Мета - чисте виробництво

Маріупольскі меткомбінати виконують взяті на себе зобов'язання - установка та реконструкція газзочисних систем йде повним ходом. За прикладом не треба далеко ходити: вже зараз міська аглофабрика - одна з найбільш екологічних у Європі. Застаріле мартенівське виробництво закрите, тривають роботи на домнах і конвертерах. За дев'ять років на підприємствах Групи Метінвест металурги реалізували понад 40 екологічних проєктів. Інвестиції в рамках Програми охорони та оздоровлення навколишнього середовища склали близько 15 млрд 350 млн грн.

Що вже зроблено на меткомбінаті імені Ілліча, а які роботи тривають? На ці питання в студії Маріупольського телебачення відповів начальник відділу охорони навколишнього середовища меткомбінату імені Ілліча Володимир Колодочка.

Випереджаючи плани

За дев'ять років на меткомбінаті імені Ілліча зроблено багато. Володимир Колодочка перераховує: «Ми вивели з виробництва мартенівські печі, реконструювали газоочисні установки на аглофабриці, це дозволило скоротити викиди пилу на 90%. Крім того, всі наші доменні печі оснащені пиловиділенням азотом».

Реконструкцію конвертерів №2 і 3 провели набагато раніше намічених термінів - наприклад, не дивлячись на те, що третій конвертер необхідно було відремонтувати до 2022 року, його реконструкція пройшла ще в 2019-му.

«Повністю реконструйовано систему газоочистки в міксерному відділенні конвертерного цеху, впроваджена автоматична система регулювання процесу спалювання палива нагрівальних колодязів», - додає начальник відділу охорони навколишнього середовища.

Найбільш значний проєкт для іллічівців - безумовно, реконструкція аглофабрики. В історії металургії сучасної України це наймасштабніше екологічне будівництво. Команда українських та італійських фахівців працювала над реконструкцією протягом семи років. Монтаж циклонів і рукавних фільтрів провели в рекордно короткі терміни. Інвестиції в проєкт склали близько 160 млн доларів.

«Проєкт розпочався у 2013 році з опрацювання технологічних рішень, - згадує Володимир Колодочка. - У 2014 році ми уклали договори на поставку обладнання. Велике будівництво на меткомбінаті тривало близько п'яти років. Тепер маріупольська аглофабрика не тільки найбільша, але й одна з найсучасніших та екологічних в Європі».

Після реконструкції на аглофабриці працює двоступенева система очищення газів - спочатку відбувається грубе очищення від пилу в циклонах, його частки повторно використовуються на виробництві. Після цього в рукавних фільтрах йде доочищення газів від пилу та з'єднань сірки.

Незважаючи ні на які труднощі, проєкт вдалося завершити в термін. Хоча це було не так просто - через пандемію коронавіруса навесні минулого року італійським фахівцям довелося покинути Україну. Повернулися на меткомбінат вони тільки влітку й ударними темпами виконали налаштування обладнання.

На черзі - доменне виробництво

Модернізацію підприємства металурги проводять покроково та планомірно. Зараз, коли труби аглофабрики вже не димлять, а конвертерний цех відремонтований, можна приступати до доменного. У минулому році тут вже реконструювали газоочисні установки підбункерних приміщень доменної печі №3, встановили аспіраційні зонти на ливарному дворі. У планах - виконати такі ж роботи на доменній печі №5.

«Ми вже отримали дозвіл на будівництво, почали роботи. Зараз йде підготовка майданчиків, риття котлованів. Влітку проєкт буде реалізований», - обіцяє Володимир Колодочка.

Крім заходів, спрямованих на зниження викидів в атмосферу, на підприємстві займаються запобіганням забрудненню стічних вод. Вже закінчено будівництво каскаду фекальних насосних станцій, замінено мережі.

«Ми мінімізували аварійність і виключили потрапляння господарсько-побутових стоків у промислову каналізацію», - говорить начальник відділу охорони навколишнього середовища.

Переробка шлаків і озеленення міста

Ще в 2013 році водозабори підприємства, які знаходяться на річці Кальміус, оснастили системою рибозахисту, яка виключає можливість потрапляння малька при заборі води з річки. Також всіх маріупольців хвилює проблема переробки шлаків.

«Працюють установки, за допомогою яких ми витягуємо з шлаку залізовмісну фракцію, яка повертається у виробництво. Також використовуємо шлаки для добавки в шихту при виробництві агломерату», - розповідає Володимир Колодочка.

Крім того, металурги активно займаються озелененням санітарно-захисної зони підприємства. У дворі школи №20, яка знаходиться в безпосередній близькості до комбінату, висадили 180 саджанців: в'яз, бузок, кримську сосну, модрину, білу акацію. Всі ці дерева добре приживаються в нашій кліматичній зоні.

Коронавірус - не перешкода

Пандемія коронавіруса паралізувала роботу багатьох підприємств у всьому світі. Кордони довгий час були закриті, в наше життя прийшли нові обмеження і правила. Але, незважаючи на це, на меткомбінаті імені Ілліча не припинили модернізувати виробництво.

«Ми продовжили виконання Програми охорони та оздоровлення навколишнього середовища - провели модернізацію пилеочісток міксерного відділення конвертерного цеху, ввели в експлуатацію рукавні фільтри вапняно-обпалювального цеху, протягом року на комбінаті пройшли капітальні, планово-попереджувальні ремонти екологічного обладнання, - розповідає Володимир Колодочка. - Окремо хочеться відзначити роботу фахівців кисневого цеху, які в потрібний момент змогли акумулювати зусилля і забезпечити лікарні міста киснем».

Металурги допомагають місту лікувати пацієнтів і поставляють в лікарні життєво важливу речовину. Вдумайтеся в ці цифри: за 12 місяців минулого року меткомбінат передав лікарням близько 206 тисяч кубічних метрів кисню на суму 11,5 млн грн, зокрема 183 тисячі кубометрів газу поставлено у відділення для лікування хворих на коронавірус. Для багатьох маріупольців це стало в буквальному сенсі рятівним ковтком повітря.

Інвестиції Групи Метінвест в будівництво, утримання та обслуговування кисневої інфраструктури в Маріуполі склали понад 72 млн грн.

Світлина Миколи Коляди: На шляху до чистої металургії. На меткомбінаті імені Ілліча постійно впроваджують нові технології та вивчають кращий світовий досвід.