«Мега Йорти»: 30 і три роки

Сьогодні, коли вже в найближчі вихідні в рамках святкування Дня міста в парку імені Гурова пройде всеукраїнський грецький фестиваль, просто необхідно згадати, з чого він починався і як це було.

Ініціатором першого проведення у 1988 році був Донат Патріча - заслужений працівник культури України, поет, перекладач, прозаїк, композитор, патріарх грецького національного руху. У 2005 році в пам'ять про Донате Костянтиновича фестивалю присвоїли його ім'я. Розповідають, що ідея святкування прийшла Донату Патричі після того, як у 1987-му він був присутній на святі «Панаїр» у Сартані, який вирішили відродити знавці та шанувальники грецьких звичаїв і традицій Феофан Ксенофонтов та Олександр Були.

«Сиртакі» з міністром

Після першого фестивалю пройшло 33 роки, змінилися покоління, і мало хто зможе розповісти, як все було. Дякувати, що у фотоархівів абсолютно надійна пам'ять, яка справно зафіксувала не тільки події, а й емоції. А ще є їхній власник, який був на тому пілотному «Мега Йорти».

Фотохудожник Борис Дембицький: «Час кінця 1980-х. Очікування хороших змін у звичному для нас житті. Якщо говорити про масову культуру, ми звикли до відпочинку під мелодії та пісні різних ВІА за затвердженим радянським репертуаром. Саме тому, коли з'явилися Цой, Макаревич¸ Висоцький, це було так незвично, тим паче тексти їхніх пісень накладалися на це очікування змін. Яких - ми тоді не дуже-то й розуміли. У міському житті теж був застій - на святах звичний репертуар колективів палаців культури з російською, рідше - з українською тематикою.

Коли приазовські греки вирішили розширити свою аудиторію - це була новизна. Так, тоді вже існував прекрасний колектив «Сартанські самоцвіти» і по селах були свої невеликі ансамблі. У середній школі Сартани вже вивчали новогрецьку мову. Всюди створювалися первинні товариства греків Приазов'я, які об'єдналися у Федерацію грецьких товариств України. Федерація і прийняла рішення організувати «Велике свято» - «Мега Йорти», в якому взяти участь могли всі села Приазов'я. Провести його вирішили в Сартані, де етнічну більшість населення становили греки, які зберегли в побуті свої традиції та свою мову. І ось він, фестиваль, - на сцені в сільському парку виступали гості, під запальні грецькі мелодії всі бажаючі виходили потанцювати. Така «вільна поведінка» була в дивину. Потім, уже на наступних фестивалях з регулярними візитами високих гостей з Греції, стало ясно, що демократична поведінка у греків у крові. А тому легко і невимушено танцюєш «Сиртакі» пліч-о-пліч з міністром закордонних справ або іншим гостем високого рангу.

Але особливо хочеться сказати про нескінченні столи з фантастично смачними стравами національної кухні. Зайве говорити, якої популярності вони зажили! Для сервіровки жінки принесли домашнє начиння своїх предків. Та й маріупольський краєзнавчий музей підготував цікаву експозицію предметів грецького побуту».

Світлина Бориса Дембицького: Зірки фестивалю. Виступає ансамбль «Сартанські самоцвіти», в центрі - знаменита співачка грецького Приазов'я Тамара Каци.

Закладали фундамент і відкривали храми

Щоб залучення до національних коренів було масовим, фестиваль, який проводиться раз на два роки, радує яскравою етнічною програмою на будь-який смак. Крім гастрономічних задоволень гості можуть стати учасниками або свідками театралізованої ходи, змагань у грецькій національній боротьбі куреш, перетягуванні каната та інших розвагах. Кожен фестиваль, а проходили вони в різних селищах, готував свою родзинку. Так, у 2005 році він був проведений у два етапи: перший - 24 вересня в селищі Старий Крим, другий - з 7 до 9 жовтня в кримських Сімферополі, Севастополі та Феодосії.

На першому етапі на свято в селище Старий Крим з'їхалися кращі грецькі художні колективи, майстри народної творчості та спортсмени. Прибули західноукраїнський, болгарський, вірменський фольклорні ансамблі. У присутності почесних гостей відбулася закладка фундаменту під будівництво церкви в селі Малоянісоль, а в Сартані та Ялті - урочисте відкриття вже побудованих храмів. У другому, кримському етапі брали участь близько 200 грецьких творчих колективів, а також активісти Федерації грецьких товариств України з Приазов'я.

Світлина Бориса Дембицького: Танцюють всі! Веселощі під запальні мелодії «Великого свята».

«Арго» й барабанщиці

У 2008 році «Мега Йорти» проводять у селі Старомлинівка Великоновосілківського району. У фестивалі тоді взяла участь величезна кількість грецьких товариств, художніх колективів, солістів, спортсменів і майстрів народної творчості. Гості приїхали з Греції, Казахстану, Киргизії, Росії та Молдови.

Під звуки фанфар і вітальні промови ходу відкрили юні барабанщиці з маріупольського Палацу культури «Іскра», а участь у ній взяли близько 2500 осіб. Особливою інтригою стала поява перед багатотисячними глядачами імпровізованого міфічного корабля «Арго» з 14 аргонавтами на борту. Ініціаторкою цієї затії стала голова Федерації грецьких товариств Олександра Проценко-Пічаджі, а виконавцями - фахівці драмтеатру Маріуполя під керівництвом режисера Анатолія Левченка та актора Олександра Арутюняна. У ролі аргонавтів виступали студенти Маріупольського гуманітарного університету, дари їм в урочистому танці вручали учасники народного грецького ансамблю пісні і танцю «Панаїр» з Донецька.

«Аби не було дощу!»

У 2011 році на 12-й фестиваль до Сартани прибули гості з ближнього та далекого зарубіжжя, щоб помилуватися видовищною ходою. Учасники танцювального ансамблю «Карачоль» їхали до Сартани великою дружною родиною разом із керченським грецьким співочим колективом «Мосаіко», Феодосійським регіональним культурно-просвітницьким товариством греків і греками з Судака. З самого ранку в селищі розпочала роботу виставка народної творчості, а вже через півгодини тут пройшла театралізована хода, за підсумками якої була визначена краща колона. Самі ж веселощі проходили на стадіоні «Ілюс». Сартанський зоопарк «Деревня Вашури» у цей день працював безкоштовно та привернув увагу багатьох відвідувачів. Святковий концерт відкрили господарі - сартанці зі своїм унікальним танцем «Хайтарма». На цей раз у багатогодинному концерті окрім десятків творчих колективів греків зарубіжжя брали участь також українські німці, болгари, вірмени.

«Дай Бог здоров'я всім греків зарубіжжя!» - проголосила ведуча парадної ходи.

«Дай Бог, щоб дощу не було!» - відповідали їй з натовпу присутні греки, поглядаючи на темні хмари над Сартаною.

І хоча синоптики обіцяли чотири дощові дні, він у цей день не пішов! Так що приазовські греки й гості змогли повеселитися без перешкод.

Світлина Бориса Дембицького: Зі своїм колоритом. Греки з Грузії грекам Приазов'я - творчий подарунок.

Баяни з бубнами та Зевс-громовержець

15 вересня 2013 року фестиваль у селищі Старобешевому зібрав майже дві тисячі греків з десяти регіонів України, а також Росії, Греції та Кіпру. Того року захід був присвячений 235-річчю початку переселення греків з Криму до Приазов'я. Того року фестивалю виповнилося 25 років. «Мега Йорти» традиційно проходив на стадіоні, який до цього стільки людей і машин не бачив. Уздовж арени розташувалися ряди, що демонструють культуру й образотворче мистецтво грецької діаспори України. З ними успішно сперечалися ряди, де були виставлені страви грецької кухні. Вони також давали привід дивуватися вигадкам і фантазії господинь, які привезли з усієї Донецької області випічку, листкові пироги, халву, численні види печива. Фестиваль почався традиційною ходою грецьких товариств уздовж гостьової трибуни. Греки проходили весело, у костюмах, під баяни й бубни - перед глядачами урочисто крокували герої відомого зі шкільної лави грецького епосу, серед яких особливо відзначався Зевс-громовержець.

«З гордістю вдягаю українську вишиванку!»

28 вересня 2015 року «Мега Йорти» українських греків проходив у приморському селищі Урзуфі. За багаторічну історію фестивалю він вперше проводився в непростий і немирне час. «Чаша життя була б дуже прісною, якби не впали в неї кілька гірких сліз», - писав давньогрецький філософ, математик і містик Піфагор. На жаль, сліз за останній час пролито чимало - обстріли сіл Приазов'я, більше десятка грецьких населених пунктів залишилися на непідконтрольній Україні території, і звідти на фестиваль ніхто не зміг приїхати.

Олександра Проценко-Пічаджі зізналася: «Ми стільки про світ, дітей, про майбутнє України на жодному святі не говорили».

Фестиваль «Мега Йорти» показав відмінний приклад того, наскільки мирно й гармонійно можуть паралельно співіснувати і розвиватися абсолютно різні культури під одним жовто-блакитним прапором. «Сьогодні з гордістю я надягаю українську вишиванку і кажу, що я грек, який живе в Україні», - резюмував тодішній голова Мангушської райадміністрації Дмитро Черниця.

«Греки такі - товариські й активні!»

У 2019 році «Мега Йорти» вперше прийняла Волноваха. Тисячі греків з усієї України зібралися на центральній площі, аби відзначити свято і разом повеселитися.

«Все греки такі - товариські, гостинні, веселі. Активна дуже нація! Федерація греків нас об'єднала, і ми скільки років разом», - сказала учасниця фестивалю Анна Міщенко.

Родзинкою свята стала театралізована хода. Центральною вулицею пройшли грецькі воїни й олімпійські боги. Ольга Трандафілова одяглася в хітон.

«У Греції такі костюми одягають молоді незаміжні дівчата, а хто старше і заміжні - вже більш закриті», - пояснила вона.

Етнограф Олександр Рибалко, який прибув з Києва, точно знає, у що греки вбиралися і якими мовами говорили: «Рідними мовами греків Надазов'я є урумська тюркського походження і румейська - грецького. Якщо ти урум або грек, не забувай нашу мову».

Під відкритим вересневим небом звучали грецькі пісні, люди танцювали, проводили виставки народних майстрів і пригощали один одного смакотою. Фестиваль зібрав понад три тисячі осіб.

«Всі ми - діти України, але всі різного походження, всі її поважаємо, всі її дуже любимо, і нехай нам усім щастить», - побажала Олександра Проценко-Пічаджі.

А посол Греції в Україні Георгіос Пукаміссас зазначив: «Мені дуже подобається фестиваль. І я хочу подякувати українській державі за таку ліберальну політику щодо національних товариств».

Світлина Бориса Дембицького: Дотик до історії. Експонати міського краєзнавчого музею на фестивалі «Мега Йорти».