По той бік полотна

Центр сучасного мистецтва створює цикл пізнавальних відео про «творчу кухню».

Відвідати виставку і помилуватися картинами або скульптурами, безумовно, цікаво. Але не менш захоплююче бачити, як створюється той чи інший твір, знайомитися з авторами та їхніми неповторними техніками. Адже діячі мистецтва з'являються в виставковому залі лише один раз – на відкритті виставки у вузькому колі. Але тепер завдяки проєкту Центру сучасного мистецтва і культури імені Архипа Куїнджі можна познайомитися з художниками не виходячи з дому.

«Мистецтво хоче познайомитися»

За словами директора Центру сучасного мистецтва і культури Ірини Волкової, проєкт під такою назвою був задуманий як спосіб пережити локдаун, не втрачаючи зв'язку із глядачами і набуваючи нових друзів. Відео публікуються на сторінці центру в Facebook. Деякі ролики зняті самими художниками, деякі – співробітниками. Відкривала цикл пізнавальних роликів бесіда з художником В'ячеславом Жиліним – виставка його картин тільки планується, тому скоро можна буде отримати повне уявлення про його творчість. У відео глядачі дізнаються історію створення його картини «Трійця» за мотивами іконографічних робіт з вуст самого художника.

Про виставку скульптур Олексія Леонова «Приазовський робочий» детально розповідав влітку. Він відомий як автор пам'ятника матері Терезі в Римі – зі скульптором особисто зустрічався Папа Римський Франциск. Після перегляду відео виникає бажання побачити скульптури наживо, і у маріупольців така можливість є – вони будуть експонуватися в Центрі сучасного мистецтва і в поточному році.

Нові імена

Незвичайний підхід до творчості у 18-річної Анастасії Голдиш, яка малює кольоровими олівцями, втираючи їх штрихи в папір до глянцевого блиску і насиченого кольору. Здалеку малюнки Насті неможливо відрізнити від фотографії. У минулому році їх можна було побачити в Центрі в рамках проєкту «Нові імена» – портрети рок-музикантів і цілих груп. Деталізація, емоції, схожість – все це в них є. Анастасія – татуювальниця-початківець, фото її робіт збирають в соцмережах безліч відгуків. Серед тих, кого вона прикрасила «вічним малюнком» на шкірі, був і її брат, чиє захоплення важкою музикою «затягнуло» і юну художницю.

Інша творча маріупольчанка

Серіне Восканян обрала для творчості як матеріал пряникове тісто. Щоправда, з'їсти такі шедеври рука не підніметься –відтворені з найдрібнішими деталями рояль, швацька машина, будиночок, карусель. Не віриться, що це – не результат серійного виробництва, а справжнісінький хендмейд. Пряникові сувеніри від Серіне можна побачити в одній з вітрин залу і зараз – на виставці майстрів народної творчості та художників-аматорів. Дівчина – одна з дебютантів цієї щорічної експозиції.

«У вигляді пряника можна здійснити будь-який задум, – стверджує Серіне Восканян. – Починається робота з розрахунку розмірів, потім – випічка, декор, збірка. І, звичайно, моє улюблене – додавання деталей, адже саме вони роблять виріб живим».

У відео вона показує окремі етапи створення авторського пряника: лише деякі кулінари ризикнуть повторити таку копітку і тонку роботу. Словом, світ творчості багатоликий і різноманітний. Для одних він може бути хобі, для інших – професією, для третіх – покликанням, але кожна творча людина по-своєму цікава.

На фото Людмили Єрмішиної: «Міст милосердя». Типова за настроєм скульптура Олексія Леонова: висловлює умиротворення і любов.

На фото Серіне Восканян: Пряничний будиночок. Створення такого сувеніру вимагає чимало часу і точності у виготовленні окремих заготовок, з яких потім збирається фігурка.