Арт-сквот резиденція Wagon в Маріуполі зібрала художників з п'яти міст України. Вони розписали списані вагони поїзда зовні, а всередині влаштували галерею.
Так митці налагоджують культурний діалог між регіонами, передає PR.UA.
Портрети людяності та хаотична каліграфія
На узбережжі Азовського моря, неподалік від яхт-клубу «Азовсталь», розташувався склад з семи вагонів. Шість зайняли художники з Вінниці, Дніпра, Херсона, Києва та Фастова. В сьомому вони жили останній тиждень, який присвятили створенню арт-об'єктів.
«Ці вагони – простір для творчості. Художники тут жили і працювали, деякі привезли до Маріуполя свої роботи. Гості фестивалю могли прийти та подивитися, як створюються арт-об'єкти», – розповів куратор візуальної програми ГогольFest Олександр Никитюк.
Культурний досвід своїх міст художники виражають в просторі поїзда. Ідея арт-сквот – знайти спільне та відмінне в наших локальних культурах. Так простіше згладити суперечності між регіонами та зосередитися на тому, що об'єднує.
Портрети гуцула, індіанця та полотно з двома народами на тлі килима висять на стінах першого, вінницького вагона. Це роботи Никитюка: художник шукає спільне у двох народів і знаходить схожі орнаменти вишивки, прикраси, звички палити трубку. Серія називається «Людяність».
![]()
Каліграфія прикрасила стіни херсонського вагона. Художник Максим Кільдеров розповідає, що йому важливо було заповнити простір і знайти вдале поєднання кольорів.
«Текст комбінується з візерунками, це відбувається хаотично, без ескізів. Так я поєдную каліграфію плоским пером з дудлінгом – несвідомим малюванням», – ділиться Кільдеров.
![]()
Мистецтво знаходити спільне
Арт-потяг ГогольFesta об'єднав маріупольців та художників з інших міст, згуртував і ком'юніті митців. А в жителях міста пробудив імпульс до творчості.
Стихійні виставки виникали майже у всіх вагонах. Відвідувачі фестивалю приносили свої світлини, картини, колажі та залишали їх в купе.
![]()
Експериментальній творчості був присвячений вагон з художником з Фастова. Тут гості фестивалю могли самі розмалювати стіни, вікна і ліжка. А ще – дізнатися від художника про його місто та дивовижних людей, які там жили. Кілька робіт художник присвятив Миколі Бенардосу – винахіднику кінця XIX століття.
«Він винайшов дугове електрозварювання ще у 1882 році, першим розробив зубну пломбу, у нього 200 інших винаходів. Бенардос жив і помер у Фастові, це наш місцевий да Вінчі. Але його майстерню зруйнували та залишок життя він працював зварювальником. Я хочу відновити його пам'ять», – розповідає художник Олександр Харченко.
![]()
Сорок художників створювали арт-вагони. Серед них і маріупольські муралісти, графітники, живописці. Вони приєдналися по ходу фестивалю, щоб реалізувати власні задуми. Наприклад, прикрасити вагон 3D-малюнком змії, як це зробив відомий маріупольський мураліст Олександр Писарчук.
Деякі роботи художники заберуть з собою, інші – залишають в Маріуполі в подарунок жителям. Самі ж вагони найближчими днями підуть на утилізацію. Художників це не засмучує. Вони встигли зробити те, за чим приїхали: знайти точки дотику з Маріуполем і нами.
![]()
Раніше PR.UA розповідав, як пройшов показ перформансу «Дорога додому».
Нагадуємо, Група Метінвест підтримала проведення Startup ГогольFest в Маріуполі та інвестувала в проєкт 500 тисяч гривень.
