Викидати заборонено, здавати - нікуди

Маріуполю, як і всій Україні, належить вирішити, як налагодити збір та утилізацію енергозберігаючих ламп.

Наскільки вигідніше використовувати енергозберігаючі лампи в порівнянні з лампами розжарювання, вже оцінило більшість споживачів. Багато хто замість ртутних термометрів вважає за краще користуватися електронними. Але і сучасні лампи, і застарілі термометри мають щось спільне - їх не можна викидати разом з іншим побутовим сміттям через вміст ртуті.

Знаючи, що цей токсичний метал належить до першого класу небезпеки, деякі відповідальні споживачі ставлять питання: як правильно їх утилізувати? Коробки з перегорілими лампами займають все більше місця, а механізму для вирішення цієї проблеми в Україні все ще немає.

Світлодіоди або люмінофори - різниця є

Не всі сучасні джерела світла вимагають особливого поводження. До безпечних відносяться лампи розжарювання, галогенні і світлодіодні. А ось люмінесцентні можуть становити загрозу для здоров'я та екології через вміст ртуті. Електроенергії вони споживають в п'ять разів менше, а служать в десять разів довше, ніж лампа розжарювання. У стандартній побутовій люмінесцентній лампі міститься від 3 до 5 міліграмів ртуті, а в термометрі - цілих 2 грами. Це на перший погляд трохи - але давайте уявимо, скільки відпрацьованих ламп з усього міста вже накопичилося на полігоні ТПВ, скільки парів ртуті виділяється в атмосферу? Потрапляючи на звалище, а потім в грунтові води, залишки ртуті з ламп перетворюються в небезпечне стійке з'єднання - метилртуть, один з найсильніших нейротоксинів, у багато разів більш токсичний, ніж неорганічні сполуки ртуті. Ця речовина має схильністю накопичуватися в організмі.

Деякі розуміють це, а хтось не надає значення тому, які лампи використовувати і як позбуватися від них після закінчення терміну служби. Маріупольчанка Ірина Мальовнича зібрала «півшафи» відпрацьованих енергозберігаючих ламп, але здати їх на утилізацію не змогла. 

«Нікуди ми їх, виявляється, не подінемо, а так і будемо накопичувати або викидати. Подзвонила в зазначені контори і з'ясувала: виявляється, лампочки від приватних осіб ніхто в Україні не приймає. Немає навіть такої процедури, - ділилася вона в соцмережі. - В теорії можна було б відправити їх на утилізацію від якогось ФОП, але лампочки ці відносяться до першого класу небезпеки, і просто так пересилати їх поштою не можна. Приймаються вони тільки в певному обсязі, проте для цього компанія, яка ці лампочки здає на утилізацію, повинна прийняти їх на баланс з актом від якоїсь комісії, потім скласти акт списання, організувати перевезення за всіма правилами, оплатити утилізацію».

Процедура здачі в утиль лампочок, існуюча «в теорії», настільки складна, що стає зрозуміло: ніхто цим займатися не стане. А судячи з коментарів з порадами про те, що «лампи можна відновити», для багатьох всі енергозберігаючі лампи - однакові. Тут мова йде про лампи з люмінофорами (містять ртуть, мають спіралевидну форму, офісні варіанти - трубчасті), галогенні (містять пари йоду або брому, використовуються в автофарах, фото- і кіноапаратурі). За правилами їх утилізація повинна включати демеркуризацію - внаслідок цієї процедури ртуть після очищення можна використовувати повторно.

Що стосується LED-ламп, або світлодіодних, то вони, хоча і не містять шкідливої ​​ртуті, розкладаються дуже довго. Лампи складаються з пластика, металу і скла, і всі їхні компоненти можна окремо переробляти. Пункти, де приймають окремо взяті матеріали, знайти можна, в тому числі і в Маріуполі. Правда, перед цим лампу потрібно розібрати по частинах, і краще, якщо це зробить людина з досвідом.

Складно, невигідно, але необхідно

На відміну від країн Європи, де система збору небезпечних побутових відходів вже давно налагоджена, в Україні цей механізм на національному рівні поки що навіть не затверджений.

Для того, щоб займатися збором і утилізацією відходів, що містять ртуть, необхідна відповідна ліцензія від Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища. Отримати таку ліцензію складно, при тому, що даний вид діяльності - не з прибуткових. Тому в Україні вкрай мало організацій, що займаються збором, - виключно за плату, і жодної, яка займалася б переробкою. Колись єдиним на всю країну підприємством з утилізації відходів, що містять ртуть, була «Нікітртуть» в Горлівці, але тепер підприємство на непідконтрольній території. Ті ж фірми, які приймають за плату старі лампи, відправляють їх на переробку за кордон.

Як би там не було, видобута з люмінесцентних ламп ртуть не покриває витрат переробки. Світовий досвід говорить, що цей напрямок має мати фінансову підтримку від держави.

«Намагатися вирішити цю проблему в окремо взятому регіоні або місті неможливо. Проте в Маріуполі розпочато розробку програми поводження з відходами, яка буде тісно взаємопов'язана зі стратегією розвитку міста на наступні п'ять років, - прокоментував для «Приазовського робочого» начальник управління з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці міської ради Ваагн Мнацаканян. - Відпрацьовані батарейки, акумулятори, люмінесцентні лампи - їх збір від населення, зберігання, транспортування для подальшої переробки вимагають спеціальної інфраструктури, якої поки немає. Для експертної оцінки в цьому питанні міська рада зверталася до фахівців французької компанії Beten Ingénierie (інжинірингова та консалтингова компанія, яка також залучена до реалізації проєктів з будівництва заводу очищення води та реконструкції пляжів. - Прим. авт.), вони дадуть нам рекомендації відповідно до досвіду інших країн».

Ситуація змінюється

Роздільний збір відходів - норма для багатьох держав, у нас же поки ця практика тільки приживається. Однак перші зрушення в цьому напрямку є.

«Більше ста ОСББ, а також всі школи міста вже підключилися до роздільного збору відходів, здаючи на переробку пластик, папір, скло, а також відпрацьовані батарейки, - зазначив Ваагн Мнацаканян. - Проінформованість населення і рівень екологічної свідомості ростуть, що не може не радувати».

Поліпшенню ситуації сприяють і всілякі проєкти. Ряд ОСББ, ставши переможцями конкурсу соціальних проєктів «Місто - нашими руками» Групи Метінвест і програми «Громадського бюджету», придбали баки для роздільного збору сміття. А громадська спілка «Зелений центр Метінвест», що почала одна з перших в місті просвітницьку кампанію щодо правильної утилізації відходів, минулого року провела серію навчальних лекцій на тему роздільного збору сміття, і тепер найбільш екосвідомі жителі навіть заробляють, здаючи на переробку пластик і макулатуру.

Такий же підхід вкрай необхідний і в питанні утилізації небезпечних відходів - нехай їх частка в загальному масиві сміття відносно невелика, шкода, яку вони завдають, позначається на стані навколишнього середовища.

Світлина Аліни Комарової: Переробка або утилізація? Обидва варіанти для побутових споживачів поки малодоступні.