Законотворчість з проєкцією на Маріуполь / У прес-клубі ”ПР” / PR.UA . Маріуполь

Людмила Кудріна

25чер'21 14:35

Цього тижня народний депутат України Сергій Магера працює безпосередньо у своєму маріупольському окрузі. У щільному графіку спілкування з виборцями
та розв’язання їхніх проблем зустрічі в прес-клубі «ПР» з журналістами міських ЗМІ стали традиційними.

Каскад тиску на бізнес

– Сергію Васильовичу, які з розглянутих парламентом законопроєктів ви вважаєте найважливішими з точки зору як економіки, так і соціуму?

– Найбільш резонансним законопроєктом, дискусія по якому торкнулася і Маріуполя, став проєкт Закону «Про попередження, зменшення і контроль забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності» (№4167).

Критично негативні наслідки цього документа розуміє не тільки бізнес. «Законопроєкт у поточній редакції є загрозою для економічної безпеки України», - це цитата з офіційного листа заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Соловйова голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренку. РНБО звертає увагу, що проєкт закону не враховує українські реалії та містить загрози для національної безпеки країни. В першу чергу тому, що він встановлює дуже короткий період, 4 роки, для переходу українських підприємств на нові європейські екологічні норми, до яких в країнах Європи йшли 20-30 років при значних інвестиціях з боку держав.

У першому і другому читаннях документ був відхилений парламентом. Зараз готується третій варіант, який все так само несе ризики для розвитку економіки. Тому мають бути баталії у Верховній Раді з метою внести адекватні поправки.

Окрема історія – проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» (№3091). Фактично він виводить екологічну інспекцію з-під дії рамкового закону про державний контроль і створює якогось монстра з величезними корупційними ризиками. Якщо дуже коротко: навіть за нічим не обґрунтованою заявою від фізособи інспекція зможе здійснювати позапланові перевірки підприємств у будь-який час доби та без присутності управлінського персоналу. Це ідеальні умови для «викручування рук» і тиску на бізнес.

Каскад тиску на бізнес продовжився проєктом закону від Кабміну про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (№5600). Парадоксальна ситуація: за підсумками першого кварталу 2021 року наш уряд відрапортував про те, що план з доходів державного бюджету України вдалося перевиконати більш ніж на 4%. Але при цьому чомусь замовчується, що внутрішній валовий продукт за цей же період впав на 0,6%. Тобто доходи збільшуються, але в реальності ми стоїмо перед фактом стагнації економіки країни.

Законопроєкт №5600 – це підвищення податків практично на все. За ним стоять зростання цін і інфляція. Можу припустити, що у Верховній Раді будуть серйозні баталії.

Крім цього, за законодавством України введення податкових змін може відбуватися тільки через шість місяців після прийняття документа. В цьому випадку – з нового, 2022 року. Але насправді пропонується внести ці зміни мало не з 1 липня. Сьогодні прийняли – завтра ввели; це порушення всіх теперішніх норм. Чи піде на це «Слуга народу»? Сподіваюся, що все ж ні, тому що це кричуще порушення зачіпає практично всіх представників бізнесу і не тільки.

Наїзд на пільговий проїзд

– Уряд не обмежився каскадом для бізнесу: до парламенту подано законопроєкт, яким надання пільг на проїзд і ряду інших перекладається з центрального рівня на місцевий. Чи знайде це підтримку?

– Сподіваюся, що не знайде. Я розцінюю ініціативу уряду як чергову спробу покінчити з реформою децентралізації, головний сенс якої полягав у тому, щоб зробити громади фінансово самодостатніми.

У кулуарах парламенту мені досить часто доводиться чути невдоволення тим, що зі зміцненням громад центр несе не тільки фінансові, але також іміджеві втрати, а виграє периферія. Багато хто вбачає в цьому ризики для унітарності України, вважаючи, що «місцеві князьки» стануть вибудовувати свою окрему політику, претендуючи на вплив в масштабах країни.

«ЗАКОНОПРОЄКТ, ЯКИМ ПЕРЕДАЮТЬСЯ ПОВНОВАЖЕННЯ БЕЗ ПІДКРІПЛЕННЯ ЇХ ФІНАНСУВАННЯМ, – ЦЕ ЛІНІЯ НА ЗГОРТАННЯ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ, НАЙУСПІШНІШОЇ, НА МІЙ ПОГЛЯД», – Сергій Магера, народний депутат України

Законопроєкт, яким передаються повноваження без підкріплення їх фінансуванням, – це лінія на згортання реформи децентралізації, найуспішнішою, на мій погляд.

Якщо законопроєкт все ж буде прийнятий монобільшістю, в результаті істотно постраждають місцеві бюджети громад, у яких не залишиться коштів для розвитку. З урахуванням величезної кількості пільг та їх одержувачів значний місцевий ресурс буде спрямований на їх фінансування. Про капітальний ремонт доріг, шкіл, дитячих садків доведеться забути.

Позитивні історії для Маріуполя

– Завдяки вашій підтримці місто отримало додаткові кошти соціально-економічного розвитку в обсязі 10 мільйонів гривень. А куди вони будуть спрямовані?

– Щиро радий тому, що 10 мільйонів гривень вже в Маріуполі. Виконком міськради підготував напрямок витрачання коштів, а це школа №15. Ми зараз позначили наполегливу мету: щоб школа до 1 вересня була максимально готова до прийняття дітей, в тому числі й з харчоблоком.

На черзі ще 10 мільйонів гривень, за які йде боротьба. Наступного пленарного тижня буду в Києві – продовжу боротися за те, щоб ці кошти дісталися Маріуполю і були спрямовані на капітальний ремонт одного з дитячих садків.

– Недосвідчений читач може уявити цю боротьбу так: народний депутат одягає боксерські рукавички та заходить до кабінету міністра фінансів. А насправді?

– Пропозиції розглядаються на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Відстоюючи позиції Маріуполя, я аргументував тим, наскільки актуальний і опрацьований проєкт капітальної реконструкції школи, вкладені кошти міського бюджету, підрядник вже виконав ряд ремонтних робіт, у тому числі фасаду і туалетів. Колегам в комітеті потрібно відповісти на будь-які питання і довести свою позицію, щоб досягти результату.

– Ще однією позитивною історією для нашого міста став запит парламенту до Президента України про відновлення роботи аеропорту «Маріуполь», а ви як вважаєте?

– Необхідність реанімації нашого аеропорту обговорюється давно, в тому числі на міжнародному бізнес-форумі в Маріуполі це питання підіймалося міським головою Вадимом Бойченком перед Президентом України Володимиром Зеленським. Є різні варіанти відновлення польотів і підвищення їх безпеки. Ще з радянських часів так звана коробка аеропорту – захід на посадку на злітно-посадковій смузі – вибудовувалася над морем. Якщо захід вибудувати над сушею, то віддаленість від лінії розмежування різко зростає – приблизно на півтора десятка кілометрів. Є й інші варіанти підвищення безпеки.

Щоб надати цим розмовам конкретну форму, узагальнити всі питання та отримати конкретну відповідь від головнокомандувача Збройними Силами України, групою народних депутатів був ініційований запит до глави держави, підтриманий більшістю Верховної Ради. Дуже сподіваюся на те, що Президент дасть доручення переглянути «коробку» аеропорту та інші варіанти забезпечення безпеки для відновлення авіасполучення з Маріуполем, вкрай необхідного для зростання економіки міста і країни.

Це наші ветерани. Є така енергійна ініціативна група, яка дуже любить щотижня зустрічатися, спілкуватися і танцювати зі своїми ровесниками. Такий майданчик свого часу був у Театральному сквері. Тепер ветеранам пропонують облаштувати її в Міському саду, але, як розповіла людина, яка подзвонила мені, літні люди вважають за краще сквер, до нього зручніше добиратися.

Я запропонував зустрітися всім разом, обговорити це питання з міським департаментом культури. Як на мене, це добре, якщо в Театральному сквері будуть сусідити ветерани й молодь.

На особистих прийманнях маріупольці, як правило, звертаються за порадою і підтримкою, підіймають питання соціального забезпечення, пенсій, цін, транспорту і так далі. Виходячи з практики, надалі я збережу обидва формати, онлайн і офлайн, особистих приймань виборців, щоб допомогти якомога більшій кількості маріупольців.

Топ статті