Жінка вдарила молотком по голові чоловіка. Чоловік побив дружину, її госпіталізували з численними травмами. П'яний маріуполець вигнав з дому дружину з чотирирічною донькою. Це лише деякі епізоди домашнього насильства, про які городяни дізналися в травні. Проблема має вражаючі масштаби і свою специфіку. Щоб змінити ситуацію, група народних депутатів внесла в парламент законопроєкт, який покликаний усунути перешкоди для розлучення. Що дасть його прийняття? На яку безкоштовну допомогу можуть розраховувати жертви домашніх тиранів?
Згідно з проєктом закону №5492, пропонується виключити із Сімейного кодексу частини, які унеможливлюють пред'явлення позову про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини. У разі домашнього насильства ця заборона не діятиме, якщо закон буде прийнятий.
За задумом це обмеження було введено для того, щоб захистити жінку в період, коли вона не може матеріально себе забезпечувати, і, можливо, як додатковий стримуючий фактор для збереження сім'ї. На практиці ж це обмеження часто завдає більше шкоди, ніж користі.
Не маючи права на розлучення, жінки, які страждають від насильства в сім'ях, поки змушені рятуватися в шелтерах. У Маріуполі теж є такий секретний притулок. «З моменту відкриття в 2017 році через нього пройшли вже 208 маріупольчанок, - коментує директорка Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Любов Гальченко. - На жаль, немає жодного дня, щоб шелтер був порожній - постійно прибувають ті, хто потребує захисту».
Насильство в сім'ї - табуйована тема, в нашому суспільстві не прийнято «виносити сміття з хати», зазначає керівниця громадської організації «Маріупольська асоціація жінок "Берегиня"» Марина Пугачова: «Отже реальну статистику, думаю, не знає ніхто. На основі наших спостережень, близько 75% постраждалих, звичайно, жінки, близько 5% - чоловіки. Протягом останніх років помітно зросла частка людей похилого віку, які страждають від власних дітей і онуків, - зараз їх близько 20%. Раніше такі випадки були поодинокі, нині ж відбуваються все частіше. Це дуже тривожний дзвінок. Старих б'ють, забирають у них пенсію. При цьому постраждалі дуже неохоче йдуть на контакт: їм соромно, вони звинувачують у події себе - і куди більше, ніж жінки, які нещасливі в шлюбі».
Адвокатка Ірина Бірюкова зазначає: «Тільки до мене звертаються по консультацію з оформлення розлучення до десяти жінок щомісяця, і досить часто вони вагітні або з малюком до року на руках. Якщо приймуть закон, який дозволить їм розлучитися в будь-який період, - це добре. Але потрібні й інші зміни в законодавчій базі. Наприклад, в сім'ї стався факт домашнього насильства: чоловік побив дружину. Поліція, підтвердивши це, склала терміновий заборонний припис, який зобов'язує агресора тимчасово покинути житло. Але якщо чоловік юридично є господарем будинку або квартири, то його право на власність входить у конфлікт з цим документом і він може просто проігнорувати його без будь-яких наслідків.
Крім того, було б правильно на законодавчому рівні зобов'язати кривдників відвідувати психолога, щоб вони хоча б спробували переосмислити свою поведінку, усвідомити помилки і в майбутньому не повторювати їх».
Головна спеціалістка маріупольського центру з надання безоплатної правової допомоги Вікторія Побережна підтверджує: «Дійсно, припис не завжди може захистити жертву. Постраждалі залишаються на одній житлоплощі з кривдником, оскільки квартира оформлена на чоловіка, хоча купувалася спільно. Що стосується обмежень на розлучення, то, на мій погляд, варто було ще раніше доповнити поняття «протиправна поведінка» в Сімейному кодексі, включивши до нього домашнє насильство. Втім, саме по собі оформлення розлучення - нескладна процедура. А ось коли мова йде про розподіл майна або стягнення аліментів, без юридичної консультації не обійтися. На первинному рівні наша служба її надає безкоштовно абсолютно всім. Представництво в судах забезпечуємо постраждалим від домашнього насильства та іншим вразливим категоріям».
Навіть якщо в родині відбувається насильство - воно буває фізичним, економічним, психологічним, сексуальним, - потерпілим не завжди легко дається рішення про розлучення. Чому вони залишаються, якщо все настільки погано?
«Буває, жінки просять: «Допоможіть його змінити». І тільки потім усвідомлюють, що потрібно починати новий етап життя, - зазначає лідерка асоціації жінок «Берегиня». - Рухає ними цілком зрозумілий страх за майбутнє: як забезпечити себе і дитину? Чи витягну сама? Чи зможу знайти роботу? Розмір соціальної допомоги, звичайно, не покриє всіх потреб. І не секрет, що можливості працевлаштування у жінок з маленькими дітьми обмежені. Особливо, якщо жінка довгий час була домогосподаркою - дбала про чоловіка, дітей, доглядала літніх батьків, часом і своїх, і чоловіка. В такому разі можна розраховувати тільки на низькооплачувану роботу. Та й наявність дітей не додає балів здобувачці - роботодавець, скоріше, вважатиме за краще того, хто не обтяжений турботою про чад. У ряді країн передбачені спеціальні квоти для соціально вразливих категорій, і це правильно».
Психологиня і арт-терапевтка, консультантка «Берегині» Катерина Шух підкреслює, психологія жертви часом заважає об'єктивно оцінювати ситуацію. Вона наводить приклад із власної практики: «За консультацією звернулася жінка, яку чоловік регулярно бив, але вона сама виправдовувала поведінку чоловіка, вважаючи те, що відбувається, нормальним і звинувачуючи себе. Знадобилося кілька місяців для того, щоб вона усвідомила, що не хоче для себе і своїх дітей такого життя. Не в останню чергу зважитися на розрив відносин жінкам допомагає турбота про дітей, прагнення захистити їх від скандалів і нездорової обстановки. Що найголовніше для будь-якої дитини? Щоб мама й тато, яких вона любить однаково сильно, були щасливі. Навіть якщо вони не разом. Бачачи, як ставляться батьки один до одного, діти переймають моделі їхньої поведінки, набуваючи психологічної схильності до того, щоб стати в дорослому житті тираном або жертвою. Саме тому кожній родині потрібно прагнути до того, щоб ще на самих ранніх стадіях купірувати конфлікти».
«Перше, що потрібно зробити жертві домашнього насильства, - це звернутися на «102», в поліцію, яка реагує на звернення цілодобово. У робочий час виїжджає ще й мобільна бригада психосоціальної допомоги Центру соціальної допомоги, в неї входить фахівець із соціальної роботи і психолог, - розповідає Любов Гальченко. - Істотно вплинути на ситуацію уповноважена саме поліція – у разі необхідності видати заборонний припис, який огороджує жертву від агресора. Наше завдання - підтримати у важкий момент, надати інформацію, психологічну допомогу. Якщо у жертви немає родичів або близьких друзів, які могли б її прийняти, то веземо в шелтер».
Існує цілодобова національна гаряча лінія - 116-123, на неї можна телефонувати й анонімно. Телефон Маріупольської служби довіри 097-488-76-26. Мобільну бригаду можна викликати за номером 096-459-00-08.
Телефон Маріупольського центру з надання безоплатної правової допомоги 067-417-22-49. З Маріупольською асоціацією жінок «Берегиня» можна зв'язатися за номером 095-340-06-92. Навіть просто бесіда на умовах анонімності може допомогти в складній життєвій ситуації поглянути на те, що відбувається, з іншого боку, зважити «за» і «проти», почати будувати план дій для виправлення ситуації.
Світлина Аліни Комарової. Кінець чи початок? Рішення про розірвання шлюбу дається нелегко, але часто іншого виходу не існує.
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)