Маріупольський район: підсумки першого року нової адміністративної моделі / PR.UA . Маріуполь

Людмила Кудріна

10гру'21 10:43

Голова Маріупольської районної ради Степан Махсма – про ключові фактори розвитку

Яким був 2021 рік, що минає, для Маріупольського району - перший рік з часу його утворення? Що очікувати у новому, 2022 році?

У пресклубі «Приазовського робочого» голова Маріупольської районної ради Степан Махсма відповів на запитання журналістів міських та регіональних засобів масової інформації.

В умовах нової адміністративної моделі

– Степане Григоровичу, за підсумками першого року існування новоствореного Маріупольського району що ви вважаєте ключовим досягненням у діяльності районної ради?

– Ми пропрацювали один рік у новій адміністративній моделі – з об'єднаними територіальними громадами та вперше обраною Маріупольською районною радою. Вважаю, що цю роботу можна охарактеризувати як позитивну. Насамперед тому, що нам вдалося за цей рік сформувати єдину команду депутатського корпусу та приймати рішення, націлені на покращення життя громад.

В рамках адміністративної реформи ми передали всі майнові об'єкти на базовий рівень громад. Але ще лишаються питання, над якими треба працювати. Основне з них – необхідно врегулювати новий законопроєкт про місцеве самоврядування, який сьогодні перебуває на розгляді у комітетах Верховної Ради України. Йдеться про розмежування повноважень між різними рівнями управління – громадами, районами та областями.

«Маріупольській районній раді вдалося за цей рік сформувати єдину команду депутатського корпусу та приймати рішення, націлені на покращення життя громад», - Степан Махсма, голова Маріупольської райради

Щодо безпосередньо роботи районної ради, то в ній зібралися представники трьох політичних сил – Блоку Вадима Бойченка, ОПЗЖ та «Слуги Народу». Моя основна передвиборча обіцянка, яку я давав на момент обрання головою районної ради: незалежно від політичної приналежності депутати мають консолідуватися в єдину команду та працювати на результат, якого від нас очікують люди, виконувати накази виборців. Минулий рік ми так і відпрацювали, змогли проявити єдину виважену позицію у прийнятті рішень.

Якщо проаналізувати роботу п'яти громад, що увійшли до складу району, а це Маріупольська міська, Мангушська, Нікольська, Сартанська селищні та Кальчицька сільська громади, то для деяких із них все ще актуальне питання єдиної командної роботи. Забезпечити таку роботу дуже важливо для місцевого самоврядування. Зміни на краще, на які чекають жителі селищ та сіл, не мають політичної приналежності.

– Як вплинула нова адміністративна модель на бюджети громад, вони стали багатшими?

– Найуспішніша з громад – Маріупольська. Маріупольці бачать, що команда вже другу каденцію поспіль на чолі з міським головою Вадимом Бойченком працює ефективно і дає відчутні результати.

Маріупольський ефект слід трансформувати на інші громади: вчитися у маріупольської команди тому, як розробляти стратегію розвитку, забезпечувати прозорість бюджетного процесу, прораховувати пріоритетність фінансування, завойовувати довіру інвесторів та залучати інвестиції.

На сьогодні всі селищні та сільські громади району залишаються дотаційними та отримують базові дотації «вирівнювання» з Державного бюджету України в сумі від 25 до 35 мільйонів гривень кожна.

Нова адміністративна модель – це нові виклики, і лідери громад мають навчитися з ними працювати. Один лише невеликий приклад: фонд оплати праці працівників місцевого самоврядування. У Маріупольській громаді – це лише 4% у видатках міського бюджету. В інших громадах району – це 15%, 25% та навіть 54%. Є над чим працювати головам громад та депутатському корпусу. Особливо в сьогоднішніх умовах, коли існує здорова конкуренція між громадами за те, щоб на своїх територіях зробити більше та краще, ніж у сусідів.

Необхідно учитися в успішних громад, тим більше що така громада поруч. Зі свого боку, районна рада завжди готова служити сполучною ланкою, збирати представників усіх громад для вивчення досвіду та найкращих практик Маріуполя.

– Як вплине на районний бюджет Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік»?

– Якщо раніше джерела доходів розподілялися між бюджетами різних рівнів – сільськими, селищними, міськими, районними, обласними та державними, то зараз районні бюджети в Україні виключили з доходів практично за всіма статтями. Залишили доходи для бюджетів громад, областей та держави.

З одного боку, це добре для громад, оскільки гроші залишаються «внизу» на базовому рівні. З іншого боку, районний рівень фактично позбавлений можливості надати фінансову підтримку громадам в утриманні об'єктів спільного користування.

Наприклад, таким об'єктом для Нікольської та Кальчицької громад є будинок ветеранів. Сьогодні здебільшого фінансове навантаження лежить на Нікольській громаді, бо об'єкт розташований на її території. Для того щоб у ньому перебували ветерани Кальчицької громади, вона має це профінансувати. Але тут може постати питання бажання чи небажання власника утримувати у себе представників іншої громади. А потім і наступне питання – як допомогти утримувати самотніх людей похилого віку? Такі питання стосуються інших об'єктів спільного користування: лікарень, спортивних шкіл, соціальних установ тощо.

За великим рахунком, такі об'єкти потрібно було залишити на районному рівні, а не навантажувати ними громади одразу ж у перший рік адміністративного розподілу. Але законодавець зобов'язав нас усі об'єкти передати на баланс громад. Ми впоралися на відмінно. Але зараз цілком очевидно, що громади не можуть подолати це додаткове фінансове навантаження. Його міг би взяти на себе районний бюджет за умови перерозподілу на законодавчому рівні джерел прибутків – податкових надходжень. Якби законодавець пішов назустріч, це дозволило б громадам стати самодостатніми та не генерувати збитки.

Ситуація у селищній та сільській медицині

– «Приазовський робочий» уже розповідав про складне становище, в якому опинилася Мангушська районна лікарня. А як ви оцінюєте ситуацію у медичній галузі району загалом?

– У рамках медичної реформи кожна з громад має створити первинний рівень медицини. Центри первинної медико-санітарної допомоги працюють у Маріуполі, Нікольському та Мангуші. Черга – за Сартанською та Кальчицькою громадами.

Щодо вторинного рівня, то нікольська лікарня вже передана обласним департаментом охорони здоров'я на баланс селищної громади; мангушська лікарня – у стадії передачі. Це спричиняє додаткове фінансове навантаження на бюджети громад. Щоб надавати якісні медичні послуги, лікарні спочатку повинні мати відремонтовані приміщення та сучасне обладнання.

Це шлях, яким йде Маріуполь. І первинний, і вторинний рівень медицини в місті сьогодні не можна порівняти з тим, що було шість років тому. Зроблено значний ривок вперед, і маріупольська команда не зупиняється на досягнутому, щороку відкриваються після капітального ремонту нові об'єкти і плануються наступні.

Щодо нікольської лікарні, то наразі громада має визначитись, які послуги вона надаватиме, які договори укладатиме з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) під фінансування.

Найбільше питань поки що залишається по мангушській лікарні. Після її передання на баланс громади необхідно одразу ж розробляти стратегію. Менеджмент лікарні має прорахувати пакети послуг та обсяг фінансування, на який можна розраховувати від НСЗП.

У Сартанської та Кальчицької громад немає медицини вторинного рівня. Сартанська громада купує ці послуги у Маріуполя. Для Кальчицької громади є два варіанти – купувати у Нікольського, як це робиться зараз, чи у Маріуполя. Але для цього департамент охорони здоров'я міста має прорахувати здатність своїх лікарень обслуговувати пацієнтів із сусідніх громад.

Асоціація районних та обласних рад України пропонує вторинний рівень медицини закріпити за районами разом із відповідним фінансуванням. Це не стосується таких міст, як Маріуполь, де громади здатні впоратися із цим самостійно. Йдеться про селищні та сільські громади, для яких передача повноважень на районний рівень дозволить зняти колосальне навантаження з місцевих бюджетів. Але законодавець, на жаль, поки що не бачить у цьому доцільності та вважає, що все має залишатися на рівні громад.

Все навантаження сьогодні акумулюється у громадах. Не лише з медицини, а й з інших галузей – освіти, житлово-комунального господарства тощо.

– Чим продиктовано звернення Асоціації районних та обласних рад до Президента України?

– Тим, що нас поки що не чують на рівні Верховної Ради, профільних комітетів та міністерств. Внаслідок передачі на баланс громад та відсутності фінансування в країні вже ліквідовано понад 250 об'єктів соціальної інфраструктури. У Маріупольському районі, на щастя, до цього не дійшло. Але ми не повинні чекати, поки це станеться. Щоб підтримати громади, необхідно внести зміни до законодавства.

Асоціація районних та обласних рад написала відкрите звернення до Президента України, на яке вже була реакція законодавців та закиди в тому, що асоціація хоче перетягнути на себе якісь права. Ні, не хоче. Ми захищаємо інтереси мешканців районів України, і нам небайдуже, що буде з тим чи іншим об'єктом. Ми хочемо зберегти систему надання послуг у всіх напрямках, а для цього необхідно допомогти громадам, закріпивши повноваження на субрегіональному (районному) рівні. Поки триває дискусія, складно прогнозувати, в якому остаточному вигляді буде ухвалено законопроєкт про місцеве самоврядування в Україні та в якій редакції – зміни до Конституції України. На даний момент активне обговорення триває.

Світлина Аліни Комарової: Захищати інтереси Маріупольського району. Голова райради Степан Махсма та депутатка, головна редакторка «Приазовського робочого» Олена Калайтан під час зустрічі з журналістами у пресклубі редакції.

Топ статті

Перший рік: успіхи та виклики

В умовах нової адміністративної моделі

Ситуація у селищній та сільській медицині