Не потонути в пластику

В Україні з 2022 року забороняється обіг тонких пакетів, але не всіх

Понад 90 країн світу, щоб запобігти пластиковому апокаліпсису, заборонили використання цього матеріалу, що забруднює планету, і близько 40 держав ввели обмежувальні заходи шляхом підвищення податків і штрафних санкцій. У червні Україна зробила свої перші кроки.

Дракон, що вивергає паковання

Триметрова скульптура дракона, який випльовує зі своєї пащі предмети з пластику, встановлена ​​біля будівлі Європарламенту в Брюсселі і стала одним із символів гіперактуальної проблеми людства. Ось тільки деякі з фактів, розтиражованих світовими засобами масової інформації.

Близько 8,3 млрд тонн пластику було вироблено на планеті з початку 1950-х років, причому половина цього обсягу - за останні 15 років.

Щороку в океан скидається близько 8 млн пластикових виробів, вони становлять 73% сміття на світових пляжах.

Кожну хвилину в світі викидається 1 млн пластикових пляшок і 2 млн пластикових пакетів.

Пластик став причиною загибелі 1,1 млн птахів і тварин, що мешкали поруч з узбережжям Світового океану. Майже 90% всіх птахів і риб на планеті містять в своєму організмі мікрочастинки пластику. Кожна людина в світі споживає в середньому 70 тисяч частинок мікропластика щорічно.

Апетити людства зростають, а разом з ними і загрози для навколишнього середовища. Не випадково на Асамблеї ООН 170 країн домовилися про скорочення використання пластику до 2030 року. А Європарламент ще в 2018 році прийняв рішення про підтримку введення в Євросоюзі до 2021 року заборони на використання всіх одноразових предметів з пластику: тонких пакетів, соломинок для пиття, ватних паличок, столових приладів, стаканчиків і тарілок.

Не чекаючи умовлених термінів, одні держави почали цей шлях значно раніше, інші - набагато радикальніше. У Кенії, наприклад, за пластиковий пакет можна сісти у в'язницю на чотири роки. Франція ще в 2016 році заборонила продаж тонких пакетів. Великобританія вирішила поступово відучувати своїх громадян від пластику, спочатку заборонивши одноразові стаканчики, а цього року і пакети, замінивши їх на паперові, дорожчі. Відмовилися від одноразових пакетів і в низці країн пострадянського простору - Литві, Білорусі, Грузії.

Головна альтернатива

Сьогодні основною альтернативою пластику вважаються пакети, які здатні розкладатися у навколишньому середовищі. При цьому в ЄС вони вже заборонені, а в Україні, навпаки, в деяких торговельних мережах продають покупцям як «екологічно чисті», так звані біопакети. Насправді це оксорозкладні пакети, вони часто мають позначку про вміст домішки TDPA або D2W і складаються з неї на 1%, а на 99% - зі звичайного поліетилену. Фактично покупця вводять в оману, оскільки оксорозкладні домішки не рятують природу від забруднення. Ці домішки на основі металів прискорюють розкладання пластику на мільйони мікроскопічних частинок під впливом кисню і ультрафіолету через певний проміжок часу. Мікропластик нікуди не зникає, його частинки назавжди залишаються в грунті, воді і разом з водою і їжею проникають в організм людини. Якщо ж пакет потрапляє на смітник під товщу відходів, з ним взагалі нічого не відбувається.

Інша справа - біорозкладні пакети, які компостуються. Вони виготовляються з матеріалів органічного походження: рослинних, тваринних, мікробіологічних. Зазвичай їх роблять з крохмалю або целюлози, вони розкладаються навіть в домашніх компостних ямах. Такі пакети проходять сертифікацію і маркуються спеціальною позначкою.

В Україні національні стандарти, гармонізовані з європейськими, почали діяти для виробників пакетів з 2019 року. Але вся справа в тому, що охочих сертифікувати свою продукцію на здатність до біохімічного розкладу, компостування і біодеградації просто немає. Немає виробництва, тому що відсутній попит на нього. Але він може з'явитися з введенням обмежувальних заходів.

Готовність номер один: торгівля, громадське харчування і послуги

В Україні щороку на одну людину припадає близько 500 викинутих пакетів, в той час як в ЄС середньостатистичний європеєць використовує 90 пакетів, 6% яких направляються на переробку.

Ці відомості наводяться в пояснювальній записці до проєкту Закону «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України», прийнятого Верховною Радою. Президент України Володимир Зеленський підписав закон 7 червня під час форуму «Україна 30. Екологія».

Документ базується на директивах ЄС, але не копіює їх. Проєкт закону обмежує поширення пластикових пакетів в сферах роздрібної торгівлі, громадського харчування, надання послуг і вводить для суб'єктів господарювання штрафні санкції за порушення. При цьому заборона поширюється не на всі пакети (див. Інфографіку).

Заборонені пакети підлягають вилученню з обігу. А на кожен дозволений біорозкладний пакет буде наноситися маркування, порядок якого має бути затверджений Кабінетом міністрів України.

Забороняється нанесення на пластиковий пакет слів «біо», «біопакети», «біорозкладний», якщо він не відповідає вимогам законодавства.

Контроль за дотриманням вимог покладено на Державну службу України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів.

Закон набуває сили наступного дня після його офіційного опублікування і вводиться в дію через шість місяців по тому, крім заборони на пластикові пакети і штрафів за порушення, які починають діяти за дев'ять місяців.

На момент підготовки цього матеріалу до друку закон ще не був офіційно опублікований. Попередньо називаються орієнтовні терміни введення в дію: з 1 січня для закону в цілому і з 1 квітня для заборон і штрафів.

Необхідний системний підхід

Свої зауваження до проєкту закону ще на стадії його розгляду висловило Головне науково-експертне управління Верховної Ради.

Зокрема, експерти вважають, що прийняття окремого закону про обмеження обігу пластикових пакетів не відповідає принципу системності, оскільки не включає в себе іншу продукцію з пластику - посуд, харчові контейнери, плівки, пляшки, коробки тощо. До того ж такий підхід не узгоджується з законодавством Євросоюзу, де це питання розглядається в загальних Директивах про паковання та відходи від паковання.

Треба зазначити, що важливість такого системного підходу дуже добре розуміють у Маріуполі, і піонером в цьому напрямку виступає громадська спілка «Зелений центр Метінвест», яка постійно проводить акції на захист довкілля. Всього лише один приклад: еколого-освітня програма для школярів «Зелений паросток», в рамках якої була проведена акція «Сортувати у добро», коли діти разом з батьками збирали макулатуру і пластик, здавали їх на переробку, виручені гроші спрямовували на благодійність, а в подарунок отримували баки для роздільного збору сміття. Так з дитинства формується відповідальне споживання пластику.

Тренд на дбайливе ставлення до навколишнього середовища

Поки український ринок пластикового паковання буде адаптуватися до нових умов і переходити на виробництво біологічно розкладних пакетів, як будут поводити себе торговельні мережі - залишається під питанням. Багато чого буде залежати від того, який порядок розробить уряд і як швидко внутрішній ринок зуміє надати альтернативу пластику.

У Білорусі, наприклад, пішли шляхом тотальної заміни на паперову одноразову продукцію. Хоча експерти в світі не вважають такий варіант прийнятною альтернативою і називають причини: на виробництво одного паперового пакета йде в три рази більше енергії і в 17 разів більше води, ніж на виробництво пластикового.

Як би там не було, не доводиться сумніватися: торговельні мережі не залишать покупців без паковання. Чи стане воно прийнятним за ціною і міцністю - теж питання. А поки більше запитань, ніж відповідей, споживачам залишається подбати про себе самим.

Все більшої популярності в світі набувають «екобегі» - екологічні сумки, виконані в різних варіантах, тканинному і плетеному, дизайнерському і ручному. Схоже, попит на них буде тільки зростати і у наших українських майстринь з'являться нові замовлення на сумки і пакети різних видів і розмірів для пакування товарів.

До нових умов потрібно готуватися не тільки торгівлі, громадському харчуванню і сфері послуг, але й простим споживачам. За першими кроками в законодавстві слід очікувати других і третіх, інакше дракона, що вивергає пластик, не зупинити.