У селі Білосарайська Коса Маріупольського району однією з найцікавіших пам'яток є старий маяк, де планується створити оглядовий майданчик.
Сам маяк - це і красива будівля, і дворик, що зберігся, і приголомшливий вид на Азовське море. Причому милуватися морськими видами можна будь-якої пори року – в сонячні дні та штормову погоду.
Що можна буде побачити з оглядового майданчика
Як розповіла pr.ua директор національного природного парку "Меотида" Надія Долгова, вони пропонують маріупольській громаді проєкт створення тут оглядового майданчика для туристів.
Нагадаємо, що згідно з указом Президента України, територія парку "Меотида" розширилася майже на 600 га, на яких планується створити сафарі-парк.
"Оглядовий майданчик розташовуватиметься на висоті п'ятнадцяти метрів, - пояснила директор парку. - Звідси всі охочі зможуть дивитися у великі біноскопи на заповідну територію Білосарайської Коси".
Також можна буде поспостерігати за розташованим поряд пташиним островом, на якому минулого року з'явилося гніздування чорних бакланів – самого полохливого морського птаха.
"А поява чорного баклану дає надію на те, що у нас почнуть створювати гнізда кучеряві пелікани, - додала Надія Долгова. - І якщо з'являться кучеряві пелікани, то ми вийдемо на найвищий рівень охорони дикої природи".
Крім того, створення оглядового майданчика на території старого маяка приверне на узбережжі Азовського моря безліч туристів.
Від дерев'яної будівлі 211 років тому до кам'яної вежі з тавром Ейфеля
Як розповідав раніше pr.ua, вперше свій вогонь найстаріший на Азовському морі Білосарайській маяк запалив у серпні 1836 року - 186 років тому.
Він пережив війни та революції, зміну державних устроїв та прапорів.
До восьмигранної вежі ведуть чорні чавунні сходи з відлитим дореволюційним шрифтом написом. А на дверцятах, що ведуть на верхній майданчик, стоїть тавро фірми знаменитого французького інженера Ейфеля.
Будівництво Білосарайського маяка почалося під час бурхливого розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, коли до маріупольського порту заходили десятки суден із Туреччини, Франції, Італії, Австро-Угорщини. Поступово збільшували експорт зерна місцеві купці. У забезпеченні безпеки мореплавання на маріупольському рейді були зацікавлені і торговці, і судновласники.
Перший маяк збудували у 1811 році – 211 років тому в районі нинішнього другого спуску до села Мелекіне таганрозькі купці на власні кошти. Його висота складала 18,5 метра. Проте дерев'яна будова занепадала, і тоді вирішили збудувати кам'яний маяк на Білосарайській косі.
Його будівництво з використанням керченського штучного каменю жовтого кольору розпочали 16 квітня та закінчили 6 листопада 1835 року. Висота восьмигранної вежі маяка становила 22 метри.
Білосарайській маяк розпочав світити 27 серпня 1836 року п'ятнадцятьма рефлекторами. На вежі встановили чавунний ліхтар. У 1890 році для запобігання нещасним випадкам під час туманів на території маяка було збудовано окрему кам'яну будівлю, в якій встановили паровий канадський свисток для подачі сигналів.
У наш час на маяку був встановлений фотоелемент, який автоматично вмикає та відключає систему залежно від часу доби. З боку моря на території маяка побудували гараж з пасивним відбивачем радіолокації на його надбудові.
Якір, піднятий під час дослідницьких робіт з дна моря в районі Керчі, який належав понад триста років тому затонулому турецькому судну, прикрашає основу вежі Білосарайського маяка.
На верхній, п'ятий, ярус вежі ведуть вузькі сходи. На верхньому ярусі розташована кімната ліхтарної споруди – "око" вежі – кругле, скляне, із зовнішньою решіткою та захистом від птахів. З великою лінзою основного вогню всередині, який забезпечують 27 світлодіодних ламп, та дублером із резервним вогнем, а також системою моніторингу, що задає імпульс маяку.
З кімнати ведуть назовні маленькі залізні двері заввишки трохи більше пів метра. На дверях збереглося тавро французькою, що свідчить про те, що вони були виготовлені фірмою Ейфеля, Париж, 1882 рік.
