Металург, футболіст, тато

Переїзд до нашого міста повністю змінив життя розливальника сталі Марка Колесникова - тут він знайшов новий будинок і нову професію.

У 2014-му Маріуполь зустрів тисячі людей, які втратили будинок. У місті біля моря переселенці заново шукали себе - лікарні, школи, металургійні підприємства поповнилися новими талановитими фахівцями. Кинути все і почати життя з нуля довелося і нашому герою - розливальнику сталі ділянки по розливанню сталі конвертерного цеху меткомбінату імені Ілліча Групи Метінвест Марку Колеснікову. Незважаючи ні на що, він зумів подолати труднощі і йти вперед. Його історія - справжній приклад для наслідування.

Здивувала чистота

Якби ще років десять тому Марку сказали, що він буде працювати в металургії, він би розсміявся. Хлопець жив у Донецьку, працював супервайзером в рекламному агентстві - продумував і організовував акції. З дружиною Лілією вони жили щасливо, було своє житло, неподалік – друзі та батьки. Все змінила війна, в один момент тисячі сімей лишилися всього, а головне - надії на краще майбутнє.

У 2015 році Марк і Лілія зважилися переїхати до Маріуполя. У нашому місті у них нікого не було, доводилося розраховувати тільки на себе. Лілія знову влаштувалася на роботу в рекламне агентство, а Марк розсилав резюме куди тільки міг. Роботу знайшов на меткомбінаті імені Ілліча.

Які могли бути враження від цеху у людини, який ніколи не бував на металургійному підприємстві? Ви відразу подумаєте - вразила потужність агрегатів, індустріальні картини. А все набагато простіше. Марк ніколи не міг подумати, що на виробництві буває так... чисто! І про людей можуть піклуватися. 

«Чесно кажучи, я уявляв, що на меткомбінатах брудно, а тут все побілено, розбиті клумби, ростуть дерева. Так зелено і чисто, - згадує Марк. - А ще приємно здивувало ставлення людей до свого робочого місця».

Результати роботи - по всьому світу

У колективі Марка прийняли привітно - спочатку він влаштувався в конвертерний цех, в відділення виробництва вогнетривів, працював дробильником. Після цього став вчитися на розливальника сталі. Навчання тривало вісім місяців - Марк ходив на теоретичні заняття, стежив за роботою досвідченого співробітника. 

«Крім того, щоб бути розливальником, потрібно навчитися ще й на стропальника - освоїти другу професію. Я з цим впорався. Зараз вже четвертий рік працюю розливальником та отримав шостий розряд», - ділиться металург.

Робота розливальника полягає в тому, щоб з рідкої сталі виробляти тверді сляби. Потім вони остигають, відправляються на стани і йдуть в прокат. Робота приносить Марку задоволення.

 «Завжди цікаво, коли ти робиш щось своїми руками, а потім бачиш результат. Підсумок нашої праці - це і стадіон, побудований в Києві з маріупольської сталі, і безліч інших об'єктів в Україні та за кордоном», - зазначає металург.

Маріуполь став рідним

Крім нової професії в Маріуполі Марк знайшов друзів. Разом вони грають у футбольній команді конвертерного цеху. Також він бере участь в спартакіаді Групи Метінвест - грає в волейбол і баскетбол. Дозвілля металурги проводять активно - їздять на футбольні матчі «Шахтаря», відпочивають в Святогірську, бердянському аквапарку.

У нашому місті у Марка народився син - справжньому маріупольцю Максиму вже півтора року. Та й сам Марк давно вважає наше місто рідним. За роки життя тут металург уже встиг досягти багатьох цілей. Але головні ще попереду.

 «Я не хочу зупинятися, ще є чому вчитися і до чого прагнути. Тим більше що Група Метінвест відкриває для цього всі можливості», - говорить металург.

За відмінну роботу до дня народження меткомбінату імені Ілліча, який підприємство відзначило минулого тижня, Марк Колесніков отримав подяку Групи Метінвест.

Марк Колесніков