Фінансовий ключ до стратегії розвитку Маріуполя

Будівництво асфальтового заводу та збільшення вдвічі ремонту доріг

Бюджет дорожньо-транспортної інфраструктури складе 505 млн грн, з яких 249 млн грн – кошти міста.

Насамперед заступник міського голови Сергій Захаров відзначив перехід на новий якісний рівень та збільшення вдвічі виробництва асфальту, що дозволить відповідно наростити ремонт доріг.

«Новий асфальтовий завод вироблятиме асфальт різних марок європейської якості та зможе випустити 56 000 тонн асфальту вже у 2022 році. Сучасний асфальт «Маріупольавтодор» буде укладати сучасною технікою. Підприємство поки що не має необхідного досвіду. Тому умовою договору на купівлю заводу є передача технології виробництва та навчання маріупольських спеціалістів роботі на новому обладнанні», – розповів Сергій Захаров.

Щодо ремонту доріг, то у 2022 році буде завершено реконструкцію пр. Миру від пр. Будівельників до вул. Купріна. Планується розробити проєктно-кошторисну документацію капітального ремонту пр. Металургів від Приморського бульвару до пр. Миру.

Виділяються кошти на реконструкцію внутрішньоквартальних доріг, мостів та шляхопроводів. Так, на поточний ремонт Пост-мосту через Кальміус, який з'єднує Лівобережний і Центральний райони міста, планується направити 33,4 млн грн.

Облаштування морської набережної – з канатною дорогою та міжнародним досвідом

Step by step у Маріуполі продовжиться реконструкція морської набережної. У вересні до Дня міста буде завершено облаштування лівобережної набережної. За найскладнішим проєктом – центральною набережною у Приморському районі – буде розроблено проєктно-кошторисну документацію. Розпочнеться реконструкція пляжу Піщаного з будівництвом канатної дороги та транспортної розв'язки.

Аби підійти до розробки комплексного проєкту центральної набережної, було вивчено міжнародний досвід та визначено практики, близькі Маріуполю за духом, особливостями географії та урбаністики: французькі пляжі Нової Аквітанії та грузинська набережна Батумі.

Експертне бачення майбутнього проєкту надала французька сторона внаслідок активного просування проєкту Вадимом Бойченком через міністерства закордонних справ України та Франції. Низку цікавих ідей виявив проведений у Маріуполі цього року Міжнародний архітектурний конкурс.

«Тепер нам потрібно весь цей концепт інженерних та архітектурних рішень «упакувати» в єдиний комплексний проєкт. Ми знайшли проєктну організацію в Україні, яка готова у 2022 році повністю розробити документацію під час технічного нагляду з боку грузинських та французьких партнерів. Це дуже складний і дорогий проєкт, але є амбіція: у 2023 році приступити до реконструкції центральної набережної», - розповів Вадим Бойченко.

Реконструкцію Піщанки розбито на чотири проєкти, за трьома з яких вже підготовлено ПКД, і роботи розпочнуться у 2022 році.

«Ми готові розпочати будівництво канатної дороги та транспортного хаба на вулиці Азовської флотилії, щоб після цього розпочати реконструкцію першої частини пляжу. По другій частині у 2022 році буде розроблена проєктно-кошторисна документація», – розповів Сергій Захаров.

Освіта займає третину бюджету розвитку

Фінансування сфери освіти Маріуполя займає лідируючі позиції в операційних та інвестиційних витратах – 1,5 млрд грн, половину з яких фінансує освітня субвенція з держбюджету на заробітну плату вчителів, а решта – місцева скарбниця. Наступного року на реалізацію проєктів планується направити 396 млн грн, або третину власних доходів бюджету розвитку міста.

Як розповів заступник міського голови Олександр Кочурін, у 2022 році буде завершено капітальний ремонт чотирьох шкіл. У тому числі школи №7, яка стане гімназією-ліцеєм IT-профілю, а також шкіл №15, 27 та 46.

Окрім цього, Маріуполь претендує на фінансування із Державного фонду регіонального розвитку, якому надав сім проєктів. За словами Олександра Кочуріна, підтвердження від ДФРР може бути отримане у лютому. Найбільшу ймовірність отримання державних коштів мають проєкти капітального ремонту шкіл №10, 20, дитячого садка №59 та морського ліцею. Якщо таке підтвердження буде отримано, то третину співфінансування за цими проєктами, або 158 млн грн, готовий надати міський бюджет.

2022 року продовжиться виконання програми «чотирьох активностей». Насправді залишилося «три активності»: заміна вікон, реконструкція санвузлів та будівництво спортивних майданчиків. Щодо проєкту «Нова українська школа», то у всіх класах міста, з першого по четвертий, він виконаний на сто відсотків.

Лікарям – квартири, дітям – регіональний центр

Найбільший інвестиційний проєкт 2022 року у сфері медицини, де левова частка фінансування ЄІБ, – це реконструкція пологового відділення «МТМО здоров'я дитини та жінки». Відкриття заплановане до Дня міста, а заразом і перепрофілювання установи. Замість пологового будинку з'явиться Регіональний центр дитячої щелепно-лицевої хірургії. А чому?

Заступниця міського голови Олена Парамонова розповіла, що затяжний ремонт дав можливість оцінити, наскільки третій пологовий будинок необхідний у Маріуполі:

«Загальна пропускна спроможність трьох пологових будинків – близько 6,5 тисячі пологів на рік. У Маріуполі протягом останніх кількох років народжується не більше трьох тисяч дітей на рік. Тобто проєктні потужності лікувальних закладів перевищують потреби міста».

У той же час фінансування від Національної служби здоров'я України безпосередньо залежить від кількості прийнятих пологів і кошти, що виділяються НСЗУ, не дозволяють пологовим будинкам працювати самостійно.

«Ми пропонуємо на базі цієї установи створити Регіональний центр дитячої щелепно-лицевої хірургії. Наразі такого профілю та ЛОР-напряму в дитячому лікуванні фактично немає; послуги надаються у лікувальних закладах для дорослих, а у складних випадках діти прямують на лікування в інші міста – Харків, Київ, Львів. Створення у Маріуполі регіонального дитячого центру подарує можливість для надання дітям всієї необхідної хірургічної допомоги, тим паче що поруч, на території дитячого містечка, розташовується відділення травматології. Регіональний дитячий центр зможе надати медичні послуги для 70 тисяч дітей з Маріуполя та 30 тисяч із прилеглих районів».

Серед знакових проєктів 2022 року – відкриття муніципального лабораторного центру на базі міськлікарні №1. Тут маріупольці отримають безкоштовні послуги з усіх лабораторних досліджень.

Заплановано також придбання пересувного медичного комплексу для того, аби мешканцям околиць, у тому числі селищ і сіл, що приєдналися, дати можливість пройти обстеження, флюорографію, первинний огляд лікаря, здати аналізи без необхідності звертатися до ЦПМСД. 2022 року на базі Кальміуського району буде запущено пілотний проєкт.

Крім цього, на наступний рік планується придбати 10 квартир для лікарів гостродефіцитних спеціальностей на умовах співфінансування між лікувальними установами та міським бюджетом. Придбання не тільки квартир, але й автомобілів має на меті залучити фахівців на роботу до Маріуполя.

Разом з низкою інших проєктів місто веде підготовку до можливої ​​п'ятої хвилі пандемії CОVID-19 та виділяє 39,8 млн грн на протиепідемічні заходи.

Підтримка ОСББ – один із головних пріоритетів

На житлово-комунальне господарство планується спрямувати 1022 млн грн, у тому числі з міського бюджету 403 млн грн. Один із головних пріоритетів – підтримка об'єднань співвласників багатоквартирних будинків – 118,2 млн грн.

Це унікальна для України програма, нагадав перший заступник міського голови Михайло Когут, внаслідок якої за шість років кількість ОСББ у Маріуполі збільшилася з 72 до 1245. На наступний рік заплановано капітальні ремонти будинків – 6, покрівель – 70, інженерних мереж – у 30 будинках, електромереж – у 3 будинках, за програмою «Затишний двір» – 70 тощо.

«Ставиться завдання, щоб до 2030 року всі «п'ять активностей», які ми обіцяли об'єднанням співвласників, були виконані, і ми рухаємось за графіком», – наголосив Михайло Когут.

Щодо діяльності комунальних підприємств, то розроблено інвестиційну програму для «Маріупольтепломережі» вартістю 700 млн грн, реалізація якої дозволить надалі стримувати зростання тарифів.

У 2022 році будуть завершені всі тендерні процедури і є можливість отримання фінансування для реалізації найбільших проєктів «Маріупольводоканалу», у тому числі будівництва заводу з очищення води, а також підприємства «Міськсвітло».

Зокрема, проєкт модернізації вуличного освітлення вартістю 83,8 млн грн в основному фінансується за рахунок ЄІБ – 81 млн грн. На сьогодні торги з технічного консультанта та основного підрядника – на завершальній стадії, переможці будуть визначені підприємством разом із банком. Реалізація його розпочнеться наприкінці першого – на початку другого кварталів.

«Маріуполь стане першим і поки що єдиним містом у країні, яке купує не просто лампочки, а систему вуличного освітлення, що призведе до покращення його якості та радикального зниження витрат. Якщо зараз зовнішнє освітлення обходиться міському бюджету в 120 мільйонів гривень, то буде 27 мільйонів гривень на рік. Це інвестиційний проєкт із найкоротшим терміном окупності», – наголосив Вадим Бойченко.

У 2022 році буде продовжено програму «Охайне місто», розпочату в період пандемії для надання допомоги людям, які залишилися без роботи. Передбачається 72 млн грн, у тому числі 32 млн грн на оплату праці та створення 192 нових робочих місць на трьох комунальних підприємствах – «Маріупольавтодор», «Зеленбуд» та МТТУ. Середня зарплатня – 14 300 грн.

Крім цього, закладаються кошти на будівництво крематорію в Маріуполі, реконструкцію бази для «Щасливих тварин» та багато інших проєктів.

Велика культурна стане і спортивною столицею України

Найбільш значущий результат цього року у сфері культури – Маріуполь отримав статус «Велика культурна столиця України – 2020/2021», який присвоєно місту Українським культурним фондом.

Найбільшим інвестиційним проєктом 2022-го стане капітальний ремонт палацу культури «Український дім» за рахунок фінансування з державного бюджету.

Крім цього, планується оснащення після капітального ремонту бібліотеки імені Олександра Купріна на Морському бульварі, яка отримає новий, цікавий, сучасний простір і зміст. Виділяються кошти для розробки ПКД на реконструкцію будівлі Маріупольської камерної філармонії та будівлі міськуправління міліції, що згоріла в період збройного конфлікту, на вулиці Георгіївській, де буде розміщено унікальний музей «Порт культур».

«Найбільший проєкт у спорті – це партнерство з футбольним клубом «Шахтар», який сплачує свої податки у Маріуполі, а місто ці кошти спрямовує виключно на розвиток масових видів спорту, і це допомагає реалізувати найсучасніші проєкти», – зазначив Олександр Кочурін.

2022 року планується продовжити, в основному за рахунок залучених коштів, капітальний ремонт стадіону імені Володимира Бойка. За допомогою держбюджету – розпочати та завершити реконструкцію гребної бази КДЮСШ «Атлетик», проєкт якої вже пройшов ДФРР та набрав необхідну кількість балів.

Плавальний басейн «Нептун», ремонт якого вже завершено і до кінця цього року планується його урочисте відкриття, виходить на новий етап реконструкції. Олександр Кочурін розповів:

«Коли міський голова презентував цей проєкт на Раді регіонів та запросив Президента України на відкриття, профільне міністерство надихнулося – таких професійних баз в Україні дуже мало і є мета продовжити цей проєкт та зробити його базою олімпійської підготовки загалом для всієї України».

Серед спортивних проєктів, які лише розпочинають своє життя, розробка проєктно-кошторисної документації на будівництво спортивного легкоатлетичного манежу на пр. Миру, 132-а. За словами заступника міського голови, легше і дешевше збудувати новий манеж, ніж відреставрувати старий у Лівобережному районі. Після розробки проєкту він подаватиметься для участі у різних програмах співфінансування.

Найпрозоріше та підзвітне місто

Маріуполь цього року посів перше місце у рейтингу Українського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency International прозорості та підзвітності 100 найбільших міст України.

Це лідерство, за словами секретарки міської ради Ксенії Сухової, забезпечує довіру інвесторів та дає можливість залучати значні кошти від міжнародних партнерів.

Серед проєктів на 2022 рік – продовження капітального ремонту адміністративної будівлі міськради за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку. А також капітальний ремонт колишньої будівлі Гіпромезу для створення центру інновацій M-IT.

У новому році планується розробити ПКД для будівництва Мультицентру адміністративних та соціальних послуг для мешканців Приморського та Центрального районів.

Крім цього, за рахунок фінансування USAID передбачається створення комунікаційної платформи «Хаб трансформацій», яка дозволить представникам різних громадських організацій міста почути одне одного та налагодити комунікації із депутатами міської ради.

Новий рік дасть новий виток розвитку діджиталізації Маріуполя. Серед основних акцентів заступник міського голови Сергій Орлов назвав запуск роботи венчурної студії для IT-стартапів, а також створення Impact Tech Fund – грантового фонду для стартапів, які реєструються у Маріуполі та наймають місцевих спеціалістів, та низку інших проєктів.

А найбільшим із них стане створення єдиного електронного кабінету мешканця Маріуполя за принципом «Дії», але лише у міському масштабі. До кабінету будуть підключені всі доступні муніципальні електронні послуги за всіма напрямками, у тому числі освіти та медицини.

Проєкт бюджету Маріупольської міської територіальної громади на 2022 рік має бути затверджений депутатами на сесії міськради 22 грудня.