 | Остання газета "Приазовський робочий" від 23 лютого 2022 |
четвер
Економіка Маріуполя: точки зростання
Людмила Кудріна24 лис '21 11:58
Незважаючи на пандемію, у Маріуполі збільшилася на 1389 кількість суб'єктів підприємницької діяльності та становила 31 454 на початок листопада.
Вперше за всю історію єдиний податок, який сплачують підприємці, наблизився до податку на землю, одного з основних джерел міського бюджету.
Від моноекономіки – до розвитку малого та середнього бізнесу
Специфіка економіки Маріуполя у тому, що визначальне значення як внутрішнього валового продукту, так ринку праці, платоспроможності населення і доходів міського бюджету має робота підприємств металургійного комплексу.
Як сьогоднішня економічна ситуація відбивається на бюджеті Маріуполя?
Згідно зі звітом департаменту фінансів, затвердженим рішенням виконкому міськради від 17 листопада, власні доходи міського бюджету за дев'ять місяців становили 3,059 млрд грн, що на 371 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У структурі власних доходів на першому місці – 33% – надходження від підприємств Групи Метінвест, які становили 1,009 млрд грн. Зростання порівняно з минулим роком – майже на 78 млн грн за рахунок підвищення соціальних стандартів та збільшення заробітної плати працівників.
Три основні джерела бюджету Маріуполя:
- ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) займає 79% всіх надходжень і, як і раніше, грає чільну роль для місцевого бюджету.
- Плата за землю – 7%.
- Єдиний податок – 6%.
Коментуючи ці цифри, міський голова Вадим Бойченко розповів:
«Структура надходжень до міського бюджету не змінюється. Основним джерелом доходів залишається ПДФО, який надходить від тих маріупольців, хто отримує офіційну заробітну плату та сплачує податки. Ми бачимо, що ці податки трансформуються у бюджет розвитку міста та ті соціальні програми, які сьогодні захищають життя маріупольців».
Водночас мер зазначив, що за всієї позитивної динаміки частина працездатного населення міста, близько 30%, залишається в тіні:
«Це той обсяг фінансів, які ми могли б отримати до бюджету нашого міста та трансформувати на реконструкцію доріг, шкіл, лікарень, інші проєкти розвитку».
Міський голова також наголосив на зростанні надходжень від єдиного податку, який платять підприємці. Він становив 184 млн грн, що на 33 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року: «На сьогодні єдиний податок за рівнем надходжень наблизився до податку на землю. Такого ніколи не було у Маріуполі. Це говорить про те, що дух підприємництва, економічна активність у місті зростають, незважаючи на пандемію».
Вадим Бойченко також додав:
«Внесок підприємств Групи Метінвест у загальній структурі власних доходів бюджету Маріуполя становить 33%. А завдяки програмам розвитку міста з'являються нові ніші економічної активності та створюють ґрунт для боротьби за трудові ресурси. Чим борються? Рівнем заробітної плати, і ми бачимо, що за дев'ять місяців по відношенню до минулого періоду цей показник зріс на 15%».
У коментарі для «Приазовського робочого» заступник міського голови Сергій Орлов розповів, що запланований на 2021 рік бюджет Маріупольської міської територіальної громади має суттєво – на 12% порівняно з минулим роком – зрости. Власні надходження становитимуть 4,166 млрд грн, і є впевненість у тому, що цього показника буде досягнуто, оскільки на даний момент щомісячне виконання бюджету становить до 99,5%.
Щодо економічної активності, то заступник мера навів статистичні дані. Так, минулого року в Маріуполі у зв'язку з локдауном змушені були закритися близько 250 суб'єктів підприємницької діяльності. Але цей процес був компенсований відкриттям нових СПД, і зрештою їхня загальна кількість у Маріуполі збільшилася на 5,5% і склала 30 065 СПД.
Сергій Орлов доповнив:
«Щодо сьогоднішньої ситуації, то на 1 листопада 2021 року в Маріуполі зареєстровано 31 454 суб'єкти підприємницької діяльності. Тобто за цей рік їхня кількість зросла на 1389 СПД. Незважаючи на пандемію, економічна активність у Маріуполі зростає».
Супертенденції інфраструктурних проєктів
Значну роль для сталої економічної активності грає стратегія Маріуполя. Вадим Бойченко вважає:
«Супертенденція – інфраструктурні проєкти, які реалізує муніципалітет, стимулюють розвиток мікро-, малого та середнього бізнесу. Такі проєкти, як реконструйований центр міста, оновлені сквери та парки, відбудовані об'єкти культури та спорту, відремонтовані дороги, підвищують підприємницьку активність та загалом рівень розвитку економіки нашого міста».
Мер наголосив на роботі створеного міською радою Центру розвитку малого та середнього бізнесу, де підприємці можуть отримати активну підтримку, навчання, сформувати бізнес-ініціативи з урахуванням тих ніш, перспективи яких відкриває стратегія розвитку міста:
«Дуже важливо показати, які стратегічні ніші можна займати в майбутньому, які сфери активно підтримуватимуться міською радою. Маючи стратегію розвитку Маріуполя, підприємці міста отримали можливість розробити власні бізнес-плани та визначитись у найбільш затребуваних напрямках».
Ще одна тенденція, цього разу вона пов'язана із ринком праці в Маріуполі: серйозним гравцем стали комунальні підприємства. Вони вийшли друге місце після Групи Метінвест у структурі власних доходів міського бюджету.
У комунальному секторі, нагадав мер, за останні шість років створено чотири тисячі робочих місць: «Ми боремося, зокрема фінансово – рівнем заробітної плати, за наших маріупольців і тим самим стимулюємо економіку та ринок праці у місті до розвитку».
Один із найяскравіших прикладів – підприємство «Комунальник». Ще шість років тому воно було дотаційним і лежало тягарем на міському бюджеті, відволікаючи щороку на свою роботу близько 20 млн грн. На сьогодні, завдяки вкладеним інвестиціям, оновленню техніки та модернізації всієї діяльності, це повністю самоокупне підприємство, яке не потребує жодної копійки дотацій з бюджету. За найнижчого в Україні тарифу на вивезення твердих побутових відходів «Комунальник» забезпечує конкурентоспроможну зарплату працівників. А 20 млн грн коштів платників податків, вивільнених завдяки реформуванню підприємства, спрямовуються з бюджету на інші інфраструктурні проєкти.
Європейському інвестиційному банку представлено 31 проєкт
У Маріуполі продовжується розвиток інфраструктурних проєктів за участю коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Для міста це безоплатні інвестиції в рамках Надзвичайної кредитної програми оновлення України, що реалізується ЄІБ. Новий пул у складі 31 проєкту на загальну суму понад 3 млрд грн представив на розгляд банку Вадим Бойченко під час нещодавнього візиту до Маріуполя делегації на чолі з Роєм Дрейкоттом, старшим експертом сектору регіонального розвитку ЄІБ в Україні.
Мер нагадав, що перша фаза програми розпочалася у 2019 році, коли банком було відібрано 15 проєктів на загальну суму понад 800 млн грн. Більшість із них уже реалізовано: такі проєкти, як дитячі садки №106 та 132, кардіосудинний центр, Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol, Лівобережний центр соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю, вже працюють. Інші проєкти, зокрема «Український дім», перебувають у стадії реалізації.
«Інфраструктурні проєкти, реалізовані за підтримки Європейського інвестиційного банку, допомагають «перезавантажити» економіку Маріуполя, якість життя населення та сформувати переваги трудових ресурсів. З відкриттям нових можливостей для молоді понад 70% випускників шкіл залишається у місті, тоді як ще п'ять років тому така ж кількість залишала Маріуполь», – розповів Вадим Бойченко.
На даний момент формується друга фаза програми ЄІБ. Представлені мером проєкти розбито на дві черги. У першій черзі – 16 проєктів на суму 1,5 млрд грн. У тому числі відкриття на місці Гіпромезу Центру інновацій М-IT та Мультицентру адміністративних послуг, який обслуговуватиме мешканців Центрального та Приморського районів; будівництво чотирьох амбулаторій у чотирьох районах міста; реконструкція міського та технологічного ліцеїв; створення культурного центру «Порт культур» на місці згорілої під час збройного конфлікту будівлі міськуправління міліції; а також басейн у Лівобережному районі та низка інших проєктів.
Найголовнішим проєктом другої черги Вадим Бойченко назвав реконструкцію згорілої будівлі виконкому міської ради:
«Сьогодні ця будівля продовжує залишатися символом війни, а ми хотіли б, щоб вона стала символом миру».
Міський голова зазначив:
«Усі представлені проєкти мають яскраво виражене соціальне та економічне ядро, вони продовжують перезавантаження Маріуполя і, сподіваюся, будуть підтримані Європейським інвестиційним банком».
Зі свого боку, Рой Дрейкотт наголосив на успіхах Маріуполя у реалізації спільних проєктів і висловив упевненість у перемозі нових ініціатив муніципалітету. Під час візиту до Маріуполя делегація ЄІБ побувала на низці об'єктів, у тому числі в дитячому садку №106, щодо якого старший експерт ЄІБ зауважив:
«Мені хотілося б, щоб і моя донька відвідувала такий чудовий заклад».
Маріуполь, як зазначалося під час візиту, є безперечним лідером серед усіх міст у рамках Надзвичайної кредитної програми оновлення України.
Світлина Аліни Комарової
Топ статті
- Природно та з комфортом
26 бер '21 - Парк та університет стануть сусідами
26 бер '21 - Ставка на позитив
26 бер '21 - Гаряча вода без перебоїв і зростання тарифів
26 бер '21 - Маріуполь стане студентською столицею
24 бер '21 - Маріуполь приєднався до ініціативи «Без бар'єрів
24 бер '21 - У Маріуполі з'явиться медичний центр ТОП-рівня
24 бер '21 - Метод добра і морквини
24 бер '21 - Авокадо замість булочок
19 бер '21 - Маріупольський район на марші децентралізації
19 бер '21 - Тижневий запас - без заміни балонів
19 бер '21 - Прогрес техніки - прорив в якості
19 бер '21