічені дні були встановлені приміщення для зберігання балонів з киснем, змонтовані рампи для його розгойдування і розводка для подачі.

Навесні і на початку літа, коли пацієнтів, які потребували кисневої підтримки, було мало, ця схема здавалася оптимальною. Але до кінця літа кількість хворих на туберкульоз в кілька разів збільшилась, збільшився й обсяг використаного кисню – міняти спорожнілі балони на повні потрібно було часто, і це стало головним недоліком такого підходу.

«Раніше до кожної кисневої рампи повинна була під'їхати машина з бригадою для заміни балонів, при мінусових температурах відбувалося замерзання кисню, – прокоментував недоліки такої схеми подачі заступник міського голови Михайло Когут. – Новий підхід у забезпеченні киснем – стаціонарні системи. Так, в міськлікарні №9 встановлено три рампи по 60 балонів, які заправляються раз на два дні. Відбувається це так: під'їжджає машина, обладнана автоматичним встановленням, яка перетворює кисень з рідкого в газоподібний. Цим ми зменшили не лише кількість ходок, а й витрата кисню. Наступний, третій етап передбачає використання спеціальних бочок, які зроблять забезпечення киснем ще надійнішим і безпечнішим. Рідкий кисень з п’ятикубової ємності буде переводитися в газоподібний стан і в такому вигляді розподілятися киснепроводами. Це позбавить нас необхідності частої заміни балонів і дасть медикам запас міцності».

Такі ємності, за словами Михайла Когута, будуть встановлені в лікарнях №1, 4 та 9. Зараз готуються майданчики для їх установки.

Світлина Аліни Комарової: З бочки – до палати. У кисневого поста міськлікарні №9 йдуть роботи з установки кріосистеми.

Так, на минулих вихідних була доставлена ​​бочка для кисню, призначена для потреб міськлікарні №1. Як повідомила директор цього закладу Лариса Мамаєва, після установки бочки будови, де зберігалися кисневі балони, які кілька місяців справно виконували своє завдання, демонтуватися не будуть. Всього по лікарні – близько 200 точок доступу до подачі кисню.

Директор міськлікарні №4 Володимир Жигіль розповів, що тут кріобочку встановлять за відремонтованим хірургічним корпусом: «Монтаж планується почати, коли спаде мороз. Велика перевага бочки в тому, що в рідкому стані кисень зберігається в малому обсязі, а в міру потреби він буде випаровуватися, утворюючи більший обсяг газоподібного. І заправляти потрібно буде рідше, ніж якби спочатку привозиться газоподібний кисень».

В цілому по місту використання бочок дасть можливість отримати ще 345 точок доступу до прямої подачі кисню на додачу до наявних сьогодні 343.

Таку ж схему в подачі кисню – з бочками – вже використовують в деяких найбільших містах України. Зокрема, Харківська обласна інфекційна лікарня використовує 20-кубову кисневу бочку. Лікарня – на 290 ліжок, а обсягу кисню вистачає на чотири доби безперервного забезпечення.

В цілому по Україні лише в небагатьох містах можуть говорити про великий запас ліжок з централізованою подачею кисню.

Маріуполю пощастило: з першого місяця пандемії металургійні комбінати Групи Метінвест встали на захист здоров'я городян. І, порадившись з медиками, фактично з нуля забезпечили кисневу підтримку установам охорони здоров'я. Придбання бочок або, як їх ще називають, кріосистем, також взяла на себе Група Метінвест. Всього в 2020-му – на початку 2021 року інвестиції компанії в будівництво, утримання та обслуговування кисневої інфраструктури в Маріуполі склали понад 72 млн грн. Ці кошти дають можливість облаштувати майже 700 лікарняних ліжок прямою подачею кисню.

Як це працює

У міськлікарні №9, яка повністю перепрофільована в госпіталь, де проходять лікування пацієнти з коронавірусом, бочка для кисню вже доставлена.

Всередині самого лікувального корпусу відремонтовані палати, змонтована необхідна розводка, якою кисень буде надходити до ліжок хворих.

Світлина Аліни Комарової: Під наглядом. За роботою кисневих постів цілодобово стежить оператор.

На вигляд «точка доступу» схожа на електричну розетку – невелика коробочка на стіні. У звичайних палатах до них підключають кисневі маски. В палатах реанімації або інтенсивної терапії – ще й апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ).

Директор міської лікарні №9 Олександр Железняк каже, що запас міцності, який дасть киснева бочка, з лишком забезпечить потреби лікувального закладу навіть з урахуванням можливого погіршення епідситуації.

«На 276 ліжок у нас понад 300 точок подачі кисню. Це навіть більше того, на що ми могли розраховувати», – зазначив він.

Киснева станція – під постійним відеоспостереженням оператора, який цілодобово знаходиться на посту. Перед ним – монітор, на який виводяться показники роботи станції: тиск на виході і в точках роздачі, інші дані. Коли тиск знижується нижче встановленої позначки, спрацьовує сигнал сповіщення. Він означає, що кисню залишається тільки на добу і що пора поповнювати запас. Крім цього, оператор стежить, щоб за огорожу станції, а це об'єкт підвищеної небезпеки, не намагалися проникнути вандали або хулігани.

«У майбутньому моніторинг роботи станції обіцяє стати більш сучасним: дані будуть передаватися через мобільний додаток кільком відповідальним співробітникам лікарні, а монітор буде перенесено в приймальне відділення, де він буде завжди на очах у персоналу», – розповів заступник директора з адміністративно-господарської частини міської лікарні № 9 Ігор Ткачук.

Кубометри життя

Лікарі одностайно підтверджують: кисню багато не буває – він допомагає рятувати маріупольців не просто в тяжкому, а в критичному стані.

Нагадаємо, за 2020 рік маріупольським міським лікарням Група Метінвест спільно з Фондом Ріната Ахметова передали 206 тисяч кубометрів кисню на суму 11,5 млн грн, зокрема 183 тисячі кубометрів газу поставлено до відділень для лікування хворих на коронавірус.