У кількох виставкових залах музею імені Архипа Куїнджі журналісти PR.UA побачили Маріуполь - знайомий і незнайомий.
На картинах художника-мариніста зображені Піщанка, вдалину по якій йде прекрасна незнайомка. А ось на картині маріупольський порт - зовсім не той, яким ми його знаємо сьогодні, поруч - рибальська артіль десь на березі в одному з сіл Приазов'я.
Картини Володимира Кисиленко дають можливість відвідувачам здійснити художню подорож в минуле, побачити узбережжя і мальовничі місця Маріуполя і Приазов'я, якими вони були десятиріччя і навіть сторіччя тому, а також такими, які є зараз.
«Приїдається все, лише тобі не дано набриднути. Дні проходять, і роки проходять, і тисячі, тисячі років ...» - поетично говорив про море Борис Пастернак. Дійсно, на море можна дивитися нескінченно - і кожен раз робити відкриття. Маріупольський художник Володимир Кисиленко присвятив цій стихії цілу виставку.
Берег вабить з самого ранку
Нинішня персональна виставка - вже третя для Володимира Кисиленко, в експозиції зібрані роботи останніх чотирьох років. Велика частина картин - морські пейзажі. Його пристрасть до моря виникла не випадково. Володимир Леонідович 10 років працював мотористом на судах Азовського морського пароплавства, а зараз він художник в музеї маріупольського порту.
«До того ж я народився у моря. Його берег для мене - справжнє «місце сили», невичерпне джерело натхнення, нових вражень, сюжетів. Крім того, ніщо не зрівняється із задоволенням зануритися в море - люблю поплавати з раннього ранку, годині о п'ятій, - розповів художник. - І потім, вода так багатолика: буває в різних станах, від туману до дощу або льоду, займає вона більшу частину нашої планети, без неї - немає життя».
Мариністика або просто марина - один з жанрів пейзажного живопису, зародилася на батьківщині великих мореплавців - в Нідерландах ще на початку XVII століття, і живе донині.
«Голландці, як і наш Іван Айвазовський - неперевершені майстри морських пейзажів. Мрія кожного художника - мати настільки ж пізнаваний стиль, не наслідуючи комусь, - каже Володимир Кисиленко. - Серед морів, які побачив, Азовське море - особливе, несхоже на інші, у його води особливі відтінки».
Але і «Золотий пляж» на Мальті, і інші далекі та по-своєму прекрасні береги мариніст також переносить на свої полотна.
Краєзнавство в картинах
Творчість Володимира Кисиленко нерозривно пов'язана з Маріуполем і Приазов'ям. Цікавиться він і краєзнавством, зокрема - історією судноплавства і порту нашого краю.
Один з його пейзажів - історичний екскурс в Маріуполь 1886 року - з документальною точністю відтворює панораму морського берега з боку Зінцевої балки в період, коли було розпочато будівництво морського порту.
«У той час порт, що діяв на Кальміусі, вже не справлявся зі збільшенням в рази об'ємом вантажоперевезень. Відомо, що на етапі проєктування при виборі місця будівництва придивлялися до Білосарайської Коси, але через її віддаленість від міста вирішили відмовитися від цієї ідеї, - розповів Володимир Кисиленко. - На самому початку з'явилася гілка залізниці, потім - судноремонтні майстерні, електростанція, і тільки потім - причали та все інше. Якщо дивитися з цієї точки на порт сьогодні, то ми бачимо вже зовсім іншу картину, більш масштабну, причалів стало більше, вони йдуть далеко в море».
Зображені в маслі й моменти не дуже далекого минулого. Мальовничий пустир, порослий очеретом, наприклад, не що інше, як нинішній майданчик для проведення фестивалів в селищі Піщаний.
Деякі пейзажі замислювалися не просто, щоб показати красу природи, але і для того, щоб глядач задумався - що ми, люди, залишаємо після себе. Як в глобальному філософському сенсі, так і буквальному.
Як правило, відправною точкою до створення чергового пейзажу стає якесь нове враження, яке автор намагається зберегти в пам'яті за допомогою олівцевого начерку. Але те, що бачить в результаті глядач, часто буває доповнено й іншими спостереженнями, узагальненнями, деталями. Картини Володимира Кисиленко зберігаються в приватних колекціях в Києві, Одесі та інших містах.
Море на його пейзажах показано в різні часи доби й сезони, з різним настроєм. Це стихія, якою в усі часи на всіх мовах захоплювалися поети.
«Не знаю, чому багато художників звертають погляд кудись у далечінь, в пошуках сюжетів для пейзажів, чому Маріуполь не став містом мариністів. Це ж - наше, таке близьке», - вважає Володимир Кисиленко.
Раніше PR.UA розповідав про те, як маріупольські художники відкрили виставку в Миколаєві.
Світлини та відео Олександра Панкова
