«Пігулка» для системи охорони здоров'я

З 1 січня, згідно з постановою Кабінету міністрів, зарплата лікарів та медсестер не може бути меншою за 20 тис. та 13,5 тис. грн відповідно.

Чи цього достатньо, щоб заповнити дефіцит кадрів і залучити молодих фахівців? І як у Маріуполі вирішують стратегічно важливе для розвитку міста питання підвищення якості медичних послуг, яке неможливе без кваліфікованих фахівців?

Кабінет міністрів ухвалою від 12 січня 2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» з 1 січня 2022 року підвищив зарплату лікарям та медсестрам. Наразі лікарі (крім інтернів) мають отримувати не менше 20 тис. грн, а фахівці з початковим рівнем вищої медичної освіти та першим бакалаврським рівнем вищої медичної освіти – не менше 13,5 тис. грн.

Лікарсько-сестринська мінімалка

У Маріуполі медики низки установ уже отримали підвищену заробітну плату. Зокрема лікарі та медсестри центрів первинної медико-санітарної допомоги, про що повідомив на брифінгу директор департаменту охорони здоров'я Маріупольської міськради Андрій Ремпель.

Як він зазначив, усі центри вже мають підписані договори з НСЗУ за новими тарифами. Виплата заробітної плати медперсоналу здійснюється у повному обсязі за новими затвердженими ставками: 20 тис. грн – лікарям, 13 тис. грн – медсестрам.

«Працюю з 1992 року, таких змін, як зараз, раніше не було. Ми задоволені: європейський ремонт, гарні кабінети, нові комп'ютери та меблі. Наразі ще й новий рівень оплати праці, – зазначила сімейна лікарка ЦПМСП №3 Олена Улзетуєва. – За січень заробітну плату у нашому центрі нарахували, як і належить, вже у підвищеному розмірі. Це дуже мотивує».

«Ми бачимо, що фінансування, яке отримує первинна медицина від Національної служби здоров'я України, є достатнім і для виконання вимог щодо рівня мінімальної зарплати», – додав Андрій Ремпель.

Проте, за його словами, тепер понад 90% доходів центрів, які отримують від НСЗУ, йтиме на заробітну плату. Тому вживатимуть заходів для підвищення ефективності їхньої роботи. Наприклад, планується об'єднати центри №3 та 4, що дозволить заощадити на зарплатах непрофільному персоналу – адміністрації, бухгалтерам, юристам, IT-фахівцям та іншим.

Світлина Аліни Комарової: Дитяча поліклініка – другий рівень. У МТМО здоров'я дитини та жінки лікарі чекають на виплату – НСЗУ не підписала договори, як і багатьом іншим лікарням.

Затримка із підписанням договорів

Нагадаємо, зарплати медперсоналу всіх комунальних лікувальних закладів виплачуються за рахунок коштів державного бюджету через Національну службу здоров'я України (НСЗУ). З нею кожна установа укладає договори щодо певних пакетів медичних послуг. Фінансування безпосередньо залежить від якості та кількості послуг. За даними НСЗУ, лише за напрямком «Первинна медична допомога» укладено 2175 договорів на загальну суму понад 25 млрд грн. А от із багатьма лікарнями другого рівня, стаціонарного лікування, зокрема й маріупольськими, договори досі не підписані. І це створює певні складнощі, тому що не у всіх на рахунках залишалося достатньо коштів, щоб виплатити підвищені зарплати.

У нашому місті заручником цієї ситуації стало Маріупольське територіальне медичне об'єднання (МТМО) здоров'я дитини та жінки. Інші лікувальні заклади виплатили аванс за рахунок залишків та виплачуватимуть зарплату – за рахунок залишків та нових надходжень від НСЗУ. А МТМО необхідно укласти договори з НСЗУ та отримати за ними фінансування.

Що буде з тими лікарнями, яким не вистачить зароблених коштів на такі різко збільшені зарплати?

«Для таких установ, які «не зможуть», передбачено додатковий пакет від НСЗУ на покриття кредиторської заборгованості. Іншими словами, якщо в якійсь лікарні не вистачить коштів, які отримують за договорами від НСЗУ для виплати нової заробітної плати, вони дофінансуватимуться з держбюджету за окремою програмою. Ситуація щодо всіх лікарень буде зрозумілою після підписання договорів», – прокоментував Андрій Ремпель.

«Поділили на два сорти»

Ще один «підводний камінь» підвищення зарплат – те, що воно ніяк не вплинуло на рівень зарплат молодшого медперсоналу. Санітарки, без яких неможлива робота в жодному відділенні, отримують ті ж 7 тис. грн, що й торік. Тим часом їх набагато більше, ніж лікарів: 1647 проти 992.

«Ну, звичайно, ми не медики, у нас немає медичної освіти, але ми теж працюємо в лікарнях, доглядаємо пацієнтів, не спимо ночами»; «Цікаво, у відділеннях скоро працюватимуть лише медсестри та лікарі, судячи з підвищення зарплат? Санітарки ніхто?» – діляться обуренням співробітниці лікарень різних міст у соцмережах.

Викликає питання й те, що різке підвищення «зрівняло» співробітників з різним рівнем професійної майстерності.

«Звичайно, це неправильно, що однаково оцінюється праця й лікаря-початківця, й авторитетного, досвідченого спеціаліста, – прокоментувала директорка міськлікарні №1 Лариса Мамаєва. – Питання диференціації заробітної плати опрацьовується. Що ж до молодшого медперсоналу, то ми намагаємося їх підтримувати різними доплатами, щоб збільшити їхній дохід. І коли минулого року лікарня була перепрофільована під прийом хворих із COVID-19, усі санітарки, так само як лікарі та медсестри, отримували доплату у розмірі 300% від заробітної плати».

20 тис. та 13 тис. грн – це базовий, або мінімальний, рівень заробітної плати.

«Це означає, що ні лікар, ні медсестра не мають отримувати менше, але можуть отримувати більше. Якщо медичний заклад здатний і має необхідні фінанси», – зазначив заступник міністра охорони здоров'я Олексій Яременко.

Понад названі суми можуть нараховуватися доплата за стаж, категорію, нічні, святкові тощо.

Штат – не лише витрати, а й доходи лікарні

Як уже говорилося, за новою моделлю фінансування системи охорони здоров'я лікарні зацікавлені в тому, щоб у них працювало більше кваліфікованих фахівців і якість послуг була вищою. На сьогодні заклади охорони здоров'я Маріуполя, за даними міськради, укомплектовані лише на 70%. Крім того, близько 40% працюючих лікарів у первинній та вторинній ланці досягли 65-річного віку. Серед медсестер пенсійного віку сягнули 32% від загальної кількості.

Основною надією міста залишаються інтерни, які зараз практикуються в амбулаторіях та лікарняних відділеннях. Підвищення зарплат лікарям-інтернам не було передбачено, але в Маріуполі діє програма їхньої підтримки.

«За рахунок міського бюджету інтернам здійснюється доплата до заробітної плати. Лікарі-інтерни дефіцитних спеціальностей, які необхідні Маріуполю, отримують мінімальну заробітну плату із коштів держави та другу – з бюджету міста, також у розмірі мінімальної зарплати», – зазначив Андрій Ремпель.

Лікарі-інтерни контрактники мінімальної зарплати від держави не отримують, але отримують її з міського бюджету. Також їх звільнено від оплати лікарням, в яких проходять інтернатуру (за загальними правилами вона платна для контрактників у розмірі близько 2,5 тисячі гривень на місяць). У Маріуполі цю доплату базі інтернатури (лікарням) здійснює бюджет міста.

Крім цього, у 2021 році рішенням Маріупольської міської ради було затверджено міську цільову програму «Житло для лікаря» на 2022-2026 роки. Житло, що купується, – службове і буде власністю медустанови. У пріоритеті під час розподілу житлового фонду будуть лікарі гостродефіцитних спеціальностей. Водночас усі лікарі, незалежно від місця реєстрації, зі статусом ВПО та без нього, які потребують житлоплощі, мають право стояти у кількох чергах на покращення житлових умов одночасно.

Комплекс цих заходів однозначно підвищує шанси Маріуполя на залучення молодих спеціалістів, а також стримає відтік кадрів. Але довге очікування зростання зарплат та комфортних робочих місць зробило свою чорну справу: з України виїхало багато лікарів. Десятиліттями медики чекали на зміни. Тож фінансова мотивація саме зараз виявилася дуже доречною.