Один з гучних документів - проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№5600), розгляд якого 23 вересня у другому читанні було перенесено. Сергій Магера наголошує:
«Законопроєкт викликає тривогу, оскільки насправді мова йде не про збалансованість бюджету, а про збільшення податкового тиску на великий, середній і малий бізнес. Ініціатори не приховують і прямо вказують в пояснювальній записці: прийняття законопроєкту дозволить отримати додаткові надходження до зведеного бюджету приблизно 50 мільярдів гривень на рік. Але ці гроші заплатять не тільки підприємства, а й прості громадяни України. Чому? Тому що за законами економіки будь-яке підприємство, якому держава підвищує податки, зобов'язане відобразити це зростання в собівартості продукції, інакше воно зазнає збитків і врешті решт збанкрутує. А хто буде купувати товари та послуги після підвищення їхньої вартості? Прості українці».
Сергій Магера розповів, що виступив на засіданні профільного комітету парламенту, намагаючись донести позицію експертно-промислової спільноти. Зрештою члени комітету погодилися з тим, що не можна в розрахунок ренти за користування надрами включати вартість логістики від Кривого Рогу до Китаю в той час, як руда доставляється до Маріуполя або Запоріжжя.
За словами народного депутата, в низці країн жодна логістика в вартість ренти не включається взагалі. Наприклад, в Бразилії, де якість руди і вміст у ній заліза вище, ніж в Україні, а рента коштує 3,5%. Тоді як в нашій країні верхній поріг збираються встановити на рівні 10%.
«Подібні заходи, по суті, витісняють український метал зі світового ринку. Хто від цього виграє? Зменшення замовлень та обсягів виробництва призведе до зниження доходів не тільки самих підприємств, а й сотень тисяч людей, зайнятих у галузі й суміжних сферах. У свою чергу, це незмінно приведе до зменшення надходжень до бюджетів всіх рівнів», - вважає Сергій Магера.
Народний депутат впевнений:
«Абсурдно підвищувати податки в посткризовий період, коли економіка ще не цілком адаптувалася в умовах завершення одного локдауну і зараз знаходиться в невизначеності щодо можливості оголошення другого. Не підвищують, а навпаки, спрощують податкове поле для бізнесу в усьому цивілізованому світі - тільки б зберегти робочі місця й підняти економіку».
Сергій Магера також зазначив: низка застережень міститься у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке дає висновок по кожному законопроєкту, що називається, «у десятку», максимально об'єктивно. Серед зауважень: відсутність обґрунтувань для посилення фіскального навантаження в більшості випадків. У тому числі податкового тиску на малих виробників агробізнесу, що може призвести до зростання безробіття, відтоку робочої сили за кордон, підвищення цінових пропозицій на внутрішньому ринку продовольства.
Народний депутат України акцентує:
«Напередодні розгляду проєкту Державного бюджету України на 2022 рік пропонується збільшити фінансування ряду соціальних напрямків, в тому числі освіти та медицини, за рахунок коштів, додатково отриманих у результаті вступу в силу норм законопроєкту №5600. Логіка пояснювальної записки така: хочете підняти рівень медичного обслуговування - проголосуйте за законопроєкт №5600 і тоді отримаєте гроші. Спеціально, щоб мотивувати народних депутатів прийняти посилення податкового тиску на бізнес, демонструється, наскільки від цього залежать витрати бюджету».
Працюючи в режимі інтенсивного формування поправок до законопроєкту, Сергій Магера тісно співпрацює з муніципалітетом Маріуполя, ставлячи на перше місце інтереси розвитку міста. Це стосується, зокрема, зменшення розміру реверсної дотації, тобто тих грошей, які фактично вилучаються з бюджету Маріуполя і спрямовуються до Держбюджету. Причому ця сума тільки зростає: якщо торік у Маріуполя віднімалося 240 млн грн, то цього року - 450 млн грн. Поправка Сергія Магери стосується того, щоб знизити реверсну дотацію і врахувати в ній реальне число жителів Маріуполя, включаючи військовослужбовців.
Крім цього, разом з групою депутатів Сергій Магера пропонує поправку щодо розподілу головного для міського бюджету джерела - податку з доходів фізичних осіб (ПДФО).
«Якщо зараз на рівні міських, селищних і сільських бюджетів залишається 60% ПДФО, то ми пропонуємо збільшити цей показник до 80%. Сподіваюся, що наша поправка зможе набрати необхідну кількість голосів в парламенті. Збільшення надходжень цього ключового податку дозволить значно підвищити прибутковість бюджету не тільки Маріуполя, а й інших територіальних громад в Україні», - впевнений народний депутат.
На його думку, проєкт Держбюджету-2022 навряд чи можна назвати соціально орієнтованим: «Підвищення основних соціальних стандартів, в тому числі прожиткового мінімуму для осіб непрацездатного віку, заплановано, але настільки мізерне, що не доводиться говорити про зростання купівельної спроможності населення і життєвого рівня в цілому. Грошей, що виділяються, явно не вистачає ні Пенсійному фонду, ні на виплату житлових субсидій. Нещодавно парламент проголосував за перегляд Держбюджету-2021, в тому числі для латання тих дірок, які не були враховані при прийнятті документа. Така ж історія буде очікувати й нинішній законопроєкт».
Сергій Магера також підкреслює:
«Майже половина доходів у проєкті Держбюджету-2022 побудована на запозиченнях. А запозичення - не тільки від МВФ, це також друкування облігацій внутрішньої позики під великі відсотки. Тобто гроші, які вважаються доходом, насправді це наші борги, і їх потрібно буде віддавати в наступних періодах. Країна живе в борг».
Що стосується нинішнього Держбюджету-2021, то народний депутат розраховує отримати додаткові кошти на соціально-економічний розвиток свого округу. Нагадаємо, що це округ №58 - Приморський і Центральний райони Маріуполя. 20 млн грн з державної скарбниці вже працюють у бюджеті міста: вони спрямовані на фінансування капітальних ремонтів загальноосвітньої школи №15 та дошкільного навчального закладу №110. Сергій Магера відстоює для свого округу ще 10 млн грн, щоб спрямувати їх на розвиток інфраструктури. Залучати додаткові кошти народний депутат обіцяв маріупольцям в своїх передвиборних зобов'язаннях.
Відповідаючи на питання журналістів, народний депутат акцентує, що законопроєкти про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійноме забезпечення передчасні для нашої країни - і не тільки. Накопичувальна система в Латвії, Литві, Польщі, Чехії не виправдала надій на побудову такого ж рівня, як в Західній Європі, через більш низькі зарплати і, відповідно, внески; слабші фінансові інститути для інвестування.
«Вважаю, що перехід на загальнообов'язкову накопичувальну систему передчасний. Чому? Тому що від цієї форми відмовляються за кордоном у зв'язку з численними ризиками, в тому числі інфляційного і корупційного характеру, які зводять нанівець можливість людини зберегти свої пенсійні заощадження. У законопроєктах, розроблених Кабміном, пропонується зобов'язати юридичних осіб крім солідарної системи також платити ще й в накопичувальну. Це означає - знову збільшити податковий тиск на бізнес. А кому платити ці додаткові збори - в приватні фонди? Як вони будуть розпоряджатися цими грошима; хто гарантує заощадження? Постає безліч питань, особливо актуальних в умовах економічної нестабільності», - говорить Сергій Магера.
Народний депутат наводить у приклад події світової фінансово-економічної кризи 2007-2008 років, коли навіть в такій цитаделі, як США, пенсійні фонди зазнавали банкрутства: «Відтоді в Україні багато що змінилося. Курс долара до кризи був 2,5 гривні, потім піднявся до 5, незабаром до 8 гривень, а зараз становить 27 гривень. У нас сталася війна, банкопад, банкрутство юридичних осіб. Економічна ситуація нестабільна, тому заходити в таку довгострокову історію, як накопичувальна пенсійна система, - це дуже великі ризики, просто колосальні. Вважаю, що уряду потрібно сконцентруватися на іншому: не на тому, щоб поховати солідарну систему, а на тому, щоб відроджувати економіку і не підвищувати податки».
Світлина Аліни Комарової: Відроджувати економіку, а не підвищувати податки. Сергій Магера в пресклубі «Приазовського робочого» розповів про найбільш резонансні проєкти законів, які відіб'ються на особистому бюджеті кожного українця.