Під прапором «Легіону»

Творець і керівник народного театру екстремального танцю Іван Папанага: «Хто не ризикує, той не танцює брейк-данс».

Народний театр екстремального танцю «Легіон» - єдиний в Маріуполі професійний танцювальний колектив, який працює в напрямку «вуличних танців», що включають складні акробатичні елементи.

Нещодавно колектив розгорнув нову сторінку своєї історії - з'явилася ще одна філія на базі центру культури «Лівобережний» (Міський палац культури).

Засновник і керівник «Легіону» Іван Папанага зазначає: молодша група була набрана практично відразу - у брейк-дансу нова хвиля популярності.

Замість спортзалу - вулиця, «посібник» - кліпи

«Легіон» за свої 19 років має чимало історій успіху. Лідера колективу Івана Папанагу маріупольці могли бачити на телевізійних шоу талантів, зокрема у «Танцюють всі!», де він дивував членів журі виконанням складних і видовищних елементів брейк-дансу. Деякі «легіонери» перших складів зараз допомагають проводити тренування і не залишають хобі юності.

Для Івана танці - справа всього життя. 

«Брейк-дансом я почав займатися пізно, в 18 років, зазвичай до цього часу вже кидають. Але з 10 років займався народними танцями, - розповів Іван Папанага. – Свого часу навіть поєднував ці два напрямки, але потім після інституту мене остаточно захопила сучасна хореографія, вулична культура: паркур, воркаут, акробатика, хіп-хоп, брейк-данс. Як навчався? Як всі тоді. Замість спортзалу з матами - трава, щоб не так боляче було падати, побачили в кліпі якісь елементи - пробували повторити.
Зараз я дивлюся на чудово оснащений акробатичний зал міського палацу і трохи заздрю ​​своїм учням. Тут можна відпрацьовувати елементи зі страховкою, на м'яких матах. Прекрасні танцювальні класи. Зараз це найкращий палац культури в Маріуполі».

Філії школи брейк-дансу від «Легіону» діють в Кам'янську, Нікольському, мікрорайоні Черемушки. А сам театр екстремального танцю «Легіон» працює при Палаці культури «Іскра». В історії колективу був період, коли він тимчасово залишався без керівника, але продовжував тренування. «Поки я кілька років працював за кордоном, мої однодумці продовжували нашу справу і не тільки не втратили бойовий дух, а й виховали нову зміну», - зазначив Іван.

Зал на 50 тисяч глядачів

Як артист і танцюрист Іван працював в Італії, Китаї, Великобританії, брав участь у турах країнами Європи.

Першим досвідом роботи за кордоном для маріупольського танцюриста-екстремала стала участь у міжнародному проєкті «Бен Гур», прем'єра якого відбулася в Лондоні. Це грандіозний спектакль, в якому були задіяні понад 300 акторів і близько сотні тварин - коней, верблюдів, слонів. Історична реконструкція, масові сцени, симфонічна музика, навіть гонки на колісницях - дійство розгорталося на величезній арені місткістю більш ніж 50 тисяч глядачів.

«Це дійсно неймовірно видовищний проєкт, артисти були з усього світу, - зазначив Іван Папанага. - Тільки танцюристів біля 80 - німці, французи, англійці. З нами працювали два хореографи з Лондона, режисер-постановник і постановник трюків були американці. Я брав участь в декількох номерах, зокрема в масовій сцені на базарі і в палаці Понтія Пілата».

За словами Івана, без позаштатних ситуацій під час показів «Бен Гура» не обійшлося: «В одному епізоді шоу я керував квадроциклом, «замаскованим» під піратський корабель, але у моєї машини прямо на ходу відірвалося колесо, і стався незапланований трюк - злетів у повітря і пару разів перекинувся. Тиждень провів у лікарні. Іншим разом хлопець-каскадер не втримався в сідлі, коли кінь раптово піднявся на диби, - при падінні зламав ногу».

Після лондонської прем'єри шоу вирушило в тур Німеччиною, Швейцарією та іншими країнами Європи. Пізніше у Івана був досвід роботи на протилежному кінці материка - наші танцюристи затребувані в Китаї. Деякий час навіть вчив брейк-дансу дітей, для чого взявся за вивчення китайської.

Для безстрашних енерджайзерів

Мандри світом закінчилися після народження дочки. Зараз чотирирічна Серафима вже пробує танцювати брейк, наслідуючи приклад батьків. Її мама Олена теж прекрасно танцює, але займалася бальними танцями. «Поступово стала розбиратися і в хіп-хопі, а зараз вже допомагає мені на заняттях з наймолодшими учнями, особливо з дівчатками. Їй краще вдається знаходити спільну мову з такими «пупсиками», ніж мені, я часом буваю занадто вимогливим, - визнав Іван. - Все-таки, як кожна мама, вона відчуває, як знайти підхід до дитини, до того ж і за освітою Олена педагог. Скоро можна буде робити сімейні постанови - втрьох».

У філії лівобережного палацу вже провели кілька занять. Вони проходять три рази на тиждень, двічі в танцювальному залі, раз - в акробатичному.

Відвідавши одну з репетицій, журналісти «Приазовського робочого» переконалися, наскільки тренування з брейк-дансу веселіше, ніж уроки традиційних танців, і як подобаються дітлахам. У молодшій групі нарівні з усіма з серйозним виразом обличчя з усіх сил старається п'ятирічний Льоша. Зазвичай таких маленьких не беруть, але на кастингу він добре себе показав, і Іван вирішив зробити виняток.

«Іноді в такому віці діти виконують рухи краще, ніж старші. Бачите, безстрашний який? Наш клієнт, - похвалив учня керівник. - Хлопчисько дуже рухливий, і батьки хочуть направити його енергію в потрібне русло. До речі, в молодшій групі вільних місць майже не залишилося, а в старшій поки лише п'ятеро».

Домашні завдання, вправи на силу і витривалість, розучування нових елементів - час на репетиції пролітає непомітно. Брейк хочуть танцювати і хлопчики, і дівчата.

Найзатятіші і талановиті з них в майбутньому потраплять до основного складу «Легіону». У найближчих планах театру брейк-дансу - звітний концерт та захист звання народного колективу, підготовка до якого вже йде.

Світлина Кирила Жульова: Під ритми хіп-хопу. До обертань на голові цим дітям ще далеко, але навіть на перших уроках брейк-данс стає ближчим і зрозумілішим