Чи стикалися ви коли-небудь з кібершахраями? Не поспішайте говорити «ні». Такий досвід сьогодні є практично у всіх. Кожному з нас писали з проханням дати номер картки, забрати «суперприз» або скинути гроші на лікування хворої людини. Про покупки в інтернеті годі й казати - на цю вудку попадалися багато довірливих маріупольців.
Які схеми найчастіше використовують у кіберзлочинах, що таке фішинг, кардинг і скімінг і як прості правила можуть уберегти банківські картки і акаунти в соцмережах? «Шпаргалку» для наших читачів допомогла підготувати кіберполіція.
Чим займається кіберполіція? Не всі маріупольці зможуть дати точну відповідь на це питання. У цьому відділі правоохоронці розслідують злочини в сфері комп'ютерних систем, наприклад зломи, атаки, поширення вірусів. Також поліцейські знаходять онлайн-шахраїв, перешкоджають поширенню в мережі протиправного контенту (піратських матеріалів, дитячої порнографії), працюють з правопорушеннями в банківській сфері. З усіх цих питань жителі можуть звертатися до кіберполіції. Інспекторка відділу протидії кіберзлочинам в Донецькій області департаменту кіберполіції Національної поліції України Валерія Чорновіл розповідає: «Зараз найбільш поширене онлайн-шахрайство, махінації з використанням підроблених посилань на сайти з послугами. Таких скарг від жителів найбільше».
Щоб залізти в кишеню наївним людям, злочинці використовують різні схеми. Валерія Чорновіл підкреслює: останнім часом почастішали дзвінки по телефону. Шахраї представляються співробітниками банку і просять продиктувати номер картки. Робити цього не можна в жодному разі. «Ніколи й нікому не повідомляйте коди СМС-підтвердження, які приходять на телефон, не розкривайте кодове слово. Також не повідомляйте телефоном номер картки, термін її дії, СVV-код, інформацію про баланс і останні транзакції», - радить інспекторка. Якщо ви підозрюєте, що розмовляєте з шахраєм, а не співробітником, передзвоніть в банк за номером телефону, вказаним на зворотному боці картки.
Також часто на телефон приходять повідомлення з привітаннями: ви виграли автомобіль / 100 000 грн - бажане підставте самі. Все, що потрібно від щасливчика, - відправити свої дані для отримання призу. Більшість маріупольців в такі розіграші вже не вірить і просто передає інформацію в поліцію. «Зазвичай люди розуміють, що це - листи від шахраїв, і відправляють нам скріншоти повідомлень. А кіберполіція займається пошуком злочинців», - каже Валерія Чорновіл.
Ще одна популярна схема обману по телефону - дзвінки від нібито близьких родичів. Батьків турбують в нічний час, щоб застати зненацька, представляються ім'ям сина або дочки і просять терміново відправити гроші.
Як захистити свої дані і не нарватися на шахраїв в інтернет-магазинах? По-перше, фахівці радять створити окрему картку для того, щоб розплачуватися в мережі, і не зберігати на ній всі свої заощадження. По-друге, варто встановити ліміти на зняття грошових коштів і покупки в інтернеті.
У Маріуполі кіберполіцейські не раз розслідували махінації в інтернет-магазинах. Валерія Чорновіл згадує: «Торік 47-річний житель міста створив інтернет-магазин, де продавав неіснуючі тютюнові вироби. Головною умовою продажу була передоплата, але ніякого товару зловмисник клієнтам не відправляв. Таким чином він обдурив близько сотні громадян!»
Злочинця викрила поліція, зараз йому загрожує до восьми років позбавлення волі. Схожий випадок також стався минулого року - 22-річний хлопець нібито продавав в соцмережах жіноче взуття та білизну, а після отримання грошей зникав. Збиток постраждалих склав близько 100 000 грн. Шахраєві загрожує такий самий термін, у справі триває судовий розгляд.
Валерія Чорновіл радить: «Перед тим як здійснювати покупки, уважно ознайомтеся з інформацією на сайті, перевірте відгуки про послуги, не здійснюйте повну передоплату товару. Також на офіційному сайті кіберполіції є розділ «Стоп фрауд» - туди можна ввести номер телефону або банківської картки продавця. Так ви зможете дізнатися, чи є він в базі шахраїв».
Але іноді злочинці обирають більш витончені шляхи обману. Знаєте, що таке фішинг? Про риболовлю в цьому випадку мова не йде. Хіба що про пастку для покупця. Так, фішингом називають метод крадіжки, коли зловмисники створюють підроблені сайти відомих брендів і торгових марок.
Покупець думає, що замовляє товар у знайомої мережі, а насправді платить шахраям. Щоб не потрапити в таку ситуацію,
Підробку сайту можуть видавати безліч ознак. Наприклад, неправильне доменне ім'я - зазвичай шахраї реєструють схожі домени. Також виказати шахраїв може відсутність SSL-сертифіката. «Зверніть увагу: популярні сайти використовують шифрування SSL для передачі даних користувачів. При використанні цієї технології адреса сайту починається на «https: //». А ось якщо сайт банку або авіакомпанії починається на «http: //» - це привід засумніватися в оригінальності сторінки», - пояснює Валерія Чорновіл. Досить часто розпізнати шахраїв можна за наявністю граматичних і орфографічних помилок в тексті. Насторожити повинні неправильні назви організації, велика кількість помилок, «поїхала» верстка, неправильне використання кольорів в дизайні. Якщо сайт викликав у вас підозру, ігноруйте і його платіжну форму.
З одним поняттям розібралися, йдемо далі. Іноді за нашими грошима зловмисники полюють за допомогою так званих скімерів. В Україні це явище не надто поширене, але навіть у Маріуполі такі прецеденти були. Скімери - це пристрої, які встановлюють на банкоматах, щоб зчитувати інформацію з банківських карток. «У 2019 кіберполіція затримала зловмисників, які встановили в торговельному закладі Маріуполя скімінг-пристрої, за допомогою яких зчитували інформацію з банківських карток покупців, а потім викрадали з рахунків гроші», - згадує Валерія Чорновіл.
У крамниці працював один із злочинців, разом зі спільником він встановив обладнання біля терміналу. Крім того, він запам'ятовував пін-код, який вводив покупець під час оплати. Поліція затримала шахраїв - їх засудили, а обладнання вилучили.
Також відділ розслідує справи, пов'язані з порушенням авторських прав (піратством). Так, 2019 року кіберполіція зупинила незаконну трансляцію телеканалів у Маріуполі. Роботу сервісу організував 38-річний житель міста, який нелегально надавав користувачам доступ до 2,5 тис. каналів і 5 тис. фільмів. Природно, за щомісячну плату.
Серед контенту, до якого отримали доступ глядачі, були і фільми про терористичні і сепаратистські організації, які діють на непідконтрольних Україні територіях. Послугами пірата скористалися понад 5 тис. глядачів.
Часто крадіжка особистих даних відбувається, коли користувач підключається до безкоштовних мереж Wi-Fi. У кіберполіції пояснюють: небезпека криється в «фейкових» точках доступу, які успішно маскуються під відомі мережі.
Найкращий спосіб відгородитися від можливих атак, особливо якщо в пристрої зберігається важлива інформація, - не вмикати без потреби Wi-Fi і не підключатися до безкоштовних мереж в громадських місцях. Крім того, буде корисним включити «Підтвердження підключення» до мереж, які вважаються відомими і не викликають побоювань. «Якщо ж підключення до публічної точки необхідно, радимо не використовувати у відкритих мережах банківські або інші програми, безпосередньо пов'язані з грошовими рахунками», - каже інспектор.
Іноді від друзів в соціальних мережах починають приходити дивні повідомлення: вони просять грошей, розсилають вірусну інформацію або просять розповісти важливі дані. Швидше за все, сторінку користувача зламали.
У кіберполіції радять в таких випадках звертатися до правоохоронних органів. Спробувати відновити доступ також можна, написавши скаргу в технічну підтримку соціальної мережі.
Щоб захистити свій профіль в подальшому, встановлюйте програми тільки з офіційних джерел, регулярно перевіряйте пристрій антивірусною програмою, періодично змінюйте пароль. Він має бути надійним - складатися не менше ніж з шести цифр, букв і розділових знаків. Також встановіть двухфакторну аутентифікацію (тоді вам потрібно буде крім пароля вводити спеціальний код для входу в профіль і підтверджувати свої дії щоразу, як відкриваєте акаунт з невідомого пристрою).
У кіберполіції попереджають: за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки злочинців чекає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
На світлині Аліни Комарової: Зберігайте при собі. Не повідомляйте телефоном дані своєї картки, під виглядом банківських співробітників можуть ховатися злочинці.
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)