Остання газета "Приазовський робочий" від 23 лютого 2022

02кві'25

середа

«Хороший спеціаліст - той, хто все життя вчиться»

Еліна Прокопчук
12лют'21 12:00

Металургійній сім'ї – 124. Завтра свій день народження відзначає меткомбінат імені Ілліча - легендарне підприємство.

13 лютого - день, який об'єднує всіх маріупольських іллічівців, людей з гарячою професією та гарячим серцем. За свою багату історію меткомбінат має багато досягнень. Але головне з них те, що продукція, яка виробляється в нашому місті, експортується більш ніж в 80 країн світу! Її висока якість підтверджена 32 сертифікатами українського та міжнародного зразка.

А чи знаєте ви, що за площею меткомбінат може зрівнятися з цілим містом? Тисяча сто гектарів - приблизно як Волноваха або Нікольське. А ще це в сім разів більше Князівства Монако! За весь час існування меткомбінат випустив близько 314 млн тонн чавуну. Це лише трохи менше загальної ваги населення планети.

За всієї цієї міццю стоїть людський розум і висока майстерність фахівців. Сьогодні - їм слово. Металурги-іллічівці розповідають, чому обрали професію і як вона змінила їхнє життя.

«Хороший спеціаліст - той, хто все життя вчиться»

Так вважає старший майстер основної виробничої ділянки доменного цеху Сергій Голевич

У нашій газеті ми вже неодноразово писали про представників нелегкої, але цікавої професії - металургів. У кожного з них своя історія та досягнення, якими можна пишатися. Але все-таки їх об'єднує спільне бажання - робити потрібну і корисну справу. Саме воно привело в професію і нашого героя - старшого майстра основної виробничої ділянки доменного цеху меткомбінату імені Ілліча Групи Метінвест Сергія Голевича.

«У металургії знайду себе»

Зі шкільної парти Сергій бачив себе в промисловості. Дядько Сергія, Олександр, працював на шахті імені Засядька. Хлопець навіть подумував - чи не піти його стопами? Але ретельно все зваживши, вирішив стати металургом. «Вибрав цю галузь, тому що зрозумів: у металургії знайду себе. Це перспективна сфера, можна і кар'єру зробити, і заробляти», - згадує майстер.

Тому після закінчення 11-го класу він вступив у Донецький національний технічний університет, спеціальність «Металургія чорних металів». Сьогодні Сергій Голевич згадує, як з університетського корпусу вперше потрапив на виробництво. Доменний цех захопив - та так, що тут майстер працює до сьогодні. 

«Тоді я побачив масштаб виробництва. Все-таки на практиці все інакше - великі механізми, доменні печі, всюди йде обертання, тиск. Газопроводи, повітропроводи - вони всі наповнені енергоресурсами. Багато датчиків, ключів. І за все це відповідає майстер!» - розповідає Сергій Голевич.
Від горнового до старшого майстра

Коли молодий металург побачив виробництво на власні очі, вивчати професію стало ще цікавіше. Це було двадцять років тому.

 «У доменний цех я прийшов у 2001 році, спочатку працював горновим доменної печі. Потім став газівником, у 2008 році - майстром, а в 2010-му - старшим майстром», - каже Сергій.

Вчитися він не припиняє. «На меткомбінаті для нас постійно організовують навчання. Хороший спеціаліст - той, хто вчиться все життя», - вважає Сергій Голевич.

Кожен готовий підставити плече

У далекому 2003 році, коли Сергій ще був газівником доменної печі, його навчав наставник - Олександр Науменко, який тоді працював майстром. Він передав молодому фахівцеві свої знання та досвід. Тепер традиції доменного цеху продовжує Сергій. 

«У мене в підпорядкуванні більше 30 молодих фахівців. Тепер моє завдання - передати їм ті знання, які є у мене», - ділиться старший майстер.

Колектив на ділянці дружний, кожен готовий у скрутну хвилину підставити плече. Робочі виручають один одного, підміняють. У вихідні їздять на природу, грають у пінг-понг.

Сам Сергій на робоче місце приходить о 6:00. Ділянка, на якій трудиться старший майстер, забезпечує доменну піч гарячим дуттям. 

«На кожній печі є по чотири повітронагрівача - в мої обов'язки входить забезпечити їх працездатність і максимально можливу температуру гарячого дуття», - пояснює фахівець.

Старший майстер бере активну участь у системі подачі пропозицій. «Наприклад, запропонував економити кокс за рахунок збільшення гарячого дуття», - каже Сергій.

У професії металургові подобається все - він відчуває, що робить важливу справу. «За роки, що я працюю, все змінилося - приїхало багато співробітників з інших міст, у нас з'явилося нове обладнання, покращилися умови праці. Справу свою я люблю так само», - підсумував майстер.


Сергій Голевич

Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies

Я згоден (на)