Тонкощам бджільництва Владислава навчив батько. Він пасічник зі стажем - з бджолами працює вже 40 років. Початок у цієї історії незвичайний.
«Коли тато був у третьому класі, сусіди подарували йому три вулики. Він став цікавитися бджолами, присвячував їм багато часу, - розповідає Владислав. - Ми з братом теж пішли по стопах батька, і тепер працюємо трьома родинами. Можна сказати, сімейний підряд».
На всіх у бджолярів близько 70 вуликів. Пасіка знаходиться за містом, в Запорізькій області. Там бджоли запилюють квіти і трави, а пасічники стежать за комахами.
«Це важка праця, - ділиться Владислав. - Але ми дуже любимо свою справу, живемо нею. Тому на роботу ходимо з радістю».
Зараз бджоли зимують, активний період життя комах почнеться в квітні.
«У теплу пору року ми приїжджаємо на пасіку кожен день. Ставимо рамки, міняємо, лікуємо бджіл, викачуємо мед. Влітку в одній сім`ї кількість бджіл досягає 100 тисяч, а у нас таких сімей 70», - розповідає Владислав.
Щоб стати пасічником, мало знати, як влаштований вулик і за якою технологією викачувати мед. Важливо розуміти, як живуть і працюють найпрацелюбніші комахи на світі. А це, якщо бути чесним, ціла наука.
«У кожної бджоли своя роль. Є бджоли-водоноси, бджоли-охоронці, які стежать, щоб чужинець не залетів у вулик. Є бджоли, які виховують потомство. Але головне місце займає матка - без неї сім'я загине», - ділиться знаннями бджоляр.
На пасіці маріупольців живе три породи бджіл: українська степова, карпатська і бакфастська з Німеччини. Всі вони різні.
«Карпатські найбільш злі, німецькі не кусаються, але гірше переносять зиму. Найбільше нам підходить місцева порода - українська степова», - каже Владислав.
Треба сказати, що укуси бджіл чоловік давно не рахує. Лякали вони його тільки в дитинстві.
«Зараз я їх навіть не помічаю. Тим більше це своєрідна апітерапія. Якось хотів підрахувати, скільки бджіл вкусили за день, але збився на 47-й», - сміється підприємець.
Головне, що результат того вартий. Пасічники гарантують якість і натуральність продукції. Ніяких хімічних добавок і шкідливих домішок в меді не знайдеш. Але якщо такого правила дотримуються багато бджолярів, то урізноманітнити асортимент поспішають не всі. У «Солодкого золота» це виходить.
«Разом з дружиною ми задумалися: як відрізнятися від інших? Чистий мед люблять далеко не всі, і, щоб зацікавити продукцією, треба правильно її подати, - вважає Владислав. - Тому вирішили створити свій бренд: я займаюся пасікою, а Марія виготовляє свічки, веде сторінку в соціальних мережах».
Зараз там можна замовити не тільки різні види меду, але й подарункові набори, горіхи в меду, свічки з вощини. Продає подружжя навіть нектар з квіткового пилку.
«Це, можна сказати, природний антибіотик, він піднімає імунітет. Бджоли годують таким нектаром личинок», - ділиться підприємець.
Незабаром подружжя представить клієнтам новинку - фруктовий крем-мед. Для того щоб готувати десерт, вони вже замовили спеціальне обладнання. Як робляться ласощі? Звичайний мед збивають протягом п'яти діб - в результаті з нього зникають кристали, він стає повітряним і кремовим, як згущене молоко. Туди можна додавати висушені ягоди, щоб надати, наприклад, малиновий або полуничний смак. Всі корисні властивості при цьому зберігаються.
Наш регіон багатий на медоноси. Тому пасічники можуть пропонувати покупцям різні сорти меду. Ріпаковий, соняшниковий, різнотрав'я, мед з акації - всі вони корисні, але кожен має свої властивості.
«У меді з акації, наприклад, найменше глюкози, його можуть вживати навіть люди, які хворіють на цукровий діабет. Крім того, він довго не зацукровується, - розповідає Владислав. - Ріпаковий мед дуже ніжний, не засолодкий, з дрібної кристалізацією. Його рекомендують при проблемах зі шлунком, в періоди відновлення здоров'я, наприклад після операції».
Різнотрав'я - найбільш ароматний і пряний мед з насиченим смаком. Він увібрав у себе лугові трави - шавлію, чортополох, волошки. Соняшниковий, навпаки, універсальний і до того ж найбільш ходовий - його часто додають у чай і навіть у каву.
Як відрізнити якісний продукт? Бізнесмен радить: «По-перше, якщо ви бачите зараз на полицях магазинів рідкий мед, то він або розтоплений, або неякісний. Будь-який мед повинен кристалізуватися. Якщо він ще рідкий, переверніть банку догори дном, в ній повинно піти два міхури - великий і маленький».
У родині бджолярів без меду теж не обходяться. З ним готують пироги, в ньому маринують м'ясо. А ще діляться рецептом: якщо вночі не можете заснути - випийте теплу воду з однією ложкою меду. Він подіє як валеріана.
Пасічники мріють: колись їхні діти теж продовжать медову історію. До того часу вони прагнуть встигнути багато.
«Хочемо перейти до промислових масштабів, створити свій магазин. Ми живемо своєю справою, тому хочеться розвиватися», - говорить Владислав Демків.
На фото з архіву родини Демків: Солодкий бізнес на двох. Владислав і Марія Демків по-справжньому захоплені своєю справою - сімейну пасіку вони мріють передати своїм дітям.
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)