Остання газета "Приазовський робочий" від 23 лютого 2022


22січ'25

середа

Сонячна Олеся і райдужний світ

Світлана Кузьмінська
28кві'21 17:13

Сьогодні в Центрі сучасного мистецтва і культури імені Архипа Куїнджі відкривається виставка декоративних робіт відомої української художниці Олесі Вакуленко та учнів Маріупольської школи мистецтв.

У царство яскравих фарб, дивовижних персонажів і чистої радості потрапляєш відразу, переступивши поріг центру імені Куїнджі та опинившись біля експозиції зворушливих і щирих дитячих робіт. І щоб вже зовсім чесно: набравшись вражень, хочеться негайно дістати в руки кисті/фарби, щоб – нехай і незграбно-невміло – все-таки явити світу трохи веселки з власної душі.

Інтерпретація: від Примаченко до Вакуленко

Без сумніву, це вдале рішення – відкрити напередодні світлого свята Христового Воскресіння співзвучну йому по духу і настрою виставку «Райдужний світ». Організована в рамках проєкту «Традиції народного декоративного українського розпису та їх сучасна авторська інтерпретація» незвичайно позитивна експозиція буде радувати відвідувачів весь Великодній тиждень. Тут представлені 32 декоративні композиції визнаної в країні та за кордоном молодої художниці Олесі Вакуленко і 52 роботи учнів відділення образотворчих мистецтв віком від дев'яти до 13 років (клас Любові Макаренко).


Олександра Шалькова. «Ти хто?»

У центрі імені Куїнджі це вже не перший подібний проєкт: ще у 2010 році з успіхом пройшла виставка робіт учнів Любові Василівни за мотивами творчості народної художниці Марії Примаченко. І хоча кажуть, що до нинішньої експозиції хлопці із захопленням і натхненням готувалися більше місяця, насправді робота з деякими перервами велася протягом року. Свої творіння вони створювали, надихнувшись композиціями художниці Олесі Вакуленко, з творчістю якої багато хто зі старших юнаків знайомі не тільки за матеріалами інтернету та розповідями викладача, але також з особистої зустрічі, яка відбулася в центрі імені Куїнджі у 2017 році. Олеся тоді приїхала до Маріуполя в якості учасниці фестивалю «Червона рута», який вона представила як дизайнер. Крім цього, молода художниця проводила зустрічі, на яких відверто і захоплююче розповідала про секрети майстерності, ділилася власним сприйняттям краси навколишнього світу і тим, як намагається відобразити її у творчості.

Після того як роботи учнів були готові, фото 52 кращих, у тому числі десяти розписаних тарілок, відправили Олесі Вакуленко. І тут потрібно сказати спасибі сучасним цифровим технологіям! Завдяки інтернету ні карантин, ні простір, ні час не завадили художниці ознайомитися з дитячими інтерпретаціями. З них Олеся Вакуленко відібрала п'ятнадцять кращих, але нагородити вирішила всіх.

Олівчик – в руки

У людей, які цікавляться образотворчим мистецтвом, навряд чи виникне питання, чим так прославилася Олеся Вакуленко в Україні та за кордоном. Тим, кому художниця поки незнайома, відповімо: своїм унікальним стилем, в якому поєднуються традиційне і сучасне мистецтво. Незважаючи на молодий вік, вона член Національної спілки майстрів народного мистецтва, керівник проєкту «Творча майстерня Олесі Вакуленко». Працює в самих різних напрямках – українського декоративного розпису, книжкової та станкової графіки, вишивки, батику, розпису одягу, графічного дизайну.


Дар'я Назаренко. «Променистий заєць».

Цікаво й те, що у своїй родині вона є вже третім поколінням художників, які працюють у жанрі українського декоративного розпису. Її бабуся Ганна Самарська і батьки Тамара і Олександр Вакуленко внесли величезний внесок у розвиток петриківського розпису в Україні.

Олеся жартує: «Я дуже добре вибрала собі сім'ю перед народженням. У ній я вже четвертий художник. Мене лелека приніс у сім'ю, де бабуся – народний художник України, а батьки – заслужені майстри народної творчості. Як народилася, так мені олівчик в руки дали – і все!»
Між графікою і текстилем

Як і її мама, Олеся закінчила Харківську державну академію дизайну і мистецтв, але в мистецтві вибрала дещо інший шлях, відійшовши від звичної петриківки та осучаснивши її. Сама вона називає це авторською інтерпретацією народних мотивів.

Олеся навчалася спеціальності «дизайнер з текстилю». Хоча вчитися було дуже важко. 

«Ми багато всього робили на практиці, які завгодно текстильні техніки: плели мережива, вишивали весільні рушники, робили гобелени, золоте шиття, ткали, в'язали. І найскладніше – все в дуже стислі терміни, так що доводилося, наприклад, вишивати весільний рушник і днями, і ночами, і в транспорті, і на лекціях», – розповідала вона роки потому. 

Але ж не дарма кажуть: важко в навчанні – легко в бою. Нині унікальні роботи Олесі відомі не тільки в Україні, а й у Франції, Німеччині, Польщі, Словаччині. А в Казахстані колекція суконь з авторським розписом художниці у 2017 році перемогла на міжнародній виставці. До слова, в цьому ж році ексклюзивними сукнями, створеними руками майстрині, маріупольці могли милуватися в Центрі сучасного мистецтва і культури імені Куїнджі.

Пристрасть і сенс

Олеся дуже затребувана і дуже зайнята, тим більше на початку квітня у неї народився малюк. Вона великий оптиміст по життю і не звикла скаржитися, що часу на відпочинок, по суті, не залишається. 

«Все, чим я займаюся, – не робота для мене. Це моє захоплення, моя найбільша пристрасть і сенс життя. Це мене надихає, окрилює, навіть всупереч тому, що я втомлююся і виснажуюся фізично. Я дуже багато подорожую, але в основному у справах – з виставками та презентаціями».

По-своєму продовжуючи творчі традиції сім'ї, дочка не зменшує обертів. Книжкові ілюстрації для дитячої абетки, колекція весільних суконь з авторським розписом і десятки інших, менш масштабних проєктів. Вона переконана: якщо працюєш для людей, то світ у боргу не залишиться.


Катерина Торкаєнко. «Сонячний лев».

Фото Аліни Комарової

Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies

Я згоден (на)
0.41