Дві сотні цвяхів і три тисячі ліній за кодами

Картини за номерами, вишивання за схемами і плетіння з бісеру - цими хобі сьогодні вже нікого не здивувати. Так само як і малюванням. Інша справа, якщо картина створюється з одних тільки ниток: прямих ліній і їх перетину.

Намагаючись знайти оригінальний подарунок для подруги, маріупольчанка Любов Кличкова побачила в інтернеті створені в такій техніці роботи і «загорілася» її освоїти. Завдяки команді однодумців їй вдається втілювати не тільки власні ідеї.

Магія ліній

Любов Кличкова любить творчий підхід у всьому, в тому числі і при виборі подарунків - воліє обирати ті, що запам'ятовуються, унікальні. Часто це авторські сувеніри.

«Одного разу я шукала незвичайний сувенір до весілля і випадково побачила в інтернеті картини з ниток. Ця техніка запала в пам'ять, хоча я розуміла, що це набагато складніше, ніж просто намалювати щось, - розповіла дівчина. - Свого часу я закінчувала курси з аерографії, але тут зображення створюється за геть іншим принципом».

Творча команда, учасницею якої є Любов, має в своєму розпорядженні невелику майстерню з різними верстатами. За виробництво у них відповідає інженер Микита Майтамал - майстер на всі руки і винахідник. Поглянувши на світлини «ниткових» картин, він дещо охолодив запал Люби, одразу попередивши, що для подібного потрібні схеми, розроблені за допомогою комп'ютерної програми. Готової такої програми в безкоштовному доступі немає, а щоб «закодувати» зображення, потрібен програміст. І це набагато складніше, ніж «перевести» картинку в схему для вишивання хрестиком.

Є аналогічна техніка, яка не має на увазі використання таких шаблонів: саме так намотували нитки на цвяхи ткачі в Англії років 300 тому. Але більш сучасний її варіант, що поєднує найпростіші матеріали, цвяхи і нитки, і силу штучного інтелекту, здавався цікавішим, хоча і складнішим. Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва носить загальну назву «стринг-арт» і в нашій країні практично не використовується.

Шляхом проб і помилок

«Я цілеспрямовано шукала інформацію, але таких майстрів в Україні вдалося знайти людини три. І природно, вони не горіли бажанням видавати свої секрети. Пошуки програміста теж ні до чого не приводили: одні відмовлялися, інші - називали зовсім непідйомні суми винагороди за складання коду, - згадувала перші кроки Любов Кличкова. - Напевно, це була доля: випадково зустріла знайому, з якою навчалася в одній школі. Розговорилися, виявилося, Анастасія навчається на програміста. «Нічого не обіцяю, але спробую», - сказала вона. Понад місяць у неї пішло на написання першого коду». Незабаром виявилося, що код - це ще далеко не все, що потрібно знати в цьому новому виді творчості. Дерев'яна рамка виявилася занадто тонкою і від натягу ниток деформувалася, нитки рвалися, лінії вийшли занадто густими, контури зображення практично не вгадувалися...

«Першу роботу мотала майже тиждень, пішло чотири котушки ниток. П'ять тисяч ліній. Але результат розчарував. І тільки підтримка Микити, Анастасії та інших моїх друзів допомогла мені не кинути все після першої невдачі», - зізналася Любов.

Точний розрахунок

Як же малюються картини з ниток? «Для початку зображення перетворюється на коди, цим займається програмістка Анастасія Яблокова, яка стала частиною нашої команди. Робоче поле всередині рамки розбивається на сектори, по периметру рами - цвяхи, їх потрібно дуже багато - 256, - ​​розповідає Любов Кличкова. - Далі - як при вишиванні хрестом, я дивлюся на код і веду по цих координатах нитку. Роздруківка з кодами для однієї картини займає близько десяти сторінок, в середньому це близько трьох тисяч ліній. Більше робити не варто - тоді картинам не вистачає легкості, лінії губляться. Також я використовую тепер тільки найтонші нитки - для пошиття нижньої білизни. З досвідом відпрацювали і оптимальний спосіб кріплення, для якого достатньо одних цвяхів без використання клею. Робимо перші проби у використанні кольорових ниток - це відкриває нові можливості для творчості».

Віднедавна Любов і її однодумці почали приймати замовлення на виготовлення таких картин по фотопортретах. Багато хто вважає це чудовою ідеєю для подарунка, отже творче хобі цілком може перерости в щось більше.

«Наскільки буде пізнаваний портрет нитками, багато в чому залежить від вихідного зображення - наскільки виразна світлина, чи немає на ній білих і чорних плям. Завжди раджуся з замовником, який варіант кращий, адже картині потім доведеться надовго оселитися в інтер'єрі. Один раз до нас навіть звернувся магазин, який вирішив таким чином відобразити власний логотип, - каже Любов Кличкова. - Мені дуже подобається створювати щось особливе. І пощастило, що поруч ті, хто допомагає в цьому».

Творчий процес вимагає посидючості й уважності, він затягує і заспокоює. Ще одна особливість цієї техніки - те, що при розгляданні зблизька в одному і тому самому зображенні різні глядачі можуть побачити абсолютно різні речі. До речі, так було і з картиною, подарованою майстринею для прес-клубу редакції «Приазовського робочого»: одні побачили птицю, інші - цуценя, треті - жіночий силует, а хтось - поцілунок. Але варто лише віддалити від очей картину, і лінії раптом з абстрактного безладу шикуються як потрібно, картина дихає повітрям - наче малюнок, побіжно накиданий прямо в повітрі тонко відточеним олівцем.

Світлина Аліни Комарової. Тонкою ниткою. Для створення цієї картини Любові Кличковій знадобилося три з половиною тисячі ліній в суворій відповідності до коду-схеми.