Що не так з накопичувальними пенсіями? / Суспільство Маріуполь / PR.UA . Маріуполь

Людмила Кудріна

16лип'21 15:01

Загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення в Україні намагаються впровадити протягом останніх сімнадцяти років, але поки безрезультатно.

Ось і зараз, починаючи з грудня позаминулого року, в парламенті знаходяться три законопроєкти. Нещодавно вони навіть були внесені до порядку денного, однак всі три профільний комітет рекомендує відхилити. У чому заковика, розбирався «Приазовський робочий».

Три пишемо, два в умі

Ще з 2004 року з набранням чинності Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів. Перший - солідарна система, другий - накопичувальна, третій - система недержавного пенсійного забезпечення.

На сьогодні фактично діє два рівні.

Це солідарна система, коли єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) платить офіційно працевлаштоване населення і за цей рахунок формується бюджет Пенсійного фонду України, з якого отримують виплати пенсіонери. Причому власного бюджету щорічно не вистачає; «дірка» на 2021 рік запланована в 195 млрд гривень, і цей дефіцит погашається Державним бюджетом України. Тенденція до нарощування дефіциту тільки зростає у зв'язку з демографічною ситуацією: якщо зараз в Україні близько 10 млн осіб віком 60+, а це майже 24% населення, то до 2050 року, за прогнозами ООН, буде 34% за рахунок зменшення чисельності працездатного населення. Тобто у зв'язку зі скороченням числа платників ЄСВ здатність основної - солідарної - системи просто до виплати пенсій, не кажучи вже про їхнє зростання, ще більш звузиться.

Крім солідарної системи на сьогодні з величезною натяжкою можна назвати функціонуючим третій рівень - систему недержавного пенсійного забезпечення. З недержавних Пенсфондів, а їх зареєстровано 62, отримують пенсії всього лише близько 83 тисяч чоловік.

Що стосується другого рівня - накопичувальної системи, - то його як не було, так і немає. Кожен новий уряд називає нові терміни запуску, і протягом сімнадцяти років вони відтягуються все далі.

Що пропонується на цей раз?

Найцікавіше, що з трьох законопроєктів, які рекомендує відхилити Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України, два підготовлені за участю глави самого комітету.

Вони майже ідентичні та пропонують запровадити загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення як додатковий елемент («другу пенсію») до діючої солідарної системи.

Передбачається встановити обов'язкову участь у накопичувальній системі всіх категорій працівників до досягнення ними пенсійного віку. На паритетних засадах 2% від заробітної плати будуть платити самі працівники і 2% роботодавці.

Корінна відмінність: накопичені кошти є власністю учасників системи, а в разі їхньої смерті право власності переходить до спадкоємців.

«Процес повинен починатися тільки після визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи», - Головне науково-експертне управління Верховної Ради України

Пропонується акумулювати внески в допущених пенсійних фондах, на депозитних пенсійних рахунках у банках, а також у страхових компаніях за вибором самих учасників системи.

Встановлюється управління пенсійними активами та можливість їхнього інвестування для отримання прибутку.

Доручається уряду розробити законопроєкт про внесення змін до системи гарантування вкладів фізосіб щодо гарантій повернення пенсійних активів у випадку неплатоспроможності допущених пенсійних фондів, банків або страхових компаній.

Зри в корінь - в економіку

Підтримуючи необхідність подальшого реформування пенсійної системи України, Головне науково-експертне управління Верховної Ради в той же час висловлює свої міркування з приводу поданих законопроєктів.

Ключовий висновок: «Зазначений процес повинен починатися тільки після визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи, оскільки в іншому випадку зібрані кошти не дадуть бажаного для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування».

У цьому контексті наводиться приклад негативного досвіду країн Східної Європи з більш розвиненими економікою та правовим порядком, де законодавчими рішеннями намагаються повернути накопичені громадянами кошти в солідарну систему, або їх націоналізувати. Як в Угорщині, наприклад.

Чехія в 2016 році оголосила про ліквідацію другого рівня. У Польщі в 2014 році через введенні державою заборони інвестувати в держоблігації для пенсійних фондів і страхових компаній останні почали отримувати негативну прибутковість. Згодом уряд надав громадянам термін у три місяці для повернення до солідарної системи.

«На жаль, накопичувальна система цих країн не виправдала надій на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьований у Західній Європі. Зокрема, через більш низький рівень зарплат і відповідні йому внески, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою прибутковістю на пенсійні накопичення», - йдеться у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.

На думку деяких експертів, які висловлювалися в різний час, в Україні ні працівники, ні роботодавці не готові до додаткових витрат у зв'язку з запровадженням накопичувальної системи.

Зокрема, відповідаючи на питання «Приазовського робочого», начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Наталія Рад зазначила найбільш істотні умови.

«У першу чергу це готовність людини приймати в загальнообов'язковій накопичувальній системі участь. Тут виникають такі питання: накопичувальний рівень - це обов'язкове відрахування з заробітної плати 2%. Людина повинна уявляти собі, в яку суму це для неї обійдеться, виходячи з розміру її заробітної плати.

Принциповим є питання, чи готовий роботодавець до збільшення заробітної плати працівникам, щоб полегшити для них навантаження у вигляді відрахувань до накопичувальної системи.

Якщо людина заробляє, наприклад, 6000 або 10 000 гривень, то вона повинна усвідомлювати, скільки накопичить коштів, що називається, на все життя. Тому що це математика: період накопичення внесків і період їхнього використання. Розмір пенсійних виплат, звичайно, буде прямо залежати від суми накопичень самої людини і тих відсотків, які набіжать за рахунок інвестування коштів накопичувальним фондом у ті чи інші проєкти», - розповіла Наталія Рад.

Начальник Головного управління ПФУ також зазначила, що в бесідах з молоддю досить часто доводиться чути, що накопичувальна система сама по собі надасть її учасникам великі пенсії: «Це не так. Слід усвідомлювати, що для початку необхідно зробити суттєві внески до накопичувальної системи, аби потім мати право на істотні виплати. Іншого не може бути, і скористатися своїм правом можна тільки через легальну заробітну плату та прибуток».

Так коли ж у нашій країні введуть накопичувальну систему? Раніше на офіційному урядовому рівні звучали різні дати - і 2019, і 2021 роки. «Приазовський робочий» продовжує стежити за розвитком подій.

Світлина Аліни Комарової. Спочатку - внески. Розмір накопичувальної пенсії буде залежати від того, які відрахування від заробітної плати зробить сама людина та її роботодавець.

Топ статті