Маріуполь славився Азовським морем і привертав щоліта туристів.
Санаторії, дитячі табори, водні станції, красиві парки, бульвари та, найголовніше, пляжі були тими місцями, куди прагнули відпочивальники.
PR.UA переглянув архіви старих випусків газети «Приазовський робочий» і дізнався, як же проходило маріупольське літо в 1971-1972 роках? Опубліковане нижче дуже невелике оповідання городянина малює перед очима ідеальну картинку.
«Ми з дружиною любимо відпочивати на Приморському бульварі. Все тут сприяє гарному настрою. Тінисті алеї, морський пляж, чисте повітря, багато зелені приваблюють сюди, по-моєму, не тільки нас. Не сумуйте, не засиджуйтеся вдома. Швидше до моря, за місто, в парки та сквери», - ділився на сторінках газети бригадир слюсарів заводу ім. Ілліча В. Кривошеєв.
А нудьгувати на пляжах Маріуполя в ті роки справді не було чого - будь-який охочий міг взяти в руки весло та уявити себе морським вовком. І цікаві випадки дійсно були: відвага і любов до стихії городян не знала меж, і на початку 70-х маріупольці на яхті «Дракон» з тодішнього Жданова здійснили подорож в Юр'ївку.
![]()
Жданов на листівці 1978 року
Насиченість перебування на пляжі доповнювалася доступністю всіляких корисних розваг. Так, тільки на пляжі Лівобережжя відпочивальникам надавали 12 морських велосипедів, 35 прогулянкових шлюпок, 2 моторки та 12 спортивних човнів. Також діяли спортивні секції. За двотижневими путівками в санаторіях відпочивали кілька тисяч осіб, також чимало було і тих, хто приїжджав сюди на вихідні.
![]()
Фото з «Приазовського робочого» Н. Кладіті: На пляжі Лівобережжя у вихідний день.
А людей, які приїжджають до Маріуполя, та й подорожей самих городян було чимало - лише за пів року Жданівський аеропорт перевіз 2,5 тисячі пасажирів, а ТТУ - цілих 852 тисячі людей!
Зручність і комфорт приїжджих забезпечувалися не тільки наявними санаторіями. У ті роки діяла служба побуту. Як заявляв її колектив на рекламному аркуші, метою служби була підмога туристам, послуги її були в чомусь повсякденні, в чомусь незвичайні. Але безумовно, її існування тільки підтверджує факт великого припливу приїжджих до міста.
«Ви живете в Жданові або приїхали відпочивати до нашого міста. Під час відпустки не хочеться втрачати ні хвилини на різні життєві негаразди. Залиште їх нам, представникам служби побуту. Це - наша робота. Ми із задоволенням допоможемо всім жителям і гостям міста Жданова», - так заявляла про себе служба побуту.
Як це працювало? Від банального ремонту одягу, взуття і годинників можна було взяти щось напрокат, тобто приїжджим необов'язково було тягнути з собою вагон валіз. Адже все можна було взяти в стаціонарних пунктах прокату: отримати на час не тільки туристичне спорядження, а й пральні машинки, баяни, посуд, дитячі самокати, велосипеди та багато іншого. А на самих пляжах в кожному районі пропонували відпочивальникам розкладачки, надувні матраци та гумові іграшки для дітей.
На жаль, ціни на такі послуги в газеті не публікувалися. Звичайно ж, діяли й пропозиції пам'ятного знімка від фотографів.
![]()
Фото з відкритих джерел
Але туристи та городяни, крім моря, любили відвідувати й екскурсії. Якісь із них були виробничої тематики, якісь стосувалися патріотичного спрямування, але були й інші.
«Великою популярністю у трудящих міста і районів користується Жданівське бюро подорожей та екскурсій... Бюро організувало 25 екскурсій, п'ять з них по нашому місту. Інтерес викликає тематична екскурсія «Багатства Азовського моря». Понад п'ятдесят екскурсоводів, які закінчили спеціальні курси, працюють в бюро», - повідомлялося в статті «Розвивати масовий туризм» в той час.
І в 1971 році колективу цього бюро належало обслужити ні багато ні мало 156 тисяч людей!
У ті роки відпочинок городян також проходив на одній з унікальних водних станцій, що повторює обриси корабля. Будівельний бум, що відзначався в 70-ті, торкнувся не тільки будівництва багатоквартирних будинків, а й облагороджування узбережжя Азовського моря.
