«Добрий день, чим можу допомогти?»

Сфера послуг в усій країні перейшла на українську мову – і в Маріуполі теж.

Супермаркети і кафе, банки та лікарні – з 16 січня всі підприємства та організації, що обслуговують клієнтів, повинні надавати інформацію українською мовою. З цього дня вступила в силу стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Як нововведення працюють на практиці? Розповідають підприємці і співробітники сфери обслуговування.

Штрафи – з наступного року

Нові правила стосуються значної частини населення: продавців і фармацевтів, працівників кафе і готелів, працівників державних і фінансових установ, спортзалів і салонів краси. Українською також зобов'язані писати інформацію на цінниках, маркуваннях, в інструкціях, меню.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь каже:

«На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право обслуговуватися державною мовою за замовчуванням - в супермаркеті або в інтернет-магазині, в кафе або ресторані, в банку або аптеці, на АЗС або на вокзалі, в спортзалі або бібліотеці тощо».

У разі порушення мовних правил громадянин може звернутися до співробітників із проханням говорити з ним українською. Якщо цього не буде, то він може повідомити про порушення за адресою: Київ, Музейний провулок, 12, або ж написати лист за адресою: kremin@kmu.gov.ua.

Варто сказати, що новий закон не забороняє дублювати дані або обслуговувати клієнта іншими мовами, якщо він про це попросить. Штрафи поки бізнесу теж не загрожують – їх почнуть застосовувати тільки з 16 липня 2022 року. За перше порушення суб'єкти господарювання отримають попередження і повинні будуть протягом 30 днів усунути зауваження. У випадку повторення ситуації протягом року передбачено штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5,1 до 6,8 тис. Грн).

Відповідають українською

Заради експерименту ми відвідали кілька місць: аптеку, супермаркет, невеликий магазин і відділення пошти. За такий короткий термін судити про зміни складно – люди перебудовуються, вчаться працювати і обслуговувати клієнтів по-іншому. У більшості магазинів, особливо загальнонаціональних мереж, правил дотримуються. Продавці і касири розмову починають державною мовою. Далі розмова може перейти в різне русло: клієнти або відповідають українською, або переходять на російську, а за ними – і співробітники.

В аптеці з покупцями говорять російською, в маленьких магазинах і точках продажу – теж. У поштовому відділенні з клієнтами співробітники говорять державною мовою, а між собою – російською. Але потрібно зауважити: в кожному місці ми починали розмову українською і нам відповідали так само.

Справа практики

Організовувати мовні курси для своїх співробітників чи ні – справа кожного підприємця. Більшість з них до послуг викладачів не звертаються. Перебудовуються самі. Розповідають: різко переходити буває складно, але протягом дня все налагоджується. Касир супермаркету відомої всеукраїнської мережі Ольга каже:

«Ми перейшли на українську ще з 1 січня. Ніяких курсів не було – що згадуємо самі, те й говоримо. Люди реагують по-різному: хтось доброзичливо, а хтось і негативно».

Уже півтора року обслуговують українською мовою і в одній з міських мереж кав'ярень. Її власник Олексій Качко ділиться: це було їхнім усвідомленим рішенням. Спочатку труднощі виникали, але через деякий час їх не стало.

«У кав'ярнях працює молодий колектив, їм говорити українською нескладно, – розповідає підприємець. – Але і у нас в команді були люди, які не знали української. Через півтора року вони змогли перебудуватися і без проблем спілкуватися з відвідувачами».

Олексій вважає: закон потрібно було ввести вже давно, тоді і проблем з його впровадженням виникало б менше. Єдине, що турбує підприємця, – нові штрафи для бізнесу, якому в період карантину і так доводиться непросто.

16 січня українською заговорили співробітники невеликого кафе в Приморському районі. Його власниця Євгенія Стецька каже:

«Ми прописали для себе кілька фраз, прорепетирували. Спочатку вони звучали кострубато, але не думаю, що це велика проблема. У будь-якому випадку без перехідного періоду не обійтися, але це прекрасний привід підтягнути мову».

Гостей тут вітають українською мовою, а якщо вони переходять на російську і просять обслуговувати нею, співробітники погоджуються. Однак багато відвідувачів відповідають українською автоматично.

Готові допомогти

Після того як закон вступив в силу, багато українців висловили бажання допомогти людям, яким все ще непросто говорити державною мовою. Першим акцію #допоможузукраїнською запустив засновник проекту про подорожі Ukraїner Богдан Логвиненко. На своїй сторінці в соціальній мережі він опублікував пост, в якому закликав власників кафе і ресторанів звертатися по допомогу:

«Якщо у вашому кафе/ресторані/їдальні/магазині працівники невпевнено почувають себе, обслуговуючи відвідувачів українською. Якщо комусь з ваших співробітників бракує знань і досвіду. Готовий віддати один день свого життя і допомогти будь-­якому закладу у Києві з розмовною українською. Проведу цей день у якості офіціанта-стажера/дублюючого менеджера закладу/баріста-початківця/продавця чи просто помічника»

Пост відразу ж набув популярності – в коментарях під ним користувачі з різних міст також пропонували свою допомогу. «Крута ідея. Я б могла допомогти з цим у Вінниці. Якраз досвід роботи офіціанткою маю», – написала Марина Одноріг.

Відгукнулися бажаючі і на Сході України, в тому числі в Маріуполі. Користувач Артур Пройдаков під постом пише: «Я учитель української мови та літератури. Родом з Луганщини. Готовий до втілення такої ідеї».

Без конфліктів не обійшлося

Незважаючи на це, минулого тижня в Маріуполі розгорівся мовний скандал. Все почалося з того, що лікар приватного центру ветеринарної допомоги «Західний» Галина Лекунова оголосила про безстрокову акцію. Вона пропонує знижку клієнтам, які обирають російську мовою обслуговування. «Любі друзі! У зв'язку з євроінтеграцією України, збільшенням тарифів і податків, а також прийняттям закону про застосування української мови в сфері обслуговування, в ЦВП «Західний» по парних числах кожного місяця при озвучуванні прохання про обслуговування російською мовою знижка на всі види послуг – 50%» , – написала на своїй сторінці в Facebook ветлікар.

Пост відразу ж викликав бурхливу реакцію в мережі: деякі маріупольці підтримали Галину, інші вважали, що її заклик порушує права україномовних і висміює закон. Сама ветеринар так пояснює своє рішення:

«Я, як ФОП, плачу податки, створюю робочі місця. За цей час від держави не бачила ніякої допомоги. А тепер вводять новий закон, який погіршить стан мого бізнесу і гарантує нові штрафи. Це мій громадянський протест».

Крім того, Галина вважає, що спілкування лікаря з клієнтами має відбуватися зручномою для обох сторін мовою:

«У моїй роботі багато специфічних термінів. Люди навіть після багаторазових роз'яснень лікаря все одно щось роблять не так. І якщо я буду звертатися до них незрозумілою для них мовою, в клініці буде кладовищі».

За роз'ясненням ми звернулися до правоохоронців. Прес-офіцер Центрального відділення Національної поліції Маріуполя Мирослава Попова коментує:

«В пропозиції Галини Лекуновой немає нічого, що суперечило б закону».

У відповідь на пост інші підприємці вирішили запустити відповідні акції. Наприклад, Олексій Качко ввів день україномовного гостя. Щочетверга можна отримати знижку 30% на всю кавову карту, якщо робиш замовлення державною мовою. Бізнесмен пише:

«Я побачив багато постів, які висміювали українську мову, підприємці вводили лайфхак для популяризації російської мови в сфері обслуговування. Ми не змогли пройти повз і вирішили відповісти на це».

Якщо у вас виникають труднощі з українською мовою, не соромтеся попросити поради або заглянути в словник – знання ще ніколи не були зайвими.

Журналісти «Приазовського робочого» продовжать стежити за розвитком ситуації.

Українізація – справа не одного дня

Більшість маріупольців кажуть: спочатку переходити на українську складно, але з часом все стає на свої місця.

Юлія Кумечко:

- В цілому це хороша ідея, я розумію, ми живемо в Україну і в будь-якому випадку повинні переходити на державну мову. Але поки звикнути складно, комфортніше все-таки спілкуватися російською. Коли 30 років говорив однією мовою переходити на іншу досить незвично.

Володимир Коблек:

- Я вважаю, в Україні має бути дві мови, в Швейцарії їх кілька і всі на рівних. Ми розуміємо українську мову, жителі інших регіонів розуміють російську. Проблеми ніякої немає. Мені зручніше, коли мене обслуговують російською, тому мови мають бути рівноправними.

Світлана Кабаліна:

- Я вважаю, правильно розмовляти тією мовою, якою розмовляє клієнт. Мені простіше, коли до мене звертаються російською. Я розумію, що наш державна мова – українська, але ми в нашому регіоні говоримо російською, і треба робити так, щоб людям було зручно.

Сергій Іванов:

- Мені все одно, якою мовою мене обслуговують. Я розумію і ту і іншу, можу і говорить, і розмовляти. Нехай обслуговування буде українською, це державна мова. Мені звикнути неважко, і всі інші, думаю, теж з часом перебудуються.

Олексій Найдин:

- Українську повинні знати все, і представники сфери обслуговування в тому числі. Але мова спілкування може залежати від регіону. У Маріуполі, якщо люди говорять російською, продавцеві теж можна перейти на цю мову. А якщо людина просить говорити українською, то і до нього потрібно звертатися цією мовою.

Катерина Аріх

– Вважаю це за потрібне, також я за те, щоб наші діти вчилися і розмовляли державною мовою. Для мене це зручно, і більшість людей так само звикнуть, їм потрібен лише час. А дітям у майбутньому буде простіше вчитися у вищих навчальних закладах і працювати.