В архіві фотохудожника Бориса Дембицького є кілька альбомів із новорічними фотографіями різних років.
Особливе місце займає колекція знімків з Дідами Морозами та Снігуроньками, що їх супроводжують, на вулицях Маріуполя, у міському транспорті, у металургійних цехах, на причалах порту та судах пароплавства. Датовані вони всі 1984 роком, тобто зроблені (страшно сказати!) майже сорок років тому, у махровий застій соціалізму, коли магазини та столи не тішили достатком, але усмішок та щирості чомусь було більше. Звідки стільки завзяття черпали наші люди на той час – предмет дослідження соціологів, істориків, антропологів та інших фахівців. А ми можемо чесно констатувати: ці архівні фото неймовірно радісні та атмосферні. І настільки виразні, що коментарів не потребують, хіба що уточнення про місце подій.
Світлина Бориса Дембицького: На крижині. Де ще можна колегіально розробити прогноз погоди на зиму?
У ті далекі роки, про які йдеться, було прийнято запрошувати Діда Мороза на робочі майданчики не лише напередодні свята, а й з інших визначних причин. Встигла бригада зробити річний план на кілька місяців раніше за термін – відзначаємо Новий рік! Встановив трудовий колектив рекорд, який радикально вплинув на показники всього підприємства, – також. Зрозуміло, що найбажанішою мотивацією завжди було гарне грошове заохочення, але й моральне ніхто не скасовував. До того ж, це було почесно – Дід Мороз, фото, а там дивишся, і публікація в газеті.
Світлина Бориса Дембицького: Дорога на свято. Щоб дарувати радість іншим, треба і самим зарядитись гарним настроєм.
«За часів соцреалізму існували традиції – напередодні Нового року при міському Будинку побуту, що на проспекті Нахімова, на період новорічних вогників набирали бажаючих, які мали добре підвішену мову, вміли співати, танцювати, бути веселими та кмітливими, – згадує власник фотоколекції Борис Дембицький. – До речі, найкращі Діди Морози та Снігуроньки виходили з акторів драмтеатру, які із задоволенням підробляли на святах. Втім, як і ми, фотографи. Я, наприклад, часто знімав свята у дитячих садках. Приємно згадувати, як хлопчики та дівчатка, точно, як і я у 50-х, стрибали навколо ялинки. Зайчиками, Буратіно та іншими героями. У мене збереглося кілька знімків новорічних персонажів, які роз'їжджали не лише дитсадками, а й приватними адресами. Тоді було дуже модно викликати Діда Мороза до себе додому, щоб порадувати дітлахів. Він приходив, і батьки в передпокої швиденько вручали Дідові подарунки, які той після традиційних пісеньок та віршів дарував Віті-Колі-Маші. Прибуття новорічного чарівника, якого до цього діти бачили тільки по телевізору, завжди викликало фурор!»
Варто зазначити, що канонічний образ Діда Мороза як обов'язкового персонажа новорічного, а не різдвяного свята, створювали у радянській країні не спонтанно. Саме свято, яке довгий час вважалося буржуазним пережитком, було повністю реабілітоване, коли наприкінці грудня 1936 року в газеті «Правда» з'явилася стаття «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку». Діда Мороза обрали головним символом свята як персонажа, повністю позбавленого будь-якої релігійності. Незабаром символ знадобився всім.
Світлина Бориса Дембицького: В "Азовсталі" гаряче. Дід Мороз стежить за випуском чавуну.
Замовлення на виготовлення підялинкових дідів-морозів та снігуроньок доручали тоді артілям іграшкарів. Це була повністю ручна праця. Виготовлявся каркас, із пап'є-маше чи глини «виліплювалося» обличчя. Вбрання робили з вати, покриваючи зверху спеціально звареним клейстером. Отриману захисну «корочку» розфарбовували. Для надання блиску костюмам використовували слюду або бите скло. Були і зовсім маленькі постаті, і метрові – для святкових ялинок у міських будинках культури. Після війни технологія виробництва дідів-морозів змінилася. Їх все частіше стали робити з пресованої тирси або пап'є-маше.
Світлина Бориса Дембицького: На ходовому містку. Дід Мороз на одному із судів Азовського морського пароплавства.
Наприкінці 1970-х фігурки новорічних персонажів стали масово виготовляти на іграшкових фабриках із пластмаси та пінопласту. Географія виробників була великою, у списку значився і Донецьк. Цікаво, що і артільники, і технологи великих підприємств були досить консервативними у створенні іграшок і жодних авангардистських вольностей собі не дозволяли. Діди-морози здебільшого відрізнялися лише деталями в одязі та аксесуарами – у застебнутих шубах або в розстебнутих, з мішками подарунків та палицями чи без них. Лише у 1980-ті роки й пізніше стали з'являтися «герої» з «авангардистських» матеріалів – скла, пластикових пляшок чи заліза.
З людьми, які одягаються в наряд Діда Мороза, регулярно відбуваються незвичайні події. Мабуть, борода надихає на неординарні вчинки. Так, 3 січня 2012 року у Маріуполі на Театральній площі Дід Мороз провів незвичайний флешмоб під назвою «Здоровий заряд!». Слідом за Дідом та його помічниками хлопчики та дівчата весело повторювали фізичні вправи. Організаторами дійства стала координаційна рада старшокласників за підтримки управління освіти Маріупольської міськради та відділу у справах сім'ї та молоді.
12 січня 2014 року, підбиваючи підсумки новорічних свят, маріупольські Діди Морози вирішили трохи розім'ятися. Влаштували льодове шоу на ковзанці «Айсберг», а за два дні – цілий парад за участю понад двох десятків казкових персонажів. Це були випускники міської Школи Дідів Морозів, у якій напередодні свят навчали волонтерів, які бажають виступити у ролі Дідів Морозів та Снігуроньок. Пройшовши курс сценічної майстерності, психології, правил проведення ігротеки, накладення гриму, новорічні волонтери відправлялися в гості до дітей із малозабезпечених сімей та тих, хто проходить лікування у лікарнях.
Світлина Бориса Дембицького: За ударну працю. Азовстальські доменники приймають вітання з достроковим виконанням річного плану.
18 грудня 2020 року відомий у Маріуполі альтруїст напередодні Нового року перетворився на Діда Мороза та вітав дітей та дорослих. Пізніше він розповідав, що ідея на якийсь час перетворитися на Діда Мороза прийшла спонтанно. Маріупольчанка, яка мешкала під Києвом, попросила його привітати маму. Він прохання виконав та перевиконав.
Світлина Бориса Дембицького: На причалі. Дід Мороз та Снігуронька прийшли з привітаннями до морського порту.
У грудні 2020-го в Будинку зв'язку вже вдесяте відкрили резиденцію важливого пана з мішком та палицею. Тут діти могли написати та надіслати листа Діду Морозу. А ще отримати смачний подарунок. Єдина умова – продекламувати зимовий вірш. Втім, «джентельменський набір» новорічних виступів у свята є актуальним для всіх. Для дітей – щоб не вдарити у багнюку обличчям на новорічних ранках і при приватних візитах Діда Мороза та Снігуроньки. А для виконавців ролі улюблених героїв – щоб перетворити свято на чудову та добру казку. Бажано при цьому дотримуватись умов, зазначених у новорічних оголошеннях: «Замовлення послуги «Дід Мороз і Снігуронька на будинок» від нашої фірми дозволить уникнути непрофесійності або непорядності ведучих. Пропонуємо хорошу якісну послугу поздоровлення від артистичних, абсолютно тверезих акторів. Подаруйте дитині частинку дива!»
Світлина Бориса Дембицького: Морозам морози не страшні. У костюмах новорічних чарівників працівники Будинку побуту напередодні зустрічі 1984 року.
04 лютого 2022
28 січня 2022
21 січня 2022
31 грудня 2021
26 листопада 2021
12 листопада 2021
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)