У воді, на висоті і навіть під землею

Рятувальна аварійно-водолазна служба Маріупольської міськради завжди поруч - на пляжах, під час злив і ураганів

Один з головних напрямків роботи міської служби рятувальників - забезпечення безпеки відпочивальників на пляжах міста. Але є й інші завдання - ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру. Про це в прес-клубі «Приазовського робочого» розповів керівник рятувальної аварійно-водолазної служби Маріупольської міськради Олександр Татай.

Рекорди відвідуваності

Офіційно літній сезон на узбережжі Маріуполя закінчується 15 вересня. Однак сьогодні вже можна робити перші підсумки того, яким був відпочинок біля моря і чим він відрізнявся від минулих років.

«У нашому місті берег моря - це магніт, до якого притягує всіх, особливо на свята та вихідні, - розповів Олександр Татай. - У цьому році за все літо на пляжах Маріуполя відпочили понад 800 тисяч дорослих і дітей. Якщо порівняти з минулими сезонами, то до 2015-2016 років маріупольці воліли виїжджати з міста, всього у нас на узбережжі налічувалося за сезон близько 500 тисяч чоловік».

Абсолютний рекорд з відвідування Приморського бульвару, нового пірсу та пляжу селища Піщаного був встановлений у День Незалежності України - 35 тисяч осіб.

«Вдоль дороги по бульвару было припарковано около 800 машин. А на самом бульваре, пирсе и у прибоя мариупольцев и гостей наблюдалось очень много, как в маршрутных такси во время часа пик», – добавил он.

На питання ж, чи багато було за це літо на пляжах міста відпочивальників з інших міст, начальник рятувальної служби відповів з гумором: «Чоловіки, жінки та діти з Києва, Львова, Харкова, Полтави та інших місць не відрізняються від маріупольців, які відпочивають під сонцем. А якщо серйозно, то, думаю, чимало - понад 5%. Визначити можна було б за залізничними квитками з регіонів».

За його словами, маріупольські пляжі були особливо привабливими для українців через те, що у нас не було такої кількості медуз у воді, як, скажімо, в Запорізькій області, де їх вивозили цілими тракторними причепами. Та ще пощастило з погодними умовами - в середині літа протягом трьох днів північний вітер змусив піти в глиб моря і рибу, і медуз, що підійшли до берега.

MRPL City Fest: дні і ночі без сну

Найскладніший період для маріупольських рятувальників аварійно-водолазної служби міськради - проведення на Азовському узбережжі MRPL City Fest 2021.

«Було дуже важко, працювали в самому напруженому ритмі, - розповів начальник рятувальної служби. - На Піщанці, де він проводився, доводилося чергувати цілодобово. І одночасно на центральному пляжі проходили змагання з серфінгу. Там також учасникам доводилося забезпечувати безпеку. І при цьому ми повинні були чергувати на всіх інших пляжах - на них кількість відпочивальників не зменшилася».

Чотири доби рятувальники працювали практично без сну.

«Спати доводилося уривками. Ось грають на пляжі волейболісти, ти присів у тіні і спостерігаєш за ними й за іншими відпочивальниками, і очі починають закриватися. Миттєвості сну, і тут же пробудження від будь-якого гучного звуку», - поділився Олександр Татай.

За його словами, найбільш «гарячою точкою» виявилося наметове містечко, так як там життя вирувало цілодобово - і вночі після концерту, і вдень. За правилами фестивалю нічне купання в морі заборонене. Минулого разу цієї заборони дотримувалися, у цей виникали труднощі - важко було переконати не йти в море і не ризикувати власним здоров'ям. Найбільше порушників, вірніше порушниць, спостерігалося біля сцени на воді. Дівчата, розпалені гучною музикою та фестивальним адреналіном, намагалися охолонути в хвилях. Доводилося їх переконувати вийти з «обіймів» нічного моря.

«Гості приїхали відпочивати, і їм всім здавалося, що, якщо вони можуть купатися в річці вдома, то вони будуть себе прекрасно почувати і в море. Але річку не можна порівнювати з морем. І тим більше вдома на невеликому водоймищі вони ж не віддаються веселощам три доби поспіль, а потім йдуть купатися», - пояснив Олександр Татай.

Показник роботи служби - за час фестивалю не відбулося жодного нещасного випадку. MRPL City Fest 2021 пройшов на високому рівні, в тому числі і з безпеки.

Чому люди травмуються

Як виявилося, причини нещасних випадків на воді - порушення елементарних правил.

«Люди гинуть на мілководді, там, де в буквальному сенсі слова по коліно води, найчастіше через зловживання алкоголем. Випив, під жарким сонцем зайшов в море, спіткнувся, впав обличчям у воду і захлинувся, - пояснив Олександр Татай. - Ще одна поширена причина - проблеми з серцем. Не можна виходити на пляж під час спеки тим, у кого є захворювання серцево-судинної системи».

Найнебезпечніше для тих, кого спіткало лихо, те, що оточуючі не відразу можуть зрозуміти, що сталося. Так трапилося в морі в районі Сопиного. Відпочивальники довго не звертали уваги на жінку, яка лежала на спині в воді, думали, відпочиває людина. А вона вже померла.

За словами Олександра Татая, на маріупольських пляжах ніхто не потонув. Але були загиблі в інших водоймах, де заборонено купатися. Усього з початку року загинули на воді 8 осіб.

Цього літа було чимало випадків травмування - знову ж через порушення прямих заборон. Це стосується хвилерізів, на яких навіть фарбою виведено, що стрибати з них заборонено, що це небезпечно.

«Підходиш, роз'яснюєш, чому не можна стрибати з них, вислуховують. Відходиш на пару метрів і чуєш - бух, стрибнули! - сказав Олександр Татай. - У другій половині червня та липні тут сталося понад 20 випадків травмування. Хтось розбігався, щоб пірнути, посковзнувся і впав, хтось бився об дно на мілині. Слава Богу, обійшлося без загибелі, але травми отримували».

Також рятувальникам доводилося щодня повертати на берег запливаючих за буйки, яких віднесло в море на надувних матрацах.

Три десятка сміливих

Світлина Аліни Комарової: Завжди на службі. Рятувальна аварійно-водолазна служба працює на воді і на березі, дбаючи про безпеку маріупольців і гостей міста.

Рятувальна аварійно-водолазна служба міської ради працює з 2009 року. Сьогодні вона «озброєна» 5 автомобілями і 7 човнами й катерами. Основні функції служби - реагування на будь-які надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру на території міста і в акваторії Азовського моря.

Всього в службі працюють 32 людини - техніки-рятувальники та водолази. Всі вони мають право роботи на висоті, з них четверо - водолази, а ще троє мають право здійснювати роботи верхолазів. Разом з тим вони рятувальники, техніки, водії, кермові плавзасобів, покрівельники. Ще є в колективі зварювальники й різьбярі.

Щорічно особовому складу необхідно пройти підтвердження кваліфікації. І один з розділів - здача нормативів з фізпідготовки, тому доводиться приділяти велику увагу тренуванням - бігати, плавати, пірнати зі спорядженням.

«Ми працюємо на морі, на воді, на висоті, під водою, в замкнутому просторі з непридатним для дихання повітрям, наприклад у підвалах», - зауважив Олександр Татай.

За ці роки рятувальники не тільки забезпечують безпеку відпочиваючих на морі під час літнього сезону, а й приходять на допомогу місту з ліквідації наслідків стихії - під час дощів, ураганів і снігопадів. Наприклад, коли штормовим вітром валить дерева, зриває з будинків листи покрівлі або починають руйнуватися залізобетонні конструкції нагорі висоток.

Під час літньої негоди, коли в Маріуполі випало більше місячної норми опадів і зливові води затопили вулиці та площі міста, рятувальники аварійно-водолазної служби міськради в числі перших вирушили ліквідовувати наслідки ударів стихії - чистили тюбінги у площі Луніна, ливнівки під шляхопроводом по проспекту Миру - на вулиці Громової, де утворилося озеро, працювали в усіх районах міста.

Сьогодні рятувальна аварійно-водолазна служба діє в тісній зв'язці з комунальними підприємствами, усіма службами міста.

Маріупольці вже помітили - клімат у місті змінюється, а рятувальники в цьому переконуються на практиці. Почастішали раптові шквали, більше стало штормів і навіть ураганів, змінюється роза вітрів. А разом з цим на Маріуполь обрушуються опади, що випадають за короткий час у величезних кількостях.

Тому так важлива взаємодія всіх, аби протистояти стихії та її наслідкам.

«Ми повинні всі разом боротися з надзвичайними ситуаціями», - сказав на закінчення розмови Олександр Татай.

Світлина Альбіни Баркової: Цілий рік у готовності. У рятувальників у вихідні та свята теж робочі будні, каже Олександр Татай.