«Бережу зв'язок поколінь»

Багато маріупольців, які читають нашу газету, вже знають ім'я Оксани Свіженко. Вона працює у цеху ремонту та благоустрою меткомбінату імені Ілліча. Окрім того, Оксана захоплюється вишивкою.

Неодноразово її роботи виставлялися у бібліотеці імені Короленка, музеї історії меткомбінату, центрі соціальної підтримки ветеранів «Турбота». Нещодавно Оксана вирішила перетворити хобі на бізнес, пройшла навчання та відкрила власну майстерню. Замовити у вишивальниці можна все – від вишитого блокноту до унікального одягу.

17 років по тому

Барвистий світ вишивки Оксана відкрила для себе 17 років тому, у десять років. Ніхто з її рідних не вишивав, близькі мали інші хобі.

«Бабусі в'язали, дідусь займався в'язанням рибальських сіток. Я дізналася про вишивку із журналу – як тільки побачила рекламу, захотіла спробувати», – згадує Оксана.

Дівчинка навчалася за книгами та журналами, відвідувала майстер-класи. Першу роботу представила під час уроків праці – це була ваза з квітами. Трохи пізніше зробила подарунок татові – вишила великий гарний корабель. Коли в життя увійшов інтернет, творити стало простіше, в мережі було багато літератури, порад, прикладів.

«Почала вишивати бісером ікони, оформляти книги, портрети. Зараз здебільшого займаюся одягом та рушниками», – перераховує майстриня.

Різноманітність робіт Оксани вражає. Вона вишиває бісером та хрестиком, працює за традиційними українськими техніками: мережка, низинка, верхоплут, лічильна гладь. Майстриня пишається кропіткою роботою – кілька років тому вона вишила репліку жалуваної грамоти Катерини II, яку отримали греки-переселенці. Вона зберігається у Маріупольському краєзнавчому музеї.

Сучасні та класичні

Замовити в Оксани можна одяг, вишиті обкладинки на паспорт та блокноти, годинник з вишивкою, кухонні серветки та багато іншого. Для предметів декору вона намагається осучаснити візерунки, але найчастіше використовує традиційні орнаменти різних областей.

Майстриня розповідає: «Для фестивалю «Рушники мого краю», що проходив у Житомирській області, я вишила вбрання для ляльки-мотанки. Воно представляло Донецьку область. Для нашого регіону характерне різноманіття – сюди з'їжджалися люди з різних областей, тому й техніки зустрічалися різні. Можна побачити орнаменти з усіх частин України».

Всі знають, що вишивання – це дуже кропітка робота. За словами Оксани, на одну сорочку може піти місяць, а на іншу рік. Наприклад, дівчина працювала над точною копією музейної вишиванки. Візерунок виводила на конопляному полотні, сорочка повністю повторювала крій старовинної сорочки.

«Раніше весь одяг кроївся з прямокутників, і ця вишиванка пошита так само, вручну», – каже дівчина.

Іншу вишиванку вона створювала цілий рік! До неї звернувся чоловік, родину якого до Маріуполя переселили після Другої світової війни. Село, де раніше жили його предки, – територія сучасної Польщі. У дитинстві чоловік носив сорочку, яку вишила йому мати. Але вона не збереглася.

«Йому дуже хотілося мати вишиванку з таким самим орнаментом. Тому я довго шукала інформацію про село, щоби вишити саме таку сорочку, як носили там. Пошук інформації, підбір матеріалів та вишивання зайняли близько року», – згадує Оксана.

Вишиванка захищає

Оксана вірить, що наші предки не дарма вкладали велике значення у різноманітні візерунки. Сорочки справді можуть захищати свого власника.

«Раніше вишиванка вважалася оберегом – орнаментом обов'язково прикрашали рукави, манжети, шию, поділ, щоб убезпечити людину, – каже майстриня. – Деякі традиції зберігаються досі. Наприклад, коли син моєї вчительки йшов воювати, вона за ніч вишила на кожній його речі невеликий візерунок-оберіг. Це старий звичай: коли хтось ішов служити, кілька вишивальниць готували йому в дорогу рушник. Вишити його треба було обов'язково за ніч».

У квітні цього року майстриня вирішила пройти навчання за програмою SkillsLab Business Platform, яку проводили Маріупольська спілка молоді та Рада жінок Донеччини. Там дівчина навчалася основ підприємництва. У вересні навчання закінчилося, і Оксана відкрила майстерню Sana. Знайти її можна в Інтернеті.

Світлину надала Оксана Свіженко. Більше ніж одяг. Оксана Свіженко із задоволенням носить вишиванки, зроблені власноруч.