Перший рік: успіхи та виклики Маріупольської міської ради

Закінчення. Початок у №90 від 10 грудня 2021 року

Яким був 2021 рік, що минає, для Маріупольського району, перший рік з часу його утворення?

Що очікувати у новому, 2022 році? У прес-клубі «Приазовського робочого» голова Маріупольської районної ради Степан Махсма відповів на запитання журналістів міських та регіональних засобів масової інформації.

Реконструкція мосту в Сартані, лікарні в Нікольському та інші значущі проєкти

– Степане Григоровичу, які проєкти були виконані в Маріупольському районі у 2021 році?

- Мені складно віднести реалізовані проєкти до досягнень нової адміністративної моделі, за якою ми почали працювати в 2021 році. Сьогодні на території району виконано та виконується низка проєктів, розроблених раніше. Наприклад, у рамках Програми для відновлення України у Маріупольському районі реконструюється 14 об'єктів, частина яких уже введена в дію. Два об'єкти, школа та гімназія, розташовані в Мангуші та Нікольському; решта – у Маріуполі.

Якщо раніше проєкти для сільської місцевості розроблялися районними державними адміністраціями, то зараз ця прерогатива передана на базовий рівень громад і в кожній з них ведеться робота. Одні громади наголошують на ремонтах, інші – на дорожньому будівництві, і регулярно відкриваються оновлені об'єкти.

– Що планується у районі на 2022 рік?

– Разом із селищними громадами ми підготували вісім проєктів із кошторисною документацією та експертними звітами у рамках Програми для відновлення України. Вони подаватимуться на розгляд до Донецької обласної державної адміністрації та профільних міністерств. Ми сподіваємось, що за підтримки губернатора Павла Кириленка та Кабінету міністрів України проєкти наших селищних громад потраплять під фінансування ЄІБ.

«Планів
у Маріупольського району на майбутній рік дуже багато, і кожна громада демонструє колосальне бажання розвиватися», –
Степан Махсма, голова Маріупольської районної ради

Усі вони мають яскраво виражений соціальний характер та націлені на покращення якості життя мешканців району. Перший об'єкт: між селищами Сартана та Талаківка є аварійний міст через річку Кальміус, який пов'язує всю Сартанську громаду, а це 18 населених пунктів, у тому числі на тимчасово непідконтрольних територіях. Мешканці, прибуваючи до центру громади через КПВВ «Харчовик», обов'язково проїжджають цим мостом.

Проєктна вартість реконструкції мосту з облаштуванням підходів становить понад 76,9 мільйона гривень. Реалізація цього значущого проєкту дозволить забезпечити стабільну роботу дорожньо-транспортної інфраструктури майже для 21 тисячі жителів громади. Під час нещодавньої зустрічі губернатор Павло Кириленко заявив про підтримку проєкту.

Сартанською громадою підготовлено також проєкт на суму 137,3 мільйона гривень з капітального ремонту школи імені Героя України Володимира Бойка, де навчається більше однієї тисячі дітей. Це – єдина опорна школа на території громади, і її необхідно привести у відповідність до сучасних вимог.

Мангушська селищна громада підготувала два проєкти. Це капітальний ремонт школи у селищі Ялта вартістю до 120 мільйонів гривень. Передбачається, зокрема, термомодернізація будівлі, благоустрій прилеглої території, світлодіодне освітлення, створення безбар'єрного середовища для маломобільних груп тощо.

Реконструкція стадіону «Колос» у селищі Мангуші включає капітальний ремонт адміністративних будівель, встановлення трибун та облаштування відкритих спортивних майданчиків для футболу, волейболу, баскетболу, тенісу, стаціонарних тренажерів загальною вартістю понад 43,7 мільйона гривень. Цей проєкт також представлений для участі у президентській програмі «Велике будівництво».

Чотири проєкти розроблені Нікольською селищною громадою. Це будівництво сучасного критого фізкультурно-оздоровчого комплексу, який стане «магнітом тяжіння» як для самої громади, так і для гостей селища; проєктна вартість – понад 47,5 мільйона гривень.

Стратегічно важливий об'єкт – будівництво пожежного депо із подальшим створенням Центру безпеки громадян. Депо обслуговуватиме територію не лише Нікольської, а й сусідньої Кальчицької громади. Вартість проєкту – 26 мільйонів гривень.

Нікольська школа мистецтв імені Доната Патрічі користується особливою популярністю серед мешканців, тут займається багато дітей, тому модернізація установи на суму понад 15,1 мільйона гривень украй необхідна.

А найвагоміший проект вартістю понад 134,5 мільйона гривень пов'язаний із реконструкцією Нікольської центральної лікарні. Передбачається капітальний ремонт усього комплексу будівель, внутрішніх приміщень, придбання обладнання, благоустрій тощо. Реалізація цього проєкту дозволить підвищити якість медичних послуг, розширити їх пакет для фінансування від Національної служби здоров'я України, збільшити заробітну плату медичних працівників.

Кожна громада прагнула ретельно підготувати свої проєкти на 2022 рік, щоб у процесі реалізації було якнайменше коригування. Планів на майбутній рік дуже багато, і кожна громада демонструє величезне бажання розвиватися.

Коли політика переважає над здоровим глуздом

– Перший рік роботи районної ради супроводжувався зрушеннями у депутатському корпусі. На сесії у листопаді, наприклад, дев'ять депутатів заявили про свій вихід із фракції ОПЗЖ. З чим це пов'язано?

– Наскільки мені відомо, депутати не погоджуються з внутрішньою фракційною політикою. Після смерті голови фракції Юрія Чуприна призначили нового керівника, не обговоривши це питання з усіма членами фракції. Така «єдиноначальність» влаштувала не всіх. На мій погляд, робота будь-якої фракції повинна мати командний характер, і важлива думка кожного.

Депутати, які вийшли з ОПЗЖ, – це професіонали своєї справи; люди, націлені на досягнення позитивних результатів у роботі районної ради; їх добре знають у нашому місті та районі.

За моєю інформацією, відбудеться засідання обласного партійного осередку, і напередодні усі дев'ять депутатів отримали листи щодо їхнього виведення з районної ради. Вважаю, що це докорінно неправильно. Для місцевого самоврядування важливими є не політичні прапори, а те, як працює депутат і виконує свої обіцянки перед виборцями.

Простий приклад: громада ухвалює бюджет на наступний рік. Опозиційна фракція заявляє: "Ні, ми голосувати не будемо". Але, дозвольте, у бюджеті відображено програми розвитку, ремонти шкіл, лікарень, благоустрій дворів, асфальтування вулиць – все те, чого від нас чекають наші виборці, і частина депутатів з опозиції підтримує бюджет. То хто ж із них має рацію: партія, яка наказала не голосувати, або депутати, які вважали за необхідне приймати бюджет?

Проблема партійного устрою місцевих рад полягає в тому, що іноді політика переважає над здоровим глуздом, на жаль. Моя позиція: місцеві ради потрібно деполітизувати. Вода та каналізація, як і інші питання життєзабезпечення громад, не мають політичної приналежності.

– Чи мають намір депутати відстоювати свої права у судовому порядку, щоб зберегти депутатські мандати?

- Думаю, що відстоюватимуть. Тому що кожен з них отримав підтримку мешканців, і спокійно відмовитися від депутатського мандату в даному випадку означає зрадити своїх виборців. Упевнений, що ці депутати могли б і надалі працювати на благо мешканців району.

Мені складно прогнозувати, яке рішення буде ухвалене обласним партійним осередком. Якщо ці дев'ять депутатів все ж таки будуть виведені з районної ради, то наступні кандидати в депутати за партійним списком взагалі іногородні; вони не знають ні Маріуполя, ні Маріупольського району, і навряд чи ми їх побачимо на сесіях. Натомість «переможе» політична приналежність, що докорінно неправильно.

Перспективи створення підземного заказника на місці Нікольського цирконієвого родовища

– Однією з найбільш резонансних подій року, що минає, став протест Нікольської громади проти розробки родовища цирконієвих руд. На всіх етапах депутати райради і ви особисто підтримували громаду, зокрема рішення створити загальногеологічний підземний заказник, щоб раз і назавжди поставити крапку у спробах завдати непоправної шкоди екології. А як зараз просувається це питання?

- Є певна процедура і є досвід у створенні наземних заказників, але немає досвіду в підземних. Під час консультацій із департаментом екології облдержадміністрації стало зрозуміло, що це перший прецедент принаймні для нашого регіону, і ми маємо прокласти цей шлях.

Нікольська громада виступила з ініціативою створення заказника. Районна рада підтримала її у цьому рішенні. Тепер громада має виділити кошти зі свого бюджету на розробку проєктної документації, оголосити публічні торги, знайти підрядника і в подальшому отримати всі висновки, у тому числі обласного департаменту екології. Тільки після того, як буде виконано проєктну документацію, отримано експертні звіти та прийнято всі необхідні рішення, територія родовища набуде статусу загальногеологічного підземного заказника місцевого значення.

Депутати районної ради підтримують позицію мешканців та виявляють послідовність у тому, аби не допустити розробку цирконієвих руд.

«Колоритне Приазов'я» стане драйвером розвитку туризму та економіки району

– Коли буде ухвалено стратегію розвитку Маріупольського району?

– Наразі завершується розробка Стратегії розвитку Маріуполя – 2030; формуються стратегії ще чотирьох громад у складі району. Після того, як документи буде затверджено у громадах, районна рада їх об'єднає для визначення єдиної стратегії розвитку Маріупольського району.

На даний момент ми більше працюємо над стратегією розвитку туризму, яка називається «Колоритне Приазов'я». Це спільна робота з представниками USAID та французької компанії Beten Ingenierie. Після того, як буде вироблено покрокову інструкцію для наших подальших дій, «Колоритне Приазов'я» стане драйвером змін на краще на всій території району.

Розвиток туризму в Приазов'ї має величезний потенціал, у тому числі для зростання економіки та збільшення доходів бюджетів громад. Наше чудове Азовське море та національний заповідник «Меотида», чудовий степ та заповідник «Кам'яні могили», неповторні куточки природи Приазов'я, наша історія та культура при сучасному просуванні та розвитку туристичного продукту повинні і стануть привабливими не тільки для внутрішнього, але й для зовнішнього туризму.

– Наближається новий, 2022 рік, від яких ризиків хотілося б застерегти та які надії ви з ним пов'язуєте?

- Завжди залишаюся оптимістом і сподіваюся на краще. Усі ми мріємо про мир. Про те, щоб у 2022 році нарешті закінчилася пандемія коронавірусу і ми змогли жити повноцінним життям.

Впевнений, що наступного року нам вдасться реалізувати більше проєктів розвитку громад у рамках нової адміністративної моделі. Кожна громада прожила в ній перший рік, розуміє свої «плюси» та «мінуси» і наступного року, переконаний, стане більш ефективною.

Хотілося б застерегти наших законодавців: у межах адміністративної реформи неприпустимо нівелювати значення місцевого самоврядування.

Маріупольський район має колосальний потенціал, і кожна громада має свої унікальні можливості. Зі свого боку, районна рада готова надати всіляку підтримку громадам у тому, щоб навчити управлінський персонал найкращим практикам місцевого самоврядування.

Флагман району – місто Маріуполь – посідає лідируючі позиції серед українських міст у численних рейтингах. Сподіваюся, що у новому році розвиток усіх громад та Маріупольського району загалом проходитиме так само динамічно, конструктивно та відповідально, як і міста Маріуполя.

Світлина Аліни Комарової: Динамічно, конструктивно, відповідально. Степан Махсма у прес-клубі «Приазовського робочого» розповів про плани громад Маріупольського району на 2022 рік.